Як жити далі? З ГМО чи без?..

ГМО, НАТО, ЄС - абревіатури, котрі у людей часто на слуху. Дуже часто буває, що глядачі, чи слухачі навіть не знають, як вони розшифровуються, але, подивившись по телебаченню хоч один сюжет, роблять висновки. Науковці ж кажуть, що вже давно потрібно підходити до подібних тем більш серйозніше. Розпочнемо із не менш скандальної із перерахованих теми - ГМО.

ГМО — генетично модифіковані організми, тварини, рослини, мікроорганізми, віруси, генетична програма яких змінена за допомогою методів генетичної інженерії. В свою чергу, генетична інженерія - технологія змінення геному живих організмів шляхом переносу в них генів від інших організмів або вилучення небажаних генів. Якщо звернутися до грубіших пояснень, то це означає, наприклад, вирощувати кавуни зі смаком апельсинів.
А якшо без жартів, то проблема досить серйозна. Складність полягає в питанні, а чи потрібні суспільству такі продукти? Що вони несуть - користь чи шкоду людському організму?
Нині в Україні здійснюється інформаційно-освітня програма, ініційована Українським товариством клітинних біологів та оюгехнологів. Науковці вказують на мету — надати суспільству зважену, неулереджену інформацію щодо досягнень сучасної бютехнології, а саме - генетичної інженерії рослин.
 

14 жовтня журналісти Херсонщини стали учасниками «круглого столу», присвяченого проблемам ГМО. Організований захід був прес-клубом «Україна Форум», котрий презентував для учасників «круглого столу» відеоінтерв'ю з ректором Інституту медицини праці, академіком Юрієм Кундієвим, директором Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, академіком Ярославом Блюмом. Виступали на прес-конференції представники Українського товариства клітинних біологів та біотехнологів Наталія Літостанська та Микола Бойко, а також експерт із США Майкл Дж. Філіпс.
 

Вчені розповіли, що біотехнологічні культури допомагають зберегти біологічну різноманітність, зберігаючи землі. Що продукція з ГМО не тільки не шкідлива, а навпаки знижує негативний вплив сільського господарства на оточуюче середовище завдяки скороченню застосування пестицидів. При цьому, за їх словами, економічно використовується викопне паливо та знижуються викиди вуглекислого газу, знижується ерозія грунту. Про те, що така продукція мало використовується в Україні та в Європі, дослідники називають політичними рішеннями, за котрими немає наукових обґрунтувань. За їх словами, численні дослідження показали, що жодної шкоди від зареєстрованих трансгенних рослин немає. Також науковці схиляються до того, що багаті країни ЄС можуть собі дозволити потім швидко «перескочити» на трансгенні культури, а наші селекціонери так і продовжуватимуть працювати за старими методами схрещення, а результату від даної роботи — не один рік копітких досліджень та відставання від світових технологій...

Ще один з аргументів «за ГМО» дослідники називають постійний прискіпливий контроль за даною продукцією, ніж за звичайно вирощеним урожаєм. Вони вважають, що генетично модифікований продукт є справді натуральним, а ось вирощена продукція з нітратами та пестицидами - вчорашній, до того ще й шкідливий, продукт.
— Коли говорять, що в Європі все заборонено, це не відповідає дійсності, — зазначає академік Ярослав Блюм, — в Євросоюзі дозволено до вирощування тільки дві генетично модифіковані культури, але до споживання — 22 рослини та їх продукти.
У Росії, наприклад, офіційно зареєстровані для використання в якості продуктів харчування та кормів 15 модифікацій різних культур. У той час в Україні — жодної, але ж таки за словами вчених, майже 90% сої вирощується генномодифікованої.
 

Колізій в законодавчій та нормативно-правовій базі в галузі генетичної інженерії та використання генетично і модифікованих організмів в Україні вистачає. Остання «фішка» уряду - продукти повинні маркуватися (з ГМО вони чи без), це при тому, що в нашій країні дуже мало лабораторій для визначення ГМО, відсутні зареєстровані культури, тож не існує законного обліку цієї продукції...

А ось досвід США показує, що споживач, передусім, звертає увагу на смакові якості та зовнішній вигляд. Дану думку підтвердив і американець Майкл Дж. Філіпс, президент сільськогосподарської компанії, яка спеціалізується на сільськогосподарських бкггехнологіях. Також доктор Філіпс має ступені магістра та доктора філософії з продовольчої та сільськогосподарської політики Університету штату Огайо та інституту Пердью, шо спеціалізується на дослідженнях у галузі науки.

- В США майже 80% усієї харчової продукції вже є генно-модифікованою. В нашій країні кожен має вибір, споживати ту чи іншу продукцію. Але, я впевнений, що трансгенна продукція менш шкідлива, ми споживаємо в такий спосіб дійсно натуральні продукти. Ця продукція більш стійка до шкідників, при їх вирощуванні не використовуються отрутохімікати. Дані продукти перевіряють у нас декілька міністерств.
На запитання журналістів, чи споживає Майкл генномодифі-ковану продукцію та використовує її при харчуванні дітей, американець відповів:
— Я громадянин США і я довіряю своєму урядові, котрий контролює всі процеси в державі, в тому чисті і ГМО...

P.S. Можна з чистим серцем позаздрити панові Майклові - про те, що я громадянка України ніколи не приховувала, а от, що я так само довіряю своєму урядові, як американець — це навряд. Та й чи маємо ми сьогодні вибір, громадяни українці. ГМО чи не ГМО? Адже якшо ми й виберемо для споживання той чи інший продукт, де достовірність, що продукт приготований чи вирощений так, як нам би того хотілось. Закон, як дишло... каже народна мудрість. Єдине, що заспокоює, що більшість вчених в ГМО загрози поки що не бачить.
 

Тетяна Дергачева (Новий час.- №43 (125).- 22.10.2009.)