Чим допоможемо лісу?

9 жовтня, у Херсоні, відбувся круглий стіл за темою «Причини та наслідки виникнення масштабних лісових пожеж на території Херсонської області». Рукотворні нижньодніпровські ліси нашої області завжди виконували функцію зупинення розповсюдження рухомих пісків. У XX столітті їх важко було посадити, а зараз надзвичайно складно відновити, адже саме в останні десятиліття кількість пожеж в наших лісах підвищилась, а їхні площі та збитки від них кожного року лише збільшуються.
Відновлювати ліси Херсонщини необхідно терміново. Про це і заявили представники одного з громадських об'єднань. Під час круглого столу були озвучені статистичні дані.
Наприклад, згідно з цифрами лісового кадастру, станом на 1 січня 2011 року, загальна площа, вкрита лісами в області складає 116,3 тисяч га. Тобто за останні 9 років ця площа зменшилась на 18,5 тисяч га. За необхідність захисту лісу та його відтворення виступили і представники інших громадських організацій. Проте державні діячі та працівники лісового господарства натомість лише знизали плечима. Мовляв, вони працюють над цією проблемою саме останні 20 років. Чому тоді ніхто не бачить результатів їхньої діяльності? Чому ліси Херсонщини горять лише влітку і при сильному вітрі і куди потім дівається горілий ліс та пісок з Олешківської пустелі? На всі ці питання працівники профільного управління не змогли відповісти.
«Ліси горять всюди, і в Україні, і в Росії, по всьому світу, - сказав представник Державного агентства лісових ресурсів Віталій Бєлоус. - І ця проблема з'явилась у нас не так давно. Херсонським лісам вже більше 50 років, і саме з часів незалежності і виникають проблеми з пожежами та з видобутком піску. Останнім займаються правоохоронні органи та прокуратура, а стосовно пожеж усі говорять, що комусь потрібен горілий ліс. 2007 рік нам показав, що насправді це не так, згорілий ліс вже давно ніхто не купує, тому наші лісництва Голопристанське та Цюрупинське і мають такі великі збитки після лісових пожеж, бо такий ліс нікому не потрібен».
То виявляється горілий ліс Херсонщини вже нікому не треба? А куди ж, питається, йшли і йдуть після лісових пожеж усі вантажівки з цим самим лісом? Чи не до морського порту аби потім вдало переправити «геть не цінну» деревину до інших країн? Підуть певно ці завантажені фури і в цьому році до просторів зарубіжжя. Адже цьогоріч ми теж «горіли».
У обласному управлінні лісового та мисливського господарства теж не можуть знайти відповідей на всі ці запитання. Говорять, що обласна профільна Програма фінансується лише на 50 % від потреби, а власними силами відновлювати такі площі лісу дуже важко. Щодо видобутку піску працівники управлінь погодилися з тим, що цей процес іде незаконно, і зазначили, що з подібними фактами працюють лише прокуратура та правоохоронці.
«Основна причина виникнення пожеж - людський фактор, хто б що не казав, - вважає перший заступник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко. - Проте звичайним лісівникам підпали невигідні, бо все це - звичайні люди зі звичайною зарплатою, і у більшості випадків - це місцеві жителі. Так, ми відстаємо зараз від будівництва лісових доріг та водойм у лісі, але ж для цього треба великі кошти. А їх на сьогодні немає. З такими умовами, які у нас є зараз, можна будувати і дороги, і водойми за рахунок ґрунту, але тільки якщо це питання буде врегульовано законодавчо».
Усі присутні на засіданні круглого столу погодилися з тим, що ситуацію з відновленням лісів Херсонщини врятувати можна. Але на це потрібне, як і завжди, відповідне фінансування та законодавче регулювання.
Напевно, саме прийняття відповідних наказів, постанов та законів і не потрібне шановним державним діячам, адже ліси Херсонщини, за останній час, уже стали не рослинною, а скоріше політичною культурою; то Президенти, то прем'єр-міністри їх гасять і рятують. Якщо ж буде прийнято відповідні норми закону, як же тоді політики «рятуватимуть» найбільшу пустелю Європи?
Тому недивно, що під час круглого столу, ініціативи стосовно законодавчого регулювання даного питання, надходили не від лісничих та працівників профільних управлінь, а від членів громадських організацій. Виходить, що державні діячі тільки «працюють» останні 20 років над проблемою лісів Херсонщини, а вирішувати ці проблеми вже вкотре доведеться звичайним громадянам.

Олена Кучерява (Акценти. – №42 (293). – 17.10.2012)