Новини. Події

21.02.2024
Через війну популяція зубрів значно скоротилася
Національний природний парк “Залісся”, що в Київській області понад місяць перебував під ...

Детальніше...

17.02.2024
Результати роботи застосунку ЕкоЗвгроза
На початку повномасштабного вторгнення рф було створено вебресурс та мобільний застосунок ЕкоЗагроза ...

Детальніше...

05.02.2024
Окупанти знов вбивають тварин лівобережжя
Нещодавно мережу сколихнули світлини, на яких російські окупанти позують з мертвими тваринами, вочевидь ...

Детальніше...

Всі новини

Голосування
Як Ви ставитесь до бродячих тварин в місті?







Випадкове фото



Всі новини

Cміття в Херсоні: як його позбуваються і хто цим займається

04.01.2020

 Вітаємо всіх в Новому році! Та продовжуємо свою важливу працю. Почати пропонуємо з інтерв'ю керівниці Екоцентру онлайн газеті "Вгору" (з тим фрагментом, що увійшов до статті), що відбулося на передодні 2020.
"Щодня херсонці продукують близько 260 тонн сміття. Це майже 95 тисяч тонн на рік. Переважна більшість його — органіка, пластик, скло, папір, метал — потрапляє на міське звалище, яке мали закрити ще 2017 року. Але відходи досі складують просто  неба. А поки міська влада не розробила комплексну програму поводження з відходами, херсонці власноруч сортують сміття. Під час пошуку відповіді на питання «чи можна отримувати гроші зі сміття?»  онлайн-газета «Вгору» поцікавилася в активних містян, як вони сортують відходи, чому це роблять та як їм може допомогти херсонська влада.

Запит на екологію
З Юлею та Машею я зустрічаюся на третьому поверсі бібліотеки імені Гончара. Юлія Тищенко — керівниця Екоцентру гончарівки, одразу пропонує забрати у мене одноразовий стаканчик з під кави, яку я щойно випив: «ми разом з небайдужими громадянами відправляємо тетрапаки та стаканчики поштою на переробку», з посмішкою пояснила Юля. А Марія Вишневська, херсонська екоактивістка, додає: містян, що сортують, з кожним роком стає більше. Але для них майже немає необхідної інфраструктури. Юлія та Марія впевнені — проблему відсутності сортування сміття та її наслідків спочатку треба визнати, а потім вирішувати:
 
Юля: Люди мають бачити зв’язок між тим, що сусід палить сміття, а ти потім гроші на ліки витрачаєш. Розуміти власні невигоди від брудного міста: наприклад, відсутність інвестицій. Сьогодні проблема сміття владою не визнана, не обговорена.
 
Маша: У свою чергу, розуміння проблеми сформує запит від херсонців до міської влади з вимогою надати шляхи вирішення.
 
Ю: Це може бути хоча б впровадження сортування простих фракцій відходів у школах, дитячих садках, комунальних закладах та установах міста. Це дуже просто та не потребує величезних витрат. Або зробити компостери, щоб харчові відходи не вивозити на звалище, де вони будуть гнити, перемішуючись з іншим неорганічним сміттям.
 
М: Бо в результаті цього гниття утворюється газ метан і звалище палає, отруюючи повітря. Або фільтрат — це рідина, яка просочується у ґрунтові води, а ми їх потім п’ємо.
 
Ю: Я колись приходила в міську раду, розповідала про компостери для органіки – мені порадили писати грантовий проєкт на їх отримання. Мамі з дітьми, без досвіду, це не так просто зробити. Хоча самі компостери виготовити дуже просто, можна навіть на уроках праці в школі. Але це ж треба, щоб прийшов наказ «згори». А ми б могли  бути першим містом, де всі школи компостують власну органіку.
 
М: Зараз херсонці на горизонтальному рівні об’єднуються та шукають, куди подіти різні відходи. Наприклад, один має залишки пінопласту, а інший його додає до бетонних виробів. Вони знаходять один одного на форумах, сайтах онлайн-оголошень, за допомогою спеціальних додатків. Таким чином матеріал, що неможливо утилізувати, використовується ще раз. Це цільовий збір відходів і це добре. І подібних поодиноких ініціатив стає все більше.  Я, персонально, роблю ставку на малий та середній бізнес. Бо сталий розвиток – це сучасний тренд і хтось на цьому має заробляти гроші. Це нормально.
 
Ю: Також ми повинні розуміти, що сортуючи, переробляючи та заново використовуючи сміття ми не зменшуємо його кількість. Нам треба відмовлятися від зайвого.
 
М: Взагалі, сортування та переробка сміття — це дотаційна сфера. Вона не може триматися на активістах та волонтерах. Це повинен бути комплекс заходів, враховуючи законодавчі ініціативи, підтримку місцевої влади та запит населення.
 
Ю: Рано чи пізно ми дійдемо до розуміння, що екологія стосується багатьох аспектів людського життя. У першу чергу здоров’я нашого та наших дітей. І з часом може бути запізно. Наприклад, в селищі під Харковом той самий фільтрат зі сміттєзвалища таки отруїв ґрунтові води, і людям тепер привозять воду. Цю ситуацію вже не зміниш.
 
М: потрібна постійна інформаційно-просвітницька робота, якої сьогодні майже немає.
 
Ю: Так, це має бути ефективно та постійно. Цим (просвітництвом) не може займатися вчителька чи вихователь з садочка в якості додаткового та безкоштовного навантаження. Перед такими завданнями потрібно попередньо проінструктувати самих вчителів та вихователів. Адже здебільшого вони не володіють актуальною інформацією. Тому ми й спостерігаємо з року в рік "екологічні" поробки з одноразових виделок чи стаканчиків, або оті костюми зі сміттєвих пакетів, або плакати "про шкоду довкіллю", які прикрашені скотчем чи наліпками. По факту — це марні зусилля.  Є школи, наприклад, №32 які постійно впроваджують прогресивний підхід (сортують сміття самі та навчають інших, не запускають повітряні кульки, купують щоденники з переробленого паперу, організовують суботники, тощо), але для цілого міста цього замало. Маємо робити висновки й переформатувати екопросвітництво в Херсоні. Хто це буде робити, як та коли? Поки не відомо..."
Джерело




Екологічний календар