Щодня екологічні збитки від воєнних дій по всій Україні зростають і Херсонщина не виключення: одна частина області потерпає від обстрілів і пожеж, інша - ще й від наслідків окупації. Щоб дізнатися свіжі дані Центр екологічної інформації направив офіційний запит до Херсонської обласної військової адміністрації. У ХОВА наш запит спрямували до Державної екологічної інспекції південного округу (Херсонська і Запорізька області).

Ми отримали наступні показники:

- збитки заподіяні земельним ресурсам – 7 340 896 293 грн;

- збитки заподіяні атмосферному повітрю – 144 958 025 466 грн;

- збитки заподіяні водним ресурсам – 1 291 178 374 грн;

Це збитки завдані в період від початку Повномасштабної агресії і до 31.05.24. Дані за червень та липень ще в процесі підрахування.

Коли ми говоримо про шкоду та збитки завдані тому чи іншому регіону внаслідок російської агресії проти України, ми повинні заздалегідь враховувати, що будь-які результати підрахунків та аналізу є не остаточними та приблизними з двох причин: по-перше військові дії досі тривають, тому шкода й збитки будуть лише зростати; по-друге через недоступність для українських та міжнародних науковців окупованих територій неможливо повною мірою провести там дослідження і досконально і точно назвати збитки. Повноцінні дослідження (виїзд на території, взяття проб ґрунту, води, повітря фото та відео фіксація тощо) можливі лише за умови повної деокупації наших земель та припинення вогню з боку ворога.

Центр екологічної інформації і надалі вивчатиме стан довкілля нашої області і ділитиметься з вами результами наших досліджень.

У природоохоронній сфері «Асканія-Нова» є постійним ньюзмейкером і новини із заповідника здебільшого тривожні. Буквально нещодавно стало відомо, що окупанти перевезли 12 зебр Чапмана до Кримського сафарі-парку «Тайган». При чому невідомо чи це тимчасово, чи зебри тепер повинні жити там завжди.

Такі вивезення асканійських тварин стали для окупантів вже нормою, вони називають це «обміном» натомість привозять у заповідник свійських тварин із інших природоохоронних об’єктів росії. Але представники фауни, яких привозять до «Асканії-Нова» не мають цінності у порівнянні з екзотичними теплолюбивими тваринами заповідника.

Також у асканійському степу періодично вникають пожежі внаслідок обстрілів.

Але порівнюючи з іншими окупованими територіями, перші місяці окупації пройшли досить спокійно. Чому так? За словами працівників десь півроку у заповіднику не було постійного перебування ворожих військ росіяни, лише час від часу вони навідувалися до Чаплинки та інших населених пунктів поблизу заповідника. Вперше окупанти приїхали до «Асканію Нову» 5 березня 2022 року – шукали тут фортифікаційні споруди, зброю, важку техніку та українських військових. Обшуки здійснювали навіть у дендропарку. Спілкувалися з персоналом.

- Ми тоді працювали як могли. Щодня треба було годувати тварин, доглядати за дендрологічним парком, охороняти від браконьєрства, щоб ніхто не заходив у заповідний степ. Ситуація ускладнювалася тим, що у нас закінчувалися корми, ми якраз збиралися проводити тендер. Довелося терміново шукати шляхи виходу з цієї ситуації, - пригадує учена та секретарка заповідника Наталя Корінець.

Оскільки заповідник був на окупованій території, казначейство досить швидко припинило щось оплачувати, крім заробітної плати. Тварини залишилися без запасів зерна та овочів. Тому працівники заповідника почали збирати кошти від небайдужих громадян та природоохоронних організацій США та Європи на приватному рахунку і купувати корми у місцевих фермерів. "Асканія-Нова" протрималася на цих запасах до лютого 2024 року. Було закуплено паливо для виїздів на територію заповідника та генератори, на випадок відсутності електроенергії.

Так тривало приблизно 13 місяців, але ситуація ставала все гіршою. На початку жовтня 2022 року росіяни розмістили свої війська в селищі. Із заповідника почали виїжджати працівники, зокрема всі орнітологи. У їх квартирах проводилися обшуки. Також окупанти поширювали фейки, що у заповіднику є біологічні лабораторії.

А відколи (березень 2023) до заповідника завітали гауляйтер Сальдо представник адміністрації президента РФ Кірієнко та новий самопризначений директор «Асканії Нова» Дмитро Мєщєряков почався новий етап її існування. На той момент усі робітники з проукраїнською позицією були змушені покинути заповідник, бо окупаційна влада поставила ультиматум: або йди на співпрацю, або будуть великі неприємності. У працівників проводили обшуки вдома та конфіскували ноутбуки й інші гаджети.

Відтоді окупанти почали періодично вивозити невеликі групи тварин до Краснодарського «Сафарі парку», заповідника «Ростовський» та інших подібних об’єктів на території ворога. Серед представників фауни були і види занесені до Червоної книги. Окрім викрадень були новини і про гибель кількох тварин від переохолодження і на території самої «Асканії-Нова», тобто йдеться про злочинний недогляд.

Що буде далі із заповідником – невідомо. «Асканія-Нова» має всесвітню славу та гарну репутацію, вона занесена до списків ЮНЕСКО як еталонна територія планети. Вочевидь, це і рятує її від тотального розорення та свавілля окупантів. Чекаємо на деокупацію як заповідника так і усієї лівобережної Херсоншини.

Центр екологічної інформації Гончарівки вперше взяв участь у історико-культурному фестивалі «Дике поле. Шлях до Європи». Це вже був 8-ий щорічний фестиваль започаткований у Донецькій області. Захід відбувався у змішаній формі і складався з двох частин: 14 липня працювала творча локація оффлайн, 15 липня дистанційно працювала наукова.

У фестивалі взяли участь учасники з 10 областей. Попри шалену спеку та відключення електроенергії у науковій частині фестивалю загалом взяло участь понад 90 учасників! Кожен учасник підготував доповідь на заздалегідь запропоновані організаторами теми. Ми працювали над науковою працею на тему «Екологічні збитки від війни, завданні Херсонщині». Користувалися спеціалізованою літературою, інформацією з інтернету, а також направили офіційний запит до ХОВА, щоб дізнатися найсвіжіші дані по області.

До слова не всі наукові роботи були екологічного спрямування – більшість доповідей було історико-краєзнавчої тематики. Було дуже цікаво слухати виступи науковців. Організатори анонсували видання збірки із науковими роботами всіх учасників, це дасть змогу зануритися з головою у складну багатошарову історію України і племен, які населяли її території ще до часів Київської Русі та екологічну ситуацію в країні. Впевнені, що читачам буде цікаво дізнатися й проаналізувати ті факти, які ми виклали у нашій роботі.

Згідно з даними, які нещодавно оприлюднило Міністерство довкілля і захисту ресурсів у атмосферу потрапило 180 млн тонн вуглецю через бойові дії на території України. Це дані лише за два роки війни, тобто без врахування останніх 5,5 місяців. Для порівняння стільки ж викидів така країна як Мальта продукує за 80 років.

Ще трохи цифр: 42 млрд євро – кліматичні інвестиції США у 2023 році, 177 млрд євро – кліматичні інвестиції Німеччини на наступні 3 роки, 314 млрд євро – кліматичні інвестиції Південної Кореї до 2030 року. Але на думку фахівців усі ці мільярдні вкладення у боротьбу з кліматичною кризою нівелює російська війна проти України.

Наразі усі сукупні викиди можна розкласти по пунктах:

- від воєнних дій – майже 52 млн тонн вуглецю;

- від енергетичної інфраструктури – 17 млн тонн;

- від пожеж – 27 млн тонн;

- від руху переселенців та біженців – 3 млн тонн;

- від збільшення використання палива авіакомпаніями через заборону польотів територією білорусі та рф – 24 млн тонн парникових газів.

Ще однією спорідненою проблемою є горіння екосистем. Це призводить не тільки до викидів, але й втрати потенціалу поглинання. Наші ліси поглинають близько 7% від загальної кількості парникових газів. Це при 15,9% лісистості. Тоді як у Євросоюзі поглинання лісами парникових газів становить 10% —за середньої лісистості 42%. Тобто, продуктивність українських лісів досить висока, є потенціал для збільшення. Але тільки цього року в Україні через бойові дії та вибухи пожежами знищено майже 12 тисяч гектарів лісу. Тобто ми втрачаємо не тільки самі ліси, але й їх властивості зменшувати кількість парникових газів.

Україна продовжує обчислювати збитки завданні війною і змусить Росію розрахуватися не тільки за знищення наших населених пунктів, але і виставить їй «вуглецевий» рахунок.

Центр екологічної інформації Гончарівки неодноразово розповідав користувачам бібліотеки, в якому стані перебуває Дніпро через російське вторгнення. Але забруднення нафтопродуктами та снарядами це не єдині виклики, з якими зіштовхнулися українські водойми за останні два з половиною роки.

В соцмережах з'явилося багато фото і відео, на яких видно, що річка Дністер міліє. Рівень води у Дністровському водосховищі знизився і доволі відчутно, особливо це помітно на Хмельниччині і Буковині.

За словами фахівців це відбувається через посилення навантаження на Дністровську ГЕС. Ворог знищив Каховське водосховище, дуже сильно пошкодив ДніпроГЕС, розтрощив Трипільську ТЕС. Гідро-електростанція, яка збудована на Дністрі місто Новодністровськ є однією з найпотужніших в Україні. Окрім цього Одеса споживає Дністровську воду.

Приблизно в середині квітня почався інтенсивний скид води це стало джерелом енергії і допомогло уникнути блекауту. Води скидалося більше ніж надходило, то рівень води знизився на кілька метрів. Але за правилами експлуатації водосховище будувалося так, щоб такі скиди води не призвели до фатальних наслідків. Ситуацію коментує гідролог, доктор географічних наук Віктор Вишневський:

- Дністер і Дністерське водосховище це різні поняття. Це для Дністра дуже велике водосховище, воно спроможне вмістити 3 кубічні кілометри води це приблизно 30% стоку, який надходить рікою в Чорне море. Функції водосховища це виробництво електроенергії і регулювання стоку. Будь-яка річка в природньому стані дуже змінюється за водністю: на Дністрі швидкість буває і 1 тис. км за секунду і 20-30 куб.м/с. І те і друге не дуже бажане. Тому, що, коли йде велика витрата затоплюються господарські об’єкти. Таке було в 2008 році. Натомість в умовах посухи річка міліє, води немає а вона потрібна для зрошення.

В Дністрі рівень води впав на 3 метри, від цього потерпає зараз і флора, і фауна: у людей загинув врожай, а на змілілих ділянках - сотні тисяч мертвих молюсків, раків та риб’ячої ікри. Також в домогосподарствах знизився рівень води в колодязі, у когось взагалі вода зникла. В нижній течії Дністра навпаки води стало більше. Та все ж таки в глобальному сенсі це все аж ніяк не екологічна катастрофа заспокоюють фахівці.

Не тільки люди через війну змушені переселятися та працювати у більш безпечних містах – тварини та птахи теж змінюють ареали своїх оселищ.

Вчені виявили, що після початку війни в Україні міграційні шляхи птахів змінилися, йдеться, зокрема, про орлів, які тепер змушені летіти на 55 годин довше ніж зазвичай.

Такі птахи як великі підорлики оминають Україну під час бойових дій, також вони скорочують години відпочинку коли десь зупиняються або ж взагалі летять безперервно. Науковці б’ють на сполох: така хай і вимушена поведінка птахів може завадити їм нормально розмножуватися.

Із 90% орлів, які зупинялися перепочити в Україні до початку повномасштабного вторгнення, лише 32% зробили це після, а деякі місця птахи взагалі уникали. За даними GPS найбільше птаство відхиляється від прямого маршруту, там де військові дії ведуться найактивніше. Така ситуація зі змінами шляху та збільшенням дистанції може затримати розмноження птахів, оскільки орлам може знадобитися більше часу для відновлення, і це вплине на шанси виживання.

Але для повноти картини варто сказати і про винятки: два орла Деніса та Боровець проявили неабияку сміливість. Попри інтенсивні бої Боровець продовжував летіти над Києвом, а Деніса пролітала на відстані лише одного кілометра від зони бойових дій, де лунали вибухи і точилися бої на околицях міста. Їм пощастило вижити.

Якщо миттєві наслідки війни ми бачимо та фіксуємо відразу, то пролонговані дають про себе знати пізніше. Центр екологічної інформації весь час тримає руку на пульсі і збирає для вас актуальну інформацію про стан нашого довкілля.

Спойлер: сьогодні Всесвітній день охорони навколишнього середовища

Офіційно Всесвітній день охорони довкілля був заснований Генеральною асамблеєю ООН на її 27-й сесії 15 грудня 1972 року. Також була заснована нова організація в системі ООН — Програма ООН по навколишньому середовищу, під егідою якої з тих пір і відзначається всім світовим співтовариством щорічно День охорони довкілля.

Святкування цього дня розраховане на те, щоб привернути увагу суспільства до збереження довкілля та природних ресурсів планети і об'єднати народи світу в активно сприянні стійкому й справедливому розвитку і розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є громади.

Звісно це все пафосні слова, за якими іноді нічого не стоїть, тому аби цей день хоч щось означав давайте зробимо в цей день хоч щось корисне для природи: можна прибрати своє подвір'я або вулицю (тільки без купи пластикових пакетів і без паління трави) або нагодувати безпритульних тварин, налити їм води у ці жаркі дні, почати сортувати сміття або спробувати життя у нуль відходів.

Способів віддячити природі багато!

Центр екологічної інформації Гончарівки неоднаразово розповідав про стан справ у заповідниках та природних парках України, особливо, тих які знаходяться на Херсонщині.

Тільки в квітні ми писали про експедицію херсонських вчених до Національного природного парку «Кам’янська Січ», розповідали про враження науковців від понівеченої обстрілами території ННП і от знову змушені констатувати черговий акт екоциду цього об’єкта.

Днями, внаслідок ворожого обстрілу «Кам’янської Січі» сталася масштабна пожежа. Вогонь знищив понад 8,5 га заповідної території. Пожежа тривала понад 5 годин. Обстріли відбуваються тут майже щодня, адже окупанти легко дістають цю місцевість з окупованого Лівобережжя Дніпра.

Нацпарк «Кам’янська Січ» сильно постраждав після підриву греблі Каховської ГЕС. Внаслідок цього було завдано шкоду заповідним степам, де зростають особливо цінні види рослин, багато з яких занесені до Червоної книги України. Орієнтовна сума збитків, завданих довкіллю НПП «Кам’янська Січ», внаслідок підриву греблі, становить понад 73 млрд гривень. Ще раніше ННП «Кам’янська Січ» була захвачена окупантами, пограбована та замінована (дистанційне замінування цієї території відбувається періодично і зараз). Тепер потрібно підрахувати суму збитків від прильотів та пожеж.

Вже давно не було новин з біосферного заповідника «Асканія-Нова», який досі в складі територій Лівобережжя Херсонщини перебуває під російською окупацією.
До нас дійшла тривожна звістка: у заповіднику сталася трагедія з колекцією тварин кафрського буйвола. Це теплолюбиві африканські тварини, які до настання зимових холодів утримувалися на відкритому просторі. Частина тварин загинула від переохолодження і ще одна особина загинула від травм внаслідок перегонки. Це сталося з вини нового окупаційного керівництва Асканії-Нова, які не доглядали за підопічними належним чином і допустили злочинне недбальство. Окрім кафрського буйвола загинули також сайгаки і інші екзотичні тварини. Про це повідомив директор біосферного заповідника «Асканія Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна Віктор Шаповал.
Через окупацію та віддаленість цих територій покарання винних у цьому злочині це віддалена перспектива, але кримінальне провадження вже відкрито.
Кафрського буйвола ще називають африканським або чорним. Це жуйна тварина родини порожнисторогих, живе на півдні від пустелі Сахара. Своїми величезними рогами він може відбити напад левиці. Буйвол легко пристосовується до навколишніх умов, тому вони без особливих проблем прижилися на землях Херсонщини.
Центр екологічної інформації бібліотеки Гончара і надалі інформуватиме вас про стан справ у біосферному заповіднику Асканія-Нова.

Всі знають як виглядають українські міста після місяців боїв та артилеристських протистоянь – це суцільна кам’яна пустеля. Населені пункти стають непридатні до життя навіть для безпритульних тварин, не кажучи вже про людей. На жаль, те саме відбувається і в природному середовищі. На Лиманському нампрямку ми втрачаємо понад 100 гектарів лісу за тиждень: обстріли, мінування та пожежі змушують тварин та птахів покидати свої звичні місця проживання у пошуках порятунку. Наразі вогнем знищено вже понад 6,5 тис. га лісів Лиманського лісгоспу, з яких 100 гектарів лише за останній тиждень.

Центр екологічної інформації Гончарівки нагадує, що ця місцевість перебувала пів року під окупацією у 2022 році. Для Лиманського лісгоспу окупація стала періодом мародерства та розорення:

- знищення окупантами 80% Нацпарку “Святі гори”, до складу якого входить частина Лиманського лісгоспу;

- тотальне руйнування унікальної екологічної стежки “Лісове намисто”, яка щороку приваблювала десятки тисяч туристів. Через обстріли по лісах розбіглися екзотичні тварини (альпаки, поні, кенгуру, страуси), які не пристосовані до життя у дикій природі;

- повне знищення інфраструктури лісгоспу

Втім, навіть попри щоденні обстріли та мінування співробітники держпідприємства намагаються зводити кінці з кінцями та «по гарячих слідах» рятувати, те що ще можливо зберегти та відновити. Торік на місці спаленого лісу було висаджено перші 9000 саджанців хвойних. Цьогоріч – у планах відновити ліси Лиманщини на площі 100 гектарів. Наскільки подібні кроки є вдалими покаже час та моніторинг ситуації.

Майже 90% усіх лісових пожеж від початку 2024 року виникло внаслідок російської збройної агресії.