Чим ми дихаємо і що їмо?

Про радіацію та її вплив на здоров'я і довкілля мало хто замислювався майже до кінця минулого століття. Але після чорнобильської катастрофи ситуація кардинально змінилася. На жаль, наслідки аварії на ЧАЕС досі остаточно не ліквідовано, і з кожним днем у населення виникає все більше питань щодо радіації. Відповісти на них погодилася лікар відділення гігієни праці Херсонської міської санепідемстанції Лілія Круть.
– Ліліє Віталіївно, перше, що турбує херсонців, яким повітрям ми дихаємо?
– Щодня фахівці СЕС проводять у місті виміри потужності експозиційної дози – гамма-випромінювання. Протягом багатьох років цей показник коливається у межах 9-11 мікрорентген/годину, тобто не перевищує фонових
значень. Щодо радіаційного впливу наше повітря безпечне.
– Про які інші фактори радіаційного опромінення варто знати?
У повітрі приміщень, особливо розташованих на перших поверхах будівель, у підвальних та цокольних, може міститися радон-222, який здатен давати значний обсяг опромінювання. Зазвичай у таких спорудах обладнане житло, офіси (тобто перебувають люди), і дуже важливо регулярно провітрювати їх.
Коли житловий будинок чи громадська будівля вводиться в експлуатацію, наші фахівці теж проводять виміри гамма-випромінювання. Крім цього, ми здійснюємо контроль за наявністю паспортів радіаційної якості води джерел господарсько-питного водопостачання, нагляд за забезпеченням радіаційної безпеки на підприємствах, які проводять роботу зі збирання, сортування металобрухту кольорових та чорних металів. З радістю зауважу, що за останні роки перевищення потужності гамма-випромінювання під час цих вимірів жодного разу не було встановлено.
– З огляду на радіаційну ситуацію, чи безпечно сьогодні купатися в Дніпрі, брати звідти воду, їсти виловлену рибу?
– При здійсненні радіологічних досліджень встановлено, що вміст радіонуклідів стронцію і цезію в річковій воді Дніпра та річній рибі у десятки і сотні разів менший від допустимого рівня. Мешканці Херсона можуть сміливо купатися в річці, ловити й готувати рибу без побоювань, що вони забруднені радіонуклідами.
– На жаль, це не завжди можна сказати про продукти харчування.
– Так, вирощування овочів та фруктів, худоби, вилов риби, збір ягід — усе це повинно відбуватися в екологічно чистій місцевості. Аби херсонський споживач мав на своєму столі лише безпечні продукти, на двох ринках міста (Центральному і Дніпровському) працюють лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. Тут харчові продукти рослинного і тваринного походження та молокопродукти досліджуються на наявність радіонуклідів. У продаж йдуть лише перевірені та якісні товари. А ось купувати харчі на стихійних базарах ні я, ні жоден з моїх колег не радить. Немає гарантії, що ті ж картопля, гриби, чорниця, в'ялена риба... завезені до Херсона з екологічно чистої зони, а не з території, забрудненої радіонуклідами.
– Зовсім інша сфера – медична. Але і тут сьогодні багато говорять про безпеку радіаційного впливу.
– Питання зрозуміле. І півстоліття тому, і сьогодні технічний прогрес спонукає більше застосовувати обладнання та прилади з використанням джерел іонізуючого випромінювання, у тому числі в галузі охорони здоров'я. Державна СЕС проводить поточний санітарний нагляд за виконанням правил радіаційної безпеки при здійсненні медичних досліджень. Хочу зауважити, що завдяки спільній цілеспрямованій роботі фахівців міської санепідемстанції та керівників лікарень стан рентген-кабінетів міста дещо покращився. Але кожен з нас повинен пам'ятати: не існує цілком безпечних доз радіаційного випромінювання. Замість проведення рентгенологічних процедур пацієнт має право вимагати застосовування інших методів дослідження.
– Дякую за цікаву і корисну розмову.

Марія Фокіна (Новий день. – №13 (5007). – 22.03.2012)