18.11.2024
Учні Херсона дізналися про екологічні збитки від війни
Центр екологічної інформації КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся ...
25.10.2024
Поточний стан справ у заповіднику «Асканії-Нова»
Скоро зима і всі природоохоронні заклади готуються до холодів. Не виняток і біосферний заповідник ...
20.10.2024
Через паління сухої трави та обстріли втрачаємо ліси
Для нашого довкілля вересень став місяцем лісових пожеж. Вогнеборцям довелося ліквідувати 19 лісових ...
На Херсонщині одні чиновники самі нищать природу, інші – байдуже за цим спостерігають.
За міжнародною Рамсарською конвенцією наша держава зобов'язалася захищати свої водно-болотні угіддя, і в тому числі – плавні Дніпра. Але той захист існує хіба що на папері, бо чиновники, котрі зобов'язані контролювати дотримання міжнародних домовленостей та охороняти, або самі навколишньому середовищу шкодять, або байдужі до його знищення.
Скажімо, у селищі Антонівці дві родини високопосадовців облдержадміністрації облаштовують біля Дніпра свої «хатинки» на кілька поверхів із мансардами та господарськими спорудами. Однак котеджів ненаситним власникам видалося замало, і вони нахабно відгородили собі ще й добрячий шмат берега, який, згідно з законом, має залишатися загальнодоступним. Комишеві зарості, які очищали воду та слугували прихистком для нересту риби, тут вже стерли з лиця землі і загнали на звільнений від живої зелені майданчик потужну техніку. У воду скидають шматки бетону, потім його шар рівняють і засипають чистим піском, облаштовуючи елітний пляжик для «господарів життя». Здавалося б, за призвідцями екологічного варварства, що називається, давно тюрма плаче, однак численні контролери від екології роблять вигляд, наче нічого й не сталося. Схоже, вони просто бояться чіпати впливових персон.
Інший наочний приклад варварського ставлення до плавнів – «випалена земля» між станцією Пойма та селом Ліві Саги Цюрупинского району. Територію біля автомагістралі завдовжки близько 700 метрів на понад 100 метрів завширшки за останні роки перетворили на величезний стихійний смітник, який, до того ж, вряди-годи підпалюють. Колись тут буяла зелень, гніздилися птахи та знаходили прихисток інші мешканці річкових плавнів. Тепер тут бігають пацюки й гниє всілякий непотріб, отруюючи повітря й грунтові води. І відбувається це неподобство не місяць і навіть не один рік, а реакції ніякої. Чи не тому, що одні контролери тільки й шукають можливості набити кишені хабарями, а ті, хто має контролювати їх роботу, заклопотані створенням затишного куточка для себе за рахунок «простих смертних»?
Голова облдержадміністрації Микола Костяк полюбляє називати наш край екологічно чистою областю. Можливо, за високою огорожею приватних палаців у Антонівці з екологією і справді все о'кей. Але ж смітники на берегах Дніпра та його приток нікуди не дінуться від того, що українські чиновники поховалися у свої суперкомфортні «хатинки» вартістю мільйон і більше доларів. От якби з «хатинок» їх на стихійні смітники переселити, тоді стимулів зберігати природу у наших можновладців напевне додалося б.
Сергій Яновський (Новий день. – №25 (5019). – 14.06.2012)