Пожежа – гуманітарна катастрофа

Наслідки лісових пожеж на Херсонщині – легко передбачувані. Тутешні степові рослини і тварини пристосовані до життя в екстремальних умовах, у тому числі й до пожеж. Коріння вціліло, тож трава і верби відіб'ються. Інша справа – штучні насадження кримської сосни на нижньодніпровських пісках. Їх відновити дуже важко. А без них знову можуть почати рухатися піски – засипати городи й нищити посіви.
Екологи стверджують, що насаджувати тут сосну було помилкою від початку, адже вона містить багато горючих ефірних олій. Правильно було б висаджувати традиційні породи дерев: вільху, дуб, осику й дніпровську березу в низинах. Саме ці представники оспіваної Геродотом Гілеї залишилися на Кінбурнській косі й на території Чорноморського біосферного заповідника.
Окрім того, насадження лісу велися великими масивами, а не фрагментарно. У результаті ліси, не перестраховані озерцями, водоймами і просіками, спалахують, як коробки сірників. А біля води могли врятуватися косулі, зайці, білки, лиси, тушканчики та інша живина, що гине через пожежу.
Життя поряд із сосновими лісами, а також неглибокі поклади води вплинули на рід занять мешканців області. Багато селян займаються вирощуванням овочів, винограду, збирають гриби, мають підсобні господарства в лісі. Наприклад, у Голопристанському районі 7% від усіх ресурсів – ліс. Це при тому, що мінеральні ресурси області нульові. Після лісових пожеж люди стають позбавленими частини природного багатства, це впливає на якість їхнього життя. Такий стан можна назвати гуманітарною катастрофою.
Відомо, що фермери опалюють не тільки власні будинки, але й теплиці. На це йдуть величезні запаси деревини. Аби врятувати ліс від місцевих жителів, необхідно провести газифікацію сіл. Адже альтернативного джерела енергії в більшості сіл Херсонщини просто не існує. Тож у підпалах можуть бути винні самі лісники. Вони торгують лісом, а коли наближається час рахувати нестачі, навмисно влаштовують пожежі.
Підрахувати наслідки майже щорічних пожеж поки що складно. Але екологи наголошують, що єдиний спосіб дізнатися справжні масштаби – купити знімок із супутника й порівняти з топографічною картою генштабу області 1986 року. Коштує такий знімок $5 тис.
Фахівці переконані: подібних катастроф можна уникнути.
На Херсонщині створено штучне середовище: виростили ліс там, де його бути не могло. – розтлумачують екологи. – Якщо середовище – штучне, то воно потребує зовнішнього джерела енергії: грошей, води, затрат праці. А ми покинули все це напризволяще. По-перше, треба бути готовим до циклів, прописаних у науці. Кожні 12 і 35 років повторюються природні явища, у тому числі засухи й пожежі. По-друге, якщо катастрофа вже сталася, необхідно створювати єдиний штаб, який би займався суто гасінням пожежі, а не рятував би населені пункти, перевозив матеріали, виписував гелікоптери. Необхідна чітка координована система дій усіх струкутр держвлади. До речі, на замітку міністру МНС: пожежа вважається загашеною, коли хоча б не димить. А у наших лісах димить і досі...

Василь Грищак (Вгору. – №31 (514). – 02.08.2012)