Ще трохи цифр: 42 млрд євро – кліматичні інвестиції США у 2023 році, 177 млрд євро – кліматичні інвестиції Німеччини на наступні 3 роки, 314 млрд євро – кліматичні інвестиції Південної Кореї до 2030 року. Але на думку фахівців усі ці мільярдні вкладення у боротьбу з кліматичною кризою нівелює російська війна проти України.

Наразі усі сукупні викиди можна розкласти по пунктах:

- від воєнних дій – майже 52 млн тонн вуглецю;

- від енергетичної інфраструктури – 17 млн тонн;

- від пожеж – 27 млн тонн;

- від руху переселенців та біженців – 3 млн тонн;

- від збільшення використання палива авіакомпаніями через заборону польотів територією білорусі та рф – 24 млн тонн парникових газів.

Ще однією спорідненою проблемою є горіння екосистем. Це призводить не тільки до викидів, але й втрати потенціалу поглинання. Наші ліси поглинають близько 7% від загальної кількості парникових газів. Це при 15,9% лісистості. Тоді як у Євросоюзі поглинання лісами парникових газів становить 10% —за середньої лісистості 42%. Тобто, продуктивність українських лісів досить висока, є потенціал для збільшення. Але тільки цього року в Україні через бойові дії та вибухи пожежами знищено майже 12 тисяч гектарів лісу. Тобто ми втрачаємо не тільки самі ліси, але й їх властивості зменшувати кількість парникових газів.

Україна продовжує обчислювати збитки завданні війною і змусить Росію розрахуватися не тільки за знищення наших населених пунктів, але і виставить їй «вуглецевий» рахунок.

В соцмережах з'явилося багато фото і відео, на яких видно, що річка Дністер міліє. Рівень води у Дністровському водосховищі знизився і доволі відчутно, особливо це помітно на Хмельниччині і Буковині.

За словами фахівців це відбувається через посилення навантаження на Дністровську ГЕС. Ворог знищив Каховське водосховище, дуже сильно пошкодив ДніпроГЕС, розтрощив Трипільську ТЕС. Гідро-електростанція, яка збудована на Дністрі місто Новодністровськ є однією з найпотужніших в Україні. Окрім цього Одеса споживає Дністровську воду.

Приблизно в середині квітня почався інтенсивний скид води це стало джерелом енергії і допомогло уникнути блекауту. Води скидалося більше ніж надходило, то рівень води знизився на кілька метрів. Але за правилами експлуатації водосховище будувалося так, щоб такі скиди води не призвели до фатальних наслідків. Ситуацію коментує гідролог, доктор географічних наук Віктор Вишневський:

- Дністер і Дністерське водосховище це різні поняття. Це для Дністра дуже велике водосховище, воно спроможне вмістити 3 кубічні кілометри води це приблизно 30% стоку, який надходить рікою в Чорне море. Функції водосховища це виробництво електроенергії і регулювання стоку. Будь-яка річка в природньому стані дуже змінюється за водністю: на Дністрі швидкість буває і 1 тис. км за секунду і 20-30 куб.м/с. І те і друге не дуже бажане. Тому, що, коли йде велика витрата затоплюються господарські об’єкти. Таке було в 2008 році. Натомість в умовах посухи річка міліє, води немає а вона потрібна для зрошення.

В Дністрі рівень води впав на 3 метри, від цього потерпає зараз і флора, і фауна: у людей загинув врожай, а на змілілих ділянках - сотні тисяч мертвих молюсків, раків та риб’ячої ікри. Також в домогосподарствах знизився рівень води в колодязі, у когось взагалі вода зникла. В нижній течії Дністра навпаки води стало більше. Та все ж таки в глобальному сенсі це все аж ніяк не екологічна катастрофа заспокоюють фахівці.

Тільки в квітні ми писали про експедицію херсонських вчених до Національного природного парку «Кам’янська Січ», розповідали про враження науковців від понівеченої обстрілами території ННП і от знову змушені констатувати черговий акт екоциду цього об’єкта.

Днями, внаслідок ворожого обстрілу «Кам’янської Січі» сталася масштабна пожежа. Вогонь знищив понад 8,5 га заповідної території. Пожежа тривала понад 5 годин. Обстріли відбуваються тут майже щодня, адже окупанти легко дістають цю місцевість з окупованого Лівобережжя Дніпра.

Нацпарк «Кам’янська Січ» сильно постраждав після підриву греблі Каховської ГЕС. Внаслідок цього було завдано шкоду заповідним степам, де зростають особливо цінні види рослин, багато з яких занесені до Червоної книги України. Орієнтовна сума збитків, завданих довкіллю НПП «Кам’янська Січ», внаслідок підриву греблі, становить понад 73 млрд гривень. Ще раніше ННП «Кам’янська Січ» була захвачена окупантами, пограбована та замінована (дистанційне замінування цієї території відбувається періодично і зараз). Тепер потрібно підрахувати суму збитків від прильотів та пожеж.

Центр екологічної інформації Гончарівки нагадує, що ця місцевість перебувала пів року під окупацією у 2022 році. Для Лиманського лісгоспу окупація стала періодом мародерства та розорення:

- знищення окупантами 80% Нацпарку “Святі гори”, до складу якого входить частина Лиманського лісгоспу;

- тотальне руйнування унікальної екологічної стежки “Лісове намисто”, яка щороку приваблювала десятки тисяч туристів. Через обстріли по лісах розбіглися екзотичні тварини (альпаки, поні, кенгуру, страуси), які не пристосовані до життя у дикій природі;

- повне знищення інфраструктури лісгоспу

Втім, навіть попри щоденні обстріли та мінування співробітники держпідприємства намагаються зводити кінці з кінцями та «по гарячих слідах» рятувати, те що ще можливо зберегти та відновити. Торік на місці спаленого лісу було висаджено перші 9000 саджанців хвойних. Цьогоріч – у планах відновити ліси Лиманщини на площі 100 гектарів. Наскільки подібні кроки є вдалими покаже час та моніторинг ситуації.

Майже 90% усіх лісових пожеж від початку 2024 року виникло внаслідок російської збройної агресії.

Еколог Вадим Манюк розповідає, що причини цього явища можуть бути дві – природня та антропогенна:

– Зараз уже пішов спуск тієї води, яка назбиралася у верхів'ях Дніпра під час зими. Вода прибуває по річищу Дніпра і розливається, якщо подивитись зверху на супутникові знімки або на мапу Великого Лугу — то від Дніпра розгалужуються десятки і сотні проток, далі вони галузяться як кровоносна система, на менші-менші протоки, такі от «капіляри» своєрідні, і доходять до найвіддаленіших куточків цього Великого Лугу, – так фахівець описує природні причини приходу води.

Нагадаємо що Великим Лугом називають місцевість, яка тут була до будівництва Каховської ГЕС. Великий Луг був затоплений водами у 1955-1957 рр (за винятком деяких ділянок). Тоді ця територія була вкрита велетенськими річковими на лівому березі Дніпра між Діпром і лівим притоком Конки, ці плавні мали площу 400 км2.

– В деяких ділянках Великого Лугу є місця, які раніше називали лиманами — це такі найбільш низькі частини, куди вода завжди прибувала весною і трималася там весь сезон. Вони до літа поступово пересихали, але це були такі озерні системи, які тримали велику кількість води. Зараз відбувається те саме, тобто найбільше води зараз у тих місцях, які раніше називалися лиманами, – додає еколог.

І хоча такого не було 65 років, водопілля це дуже позитивний процес. Для того, щоб плавні Великого Лугу відродилися їм життєво необхідна весняна повінь.

Також Вадим Манюк пояснив в чому полягає вплив людини на цей процес:

– Весь каскад Дніпра регулюється кількома гідровузлами електростанції, і те, що там є вода — це результат управління цим каскадом. Тобто люди, які управляють каскадом, зараз пустили воду в такій кількості, що вона заповнила частково Великий Луг, і за це їм велика подяка. Чи це вийшло спонтанно, чи свідомо — я наразі про це не знаю, але це надзвичайно добре для Великого Лугу, тому що він як губка зараз набере в себе воду, як має бути в природі, і ця вода просто дасть початок життю і розквіту тих екосистем, які на першій стадії формування дуже цього потребують, – розповідає еколог.

Як ми раніше розповідали у своїх матеріалах зараз на місці водосховища розростаються верби. Але також на місці Великого Лугу з’являються і нові види рослин. Про це розповів голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк:

– Чужорідні рослини, які теж намагаються там закріпитися переважно посухостійкі – вони вимруть від цього. Це природне явище, яке допомагає відновити на Великому Лузі саме ті місцеві види рослин, з дерев – це в першу чергу різні види верб і тополь. Це прекрасне природне явище, – підсумував природозахисник.

Співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки уважно слідкують за подіями навколо колишнього Каховського водосховища, адже це унікальна частина довкілля Херсонщини, яка зараз переживає постійні метаморфози.

Перша робоча поїздка відбулася ще восени. Тоді за словами науковців парк був у жахливому стані: перше, що кидалося в очі це купи сміття, які окупанти залишили по собі. Відтоді частину території Кам’янської Січі щодня прибирали героїчні працівники установи. Вони приїздили до НПП на власних авто, тому що техніка була вкрадена окупантами. Вони й досі працюють, ризикуючи власним життям, поруч із вибухонебезпечними приладами, якими всіяна територія парку. Лише частина Кам’янської Січі наразі розмінована. Причому ситуація з розмінуванням складна, тому що навіть після «жесту доброї волі» російські військові не забувають про цю місцевість і періодично здійснюють дистанційне мінування з Лівобережжя Херсонщини: вертолітними ВСМ-1 і ВСМ-2, реактивними касетними снарядами РСЗВ та авіаційними контейнерами.

Тому в деякі місця, які науковці досліджували у грудні 2022 році, вони тепер не змогли потрапити. Але попри це, під час виїзду фахівці продовжили документування злочинів проти природи на території Національного природного парку «Кам’янська Січ» та дослідили частину біотопів НПП з метою їхнього картування.

У ході бойових дій природні комплекси Національного природного парку «Кам’янська Січ» зазнали дуже тяжких пошкоджень:

- вирви від вибухів та пов’язаний з ним комплекс проблем – руйнування та пошкодження екосистем, забруднення природних комплексів тощо;

- щільне мінування та забруднення території вибуховими пристроями;

- будівництво фортифікацій – окопи, бліндажі, капоніри тощо;

- вирубування дерев;

- численні пожежі, спричинені воєнними діями;

- руйнування чи пошкодження природних екосистем у результаті проїзду важкої техніки;

- масштабне забруднення території твердими побутовими відходами, особливо у місцях тривалого перебування російських військових; забруднення території та акваторії паливно-мастильними матеріалами;

- осушення прибережних екосистем унаслідок падіння рівня Каховського водосховища;

Із приємних новин гості подарували співробітникам НПП генератор електроенергії від Партії Зелених Німеччини. Зараз, коли ворог знову атакує нашу критичну інфраструктуру такі подарунки забезпечують безперервну роботу над відродженням природно-заповітного фонду.

Захід проходив дистанційно і на нього підключилося 44 учні. Ми встигли поговорили про сортування сміття і екологічні звички. Зараз, коли в країні війна природа ще більше потерпає від дій людини, тож хто як не ми повинні її підтримати? Під час спілкування ми намагалися визначити, що кожен з нас може зробити, аби зменшити антропогенний вплив на наше довкілля. Сортування сміття це складний багатоетапний процес і опанувати його повністю можуть люди, у яких багато часу, знань, сил та бажання. Тому для початку треба обрати щось одне. Для тих, у кого є город зручним може бути компостувати органічні відходи (овочеві очистки, залишки їжі, опале листя), комусь зручно здавати пластик та скло на переробку, а хтось може збирати у сусідів та друзів відпрацьовані батарейки та здавати їх на утилізацію. Головне делегувати обов’язки !

Основною метою нашого онлайн тренінгу було не стільки викласти увесь теоретичний матеріал із заданої теми, а зацікавити дітей, роз’яснити чому сортувати відходи це важливо, пояснити причинно-наслідкові зв’язки між нашим споживанням і станом довкілля. А далі якщо дитина зацікавилась, вона сама може шукати інформацію в гуглі і інтегрувати ті чи інші екологічні звички у своє життя.

Центр екологічної інформації бібліотеки Гончара і надалі планує проводити такі онлайн тренінги для усіх охочих.

Також Ігор Сирота зазначив, що наразі станція здійснює всі заходи, щоб підняти затвори та здійснити пропуск води нижче за течією Дніпра. Остаточну оцінку збиткам Укргідроенерго зможе дати через деякий час.

Окрім руйнувань на Дніпровській ГЕС знеструмлено одну з ліній електропередачі, що живить Запорізьку АЕС. Важко уявити наслідки, які могли б бути, якщо стався прорив на греблі. Попередній теракт на Каховський ГЕС забрав тисячі життів: серед жертв були і люди, і тварини.

Іншим свідченням екоциду є викрадення окупантами тварин заповідника «Асканія-Нова». Останнього разу, 8 березня росіяни вивезли 2 особини коня Пржевальського на територію Ростовської області рф. Ця проблема має й міжнародний контекст: ці тварини є в списках природоохоронної Конвенції, яка регулює міжнародну торгівлю дикими видами фауни. З цього приводу Херсонська облпрокуратура порушила кримінальне провадження. Поінформоване Міндовкілля України та готуються звернення до секретаріатів міжнародної конвенції, тому що це питання повинно мати міжнародний резонанс, оскільки воно є грубим порушенням норми Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни, які перебувають під загрозою зникнення.

Окрім викрадення тварин біосферний заповідник періодично потерпає від пожеж: за час окупації вже вигоріло понад дві тисячі гектарів. «Одна з пожеж сталася на території Великого Чапельського поду, коли вигоріло 345 гектарів цілинного степу, і це було дуже ризиковано, тому що це загороджена територія, де утримується колекція диких копитних тварин. Але на сьогодні можна сказати, що ключова проблема в тому, що на території населеного пункту і безпосередньо об'єкта природно-заповідного фонду базується особовий склад і техніка збройних сил РФ», - говорить Віктор Шаповал, директор Асканії-Нова.

Раніше ми писали, що російські окупанти розмістили в заповіднику «Асканія-Нова» 11 опорних точок армії. Це засоби ППО й бронетанкові війська.

В даному матеріалі ми розповіли лише про дві екологічні загрози, які можуть обернутися катастрофами для конкретних екосистем та довкілля загалом. Це відбувається через підступність і жадібність ворога та бездіяльність міжнародних миротворчих організацій. Але проблем та викликів набагато більше і вони щодня накопичуються, тому важливо їх фіксувати та вирішувати. Нагадуємо: повідомити про екологічний злочин ви можете на сайті Екозагроза https://ecozagroza.gov.ua/report?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0nqowxLqj1nomppE7R7bU8EcQQmOeCONfiVDgCXKiJNeHa2X-ig6ymnJ0_aem_AdXMGEpGT63vfY19A-YpdOMklL7EeEJFRv1VnjYvJfxp_Xd3k3AbHpKHpVl0gzN2xl5uus_6ApJm1GbMUOtmgPOL та SaveEcoBot https://www.saveecobot.com/features/environmental-crimes?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3TQn8CU1haufAEyrmF01euJQXyBTtPTyg3SCGuG12Zf-NGiZ_VCT-IGHA_aem_AdVrWfzoLsfgk7OdTobnTsMjtUJeDyBKLgIq-rC1AbfhgrzR7nZqNRJ0Rh8I8Vi49zrCbcT5sQXkJSCkmg0Oeqmw

«За попередніми даними, вигоріло близько 3 гектарів території, зокрема і частина ландшафтного заказника “Осокорківські луки”. Якої саме шкоди наніс вогонь системі заповідних водно-болотних угідь з’ясують екологи. Територія має природоохоронний статус — знищення флори та фауни там суворо заборонено. За такі дії, кримінальний кодекс України передбачає штраф 8,5 млн грн або позбавлення волі на 3 роки», — зазначили в Київській міській військовій адміністрації.

Активісти, депутати та екологи переконані, що загоряння сухої трави сталося через підпал. Поліцією Києва вже розпочато кримінальне провадження за статтею «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду». Встановлюються причини загоряння, особи, які можуть бути причетними до пожежі, а також сума завданих збитків. Активісти кажуть, що збитки величезні, бо на площі трьох гектарів жили зайці, їжаки та гніздувалося безліч птахів. Тварини навряд чи змогли врятуватися від вогню, який насувався стіною.

Це місце вже давно ласий шматок для забудовника. 15 років активісти боронили луки та болотяні угіддя і намагаються присвоїти їм статус території, що охороняється. У 2019 році саме завдяки їх зусиллям вдалося створити два ландшафтні заказники «Осокорківські луки» та «Озеро Тягле», де і сталася масштабна пожежа. Більше того - чотири ділянки на Осокорках, от-от планували включити до «Смарагдової мережі» як природоохоронні території міжнародного значення. Також ця ділянка слугує природним бар’єром на шляху ворога до Києва.

У підпалі звинувачують компанію-забудовника StolitsaGroup. Громада обурена тим, що компанія намагається знищити і забудувати 200 га останньої зеленої зони на Осокорках. Співробітники екопарку розповідають, що невідомі особи їм надсилали через телеграм погрози і погрожували саме підпалом. StolitsaGroup пов’язують зі спонсоркою партії "Батьківщини" Владою Молчановою.

Довідка:Екопарк Осокорки" – це місце в Києві для активного відпочинку на природі. Тут є заплавні луки озера, молодий ліс. На Осокорках збережено унікальні дикі території. Це нетипово для міст. Найбільша цінність – водно-болотні угіддя. Крім озер, найбільшою цінністю "Екопарку Осокорки" є добре збережена екосистема лівобережної заплави Дніпра з унікальними для великого міста природними ландшафтами заплавних лук і багатим біорізноманіттям. Землю на лівому березі віддали під забудову ще за часів каденції мера Олександра Омельченка.