http://artkavun.kherson.ua/ . ua Sat, 18 Jul 2009 00:00:00 +0200 Sun, 12 May 2024 19:43:00 +0200 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss JP-adminka info@eco.ks.ua jaroslav.ks@gmail.com Втрати у заповіднику Асканія-Нова http://eco.ks.ua/news.htm?n=1288 Вже давно не було новин з біосферного заповідника «Асканія-Нова», який досі в складі територій Лівобережжя Херсонщини перебуває під російською окупацією.
До нас дійшла тривожна звістка: у заповіднику сталася трагедія з колекцією тварин кафрського буйвола. Це теплолюбиві африканські тварини, які до настання зимових холодів утримувалися на відкритому просторі. Частина тварин загинула від переохолодження і ще одна особина загинула від травм внаслідок перегонки. Це сталося з вини нового окупаційного керівництва Асканії-Нова, які не доглядали за підопічними належним чином і допустили злочинне недбальство. Окрім кафрського буйвола загинули також сайгаки і інші екзотичні тварини. Про це повідомив директор біосферного заповідника «Асканія Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна Віктор Шаповал.
Через окупацію та віддаленість цих територій покарання винних у цьому злочині це віддалена перспектива, але кримінальне провадження вже відкрито.
Кафрського буйвола ще називають африканським або чорним. Це жуйна тварина родини порожнисторогих, живе на півдні від пустелі Сахара. Своїми величезними рогами він може відбити напад левиці. Буйвол легко пристосовується до навколишніх умов, тому вони без особливих проблем прижилися на землях Херсонщини.
Центр екологічної інформації бібліотеки Гончара і надалі інформуватиме вас про стан справ у біосферному заповіднику Асканія-Нова.

]]>
Sun, 12 May 2024 19:43:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1288 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1288
Ворог знищує українські ліси http://eco.ks.ua/news.htm?n=1287 Всі знають як виглядають українські міста після місяців боїв та артилеристських протистоянь – це суцільна кам’яна пустеля. Населені пункти стають непридатні до життя навіть для безпритульних тварин, не кажучи вже про людей. На жаль, те саме відбувається і в природному середовищі. На Лиманському нампрямку ми втрачаємо понад 100 гектарів лісу за тиждень: обстріли, мінування та пожежі змушують тварин та птахів покидати свої звичні місця проживання у пошуках порятунку. Наразі вогнем знищено вже понад 6,5 тис. га лісів Лиманського лісгоспу, з яких 100 гектарів лише за останній тиждень.

Центр екологічної інформації Гончарівки нагадує, що ця місцевість перебувала пів року під окупацією у 2022 році. Для Лиманського лісгоспу окупація стала періодом мародерства та розорення:

- знищення окупантами 80% Нацпарку “Святі гори”, до складу якого входить частина Лиманського лісгоспу;

- тотальне руйнування унікальної екологічної стежки “Лісове намисто”, яка щороку приваблювала десятки тисяч туристів. Через обстріли по лісах розбіглися екзотичні тварини (альпаки, поні, кенгуру, страуси), які не пристосовані до життя у дикій природі;

- повне знищення інфраструктури лісгоспу

Втім, навіть попри щоденні обстріли та мінування співробітники держпідприємства намагаються зводити кінці з кінцями та «по гарячих слідах» рятувати, те що ще можливо зберегти та відновити. Торік на місці спаленого лісу було висаджено перші 9000 саджанців хвойних. Цьогоріч – у планах відновити ліси Лиманщини на площі 100 гектарів. Наскільки подібні кроки є вдалими покаже час та моніторинг ситуації.

Майже 90% усіх лісових пожеж від початку 2024 року виникло внаслідок російської збройної агресії.

]]>
Sun, 05 May 2024 19:40:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1287 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1287
Пересохле водосховище знову стає водоймою http://eco.ks.ua/news.htm?n=1286 На територію, де раніше було Каховське водосховище прибуває вода, такі висновки можна зробити за останніми супутниковими знімками цього району, значна частина раніше осушеної штучної водойми на сьогодні вкрита водою.

Еколог Вадим Манюк розповідає, що причини цього явища можуть бути дві – природня та антропогенна:

– Зараз уже пішов спуск тієї води, яка назбиралася у верхів'ях Дніпра під час зими. Вода прибуває по річищу Дніпра і розливається, якщо подивитись зверху на супутникові знімки або на мапу Великого Лугу — то від Дніпра розгалужуються десятки і сотні проток, далі вони галузяться як кровоносна система, на менші-менші протоки, такі от «капіляри» своєрідні, і доходять до найвіддаленіших куточків цього Великого Лугу, – так фахівець описує природні причини приходу води.

Нагадаємо що Великим Лугом називають місцевість, яка тут була до будівництва Каховської ГЕС. Великий Луг був затоплений водами у 1955-1957 рр (за винятком деяких ділянок). Тоді ця територія була вкрита велетенськими річковими на лівому березі Дніпра між Діпром і лівим притоком Конки, ці плавні мали площу 400 км2.

– В деяких ділянках Великого Лугу є місця, які раніше називали лиманами — це такі найбільш низькі частини, куди вода завжди прибувала весною і трималася там весь сезон. Вони до літа поступово пересихали, але це були такі озерні системи, які тримали велику кількість води. Зараз відбувається те саме, тобто найбільше води зараз у тих місцях, які раніше називалися лиманами, – додає еколог.

І хоча такого не було 65 років, водопілля це дуже позитивний процес. Для того, щоб плавні Великого Лугу відродилися їм життєво необхідна весняна повінь.

Також Вадим Манюк пояснив в чому полягає вплив людини на цей процес:

– Весь каскад Дніпра регулюється кількома гідровузлами електростанції, і те, що там є вода — це результат управління цим каскадом. Тобто люди, які управляють каскадом, зараз пустили воду в такій кількості, що вона заповнила частково Великий Луг, і за це їм велика подяка. Чи це вийшло спонтанно, чи свідомо — я наразі про це не знаю, але це надзвичайно добре для Великого Лугу, тому що він як губка зараз набере в себе воду, як має бути в природі, і ця вода просто дасть початок життю і розквіту тих екосистем, які на першій стадії формування дуже цього потребують, – розповідає еколог.

Як ми раніше розповідали у своїх матеріалах зараз на місці водосховища розростаються верби. Але також на місці Великого Лугу з’являються і нові види рослин. Про це розповів голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк:

– Чужорідні рослини, які теж намагаються там закріпитися переважно посухостійкі – вони вимруть від цього. Це природне явище, яке допомагає відновити на Великому Лузі саме ті місцеві види рослин, з дерев – це в першу чергу різні види верб і тополь. Це прекрасне природне явище, – підсумував природозахисник.

Співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки уважно слідкують за подіями навколо колишнього Каховського водосховища, адже це унікальна частина довкілля Херсонщини, яка зараз переживає постійні метаморфози.

]]>
Fri, 26 Apr 2024 19:38:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1286 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1286
Як зараз почувається НПП «Кам’янська Січ»? http://eco.ks.ua/news.htm?n=1285 Днями відбулася друга експедиція науковців до Національного природного парку Херсонщини «Кам’янська Січ». Серед вчених були фахівці з різних міст, зокрема, і херсонці – співробітники ХДУ та Української Природоохоронної групи Іван Мойсієнко та Олександр Ходосовцев.

Перша робоча поїздка відбулася ще восени. Тоді за словами науковців парк був у жахливому стані: перше, що кидалося в очі це купи сміття, які окупанти залишили по собі. Відтоді частину території Кам’янської Січі щодня прибирали героїчні працівники установи. Вони приїздили до НПП на власних авто, тому що техніка була вкрадена окупантами. Вони й досі працюють, ризикуючи власним життям, поруч із вибухонебезпечними приладами, якими всіяна територія парку. Лише частина Кам’янської Січі наразі розмінована. Причому ситуація з розмінуванням складна, тому що навіть після «жесту доброї волі» російські військові не забувають про цю місцевість і періодично здійснюють дистанційне мінування з Лівобережжя Херсонщини: вертолітними ВСМ-1 і ВСМ-2, реактивними касетними снарядами РСЗВ та авіаційними контейнерами.

Тому в деякі місця, які науковці досліджували у грудні 2022 році, вони тепер не змогли потрапити. Але попри це, під час виїзду фахівці продовжили документування злочинів проти природи на території Національного природного парку «Кам’янська Січ» та дослідили частину біотопів НПП з метою їхнього картування.

У ході бойових дій природні комплекси Національного природного парку «Кам’янська Січ» зазнали дуже тяжких пошкоджень:

- вирви від вибухів та пов’язаний з ним комплекс проблем – руйнування та пошкодження екосистем, забруднення природних комплексів тощо;

- щільне мінування та забруднення території вибуховими пристроями;

- будівництво фортифікацій – окопи, бліндажі, капоніри тощо;

- вирубування дерев;

- численні пожежі, спричинені воєнними діями;

- руйнування чи пошкодження природних екосистем у результаті проїзду важкої техніки;

- масштабне забруднення території твердими побутовими відходами, особливо у місцях тривалого перебування російських військових; забруднення території та акваторії паливно-мастильними матеріалами;

- осушення прибережних екосистем унаслідок падіння рівня Каховського водосховища;

Із приємних новин гості подарували співробітникам НПП генератор електроенергії від Партії Зелених Німеччини. Зараз, коли ворог знову атакує нашу критичну інфраструктуру такі подарунки забезпечують безперервну роботу над відродженням природно-заповітного фонду.

]]>
Fri, 12 Apr 2024 15:31:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1285 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1285
Екологічних тренінг для юних херсонців http://eco.ks.ua/news.htm?n=1284 Ще до початку війни працівники Центру екологічної інформації Гончарівки часто проводили тренінги із сортування сміття. Цільовою аудиторією для нас були насамперед школярі та студентство, адже молодь легко опановує нові корисні звички. Зараз ми по-тихеньку відроджуємо цю традицію: так днями ми провели подібний тренінг для учнів Херсонської гімназії №16.

Захід проходив дистанційно і на нього підключилося 44 учні. Ми встигли поговорили про сортування сміття і екологічні звички. Зараз, коли в країні війна природа ще більше потерпає від дій людини, тож хто як не ми повинні її підтримати? Під час спілкування ми намагалися визначити, що кожен з нас може зробити, аби зменшити антропогенний вплив на наше довкілля. Сортування сміття це складний багатоетапний процес і опанувати його повністю можуть люди, у яких багато часу, знань, сил та бажання. Тому для початку треба обрати щось одне. Для тих, у кого є город зручним може бути компостувати органічні відходи (овочеві очистки, залишки їжі, опале листя), комусь зручно здавати пластик та скло на переробку, а хтось може збирати у сусідів та друзів відпрацьовані батарейки та здавати їх на утилізацію. Головне делегувати обов’язки !

Основною метою нашого онлайн тренінгу було не стільки викласти увесь теоретичний матеріал із заданої теми, а зацікавити дітей, роз’яснити чому сортувати відходи це важливо, пояснити причинно-наслідкові зв’язки між нашим споживанням і станом довкілля. А далі якщо дитина зацікавилась, вона сама може шукати інформацію в гуглі і інтегрувати ті чи інші екологічні звички у своє життя.

Центр екологічної інформації бібліотеки Гончара і надалі планує проводити такі онлайн тренінги для усіх охочих.

]]>
Mon, 08 Apr 2024 11:32:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1284 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1284
У екоциду не буває вихідних http://eco.ks.ua/news.htm?n=1283 Сьогодні вночі Україну атакували 60 дронів та 90 ракет різного типу. На ранок дві ракети були пущені у гідроспоруди і дамбу ДніпроГЕС-2 у Запоріжжі. На щастя загрози прориву немає, але на найбільшій гідроелектростанції країни була масштабна пожежа. За словами гендиректора Укргідроенерго Ігоря Сироти внаслідок російського теракту було пошкоджено обидві станції й греблю, потрапляння в опору й розбиті підкранові балки.

Також Ігор Сирота зазначив, що наразі станція здійснює всі заходи, щоб підняти затвори та здійснити пропуск води нижче за течією Дніпра. Остаточну оцінку збиткам Укргідроенерго зможе дати через деякий час.

Окрім руйнувань на Дніпровській ГЕС знеструмлено одну з ліній електропередачі, що живить Запорізьку АЕС. Важко уявити наслідки, які могли б бути, якщо стався прорив на греблі. Попередній теракт на Каховський ГЕС забрав тисячі життів: серед жертв були і люди, і тварини.

Іншим свідченням екоциду є викрадення окупантами тварин заповідника «Асканія-Нова». Останнього разу, 8 березня росіяни вивезли 2 особини коня Пржевальського на територію Ростовської області рф. Ця проблема має й міжнародний контекст: ці тварини є в списках природоохоронної Конвенції, яка регулює міжнародну торгівлю дикими видами фауни. З цього приводу Херсонська облпрокуратура порушила кримінальне провадження. Поінформоване Міндовкілля України та готуються звернення до секретаріатів міжнародної конвенції, тому що це питання повинно мати міжнародний резонанс, оскільки воно є грубим порушенням норми Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни, які перебувають під загрозою зникнення.

Окрім викрадення тварин біосферний заповідник періодично потерпає від пожеж: за час окупації вже вигоріло понад дві тисячі гектарів. «Одна з пожеж сталася на території Великого Чапельського поду, коли вигоріло 345 гектарів цілинного степу, і це було дуже ризиковано, тому що це загороджена територія, де утримується колекція диких копитних тварин. Але на сьогодні можна сказати, що ключова проблема в тому, що на території населеного пункту і безпосередньо об'єкта природно-заповідного фонду базується особовий склад і техніка збройних сил РФ», - говорить Віктор Шаповал, директор Асканії-Нова.

Раніше ми писали, що російські окупанти розмістили в заповіднику «Асканія-Нова» 11 опорних точок армії. Це засоби ППО й бронетанкові війська.

В даному матеріалі ми розповіли лише про дві екологічні загрози, які можуть обернутися катастрофами для конкретних екосистем та довкілля загалом. Це відбувається через підступність і жадібність ворога та бездіяльність міжнародних миротворчих організацій. Але проблем та викликів набагато більше і вони щодня накопичуються, тому важливо їх фіксувати та вирішувати. Нагадуємо: повідомити про екологічний злочин ви можете на сайті Екозагроза https://ecozagroza.gov.ua/report?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0nqowxLqj1nomppE7R7bU8EcQQmOeCONfiVDgCXKiJNeHa2X-ig6ymnJ0_aem_AdXMGEpGT63vfY19A-YpdOMklL7EeEJFRv1VnjYvJfxp_Xd3k3AbHpKHpVl0gzN2xl5uus_6ApJm1GbMUOtmgPOL та SaveEcoBot https://www.saveecobot.com/features/environmental-crimes?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3TQn8CU1haufAEyrmF01euJQXyBTtPTyg3SCGuG12Zf-NGiZ_VCT-IGHA_aem_AdVrWfzoLsfgk7OdTobnTsMjtUJeDyBKLgIq-rC1AbfhgrzR7nZqNRJ0Rh8I8Vi49zrCbcT5sQXkJSCkmg0Oeqmw

]]>
Fri, 22 Mar 2024 19:27:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1283 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1283
Підпал чи нещасний випадок http://eco.ks.ua/news.htm?n=1281 Нажаль наше довкілля потерпає не тільки від рук росіян. Поки увага більшості українців прикута до подій на фронті неблагонадійні співгромадяни тишком-нишком нищать природу через свою жадібність. Днями нічне небо над Києвом освітила заграва – палав екопарк «Осокорки», що біля озера Тягле (Дарницький район). Це сталося 5 березня, ближче до півночі співробітники ДСНС загасили полум’я попри те, що паводки та підтоплення ускладнювали під’їзд пожежної техніки до вогню. Вогнеборці застосовували дрони та болотоходи.

«За попередніми даними, вигоріло близько 3 гектарів території, зокрема і частина ландшафтного заказника “Осокорківські луки”. Якої саме шкоди наніс вогонь системі заповідних водно-болотних угідь з’ясують екологи. Територія має природоохоронний статус — знищення флори та фауни там суворо заборонено. За такі дії, кримінальний кодекс України передбачає штраф 8,5 млн грн або позбавлення волі на 3 роки», — зазначили в Київській міській військовій адміністрації.

Активісти, депутати та екологи переконані, що загоряння сухої трави сталося через підпал. Поліцією Києва вже розпочато кримінальне провадження за статтею «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду». Встановлюються причини загоряння, особи, які можуть бути причетними до пожежі, а також сума завданих збитків. Активісти кажуть, що збитки величезні, бо на площі трьох гектарів жили зайці, їжаки та гніздувалося безліч птахів. Тварини навряд чи змогли врятуватися від вогню, який насувався стіною.

Це місце вже давно ласий шматок для забудовника. 15 років активісти боронили луки та болотяні угіддя і намагаються присвоїти їм статус території, що охороняється. У 2019 році саме завдяки їх зусиллям вдалося створити два ландшафтні заказники «Осокорківські луки» та «Озеро Тягле», де і сталася масштабна пожежа. Більше того - чотири ділянки на Осокорках, от-от планували включити до «Смарагдової мережі» як природоохоронні території міжнародного значення. Також ця ділянка слугує природним бар’єром на шляху ворога до Києва.

У підпалі звинувачують компанію-забудовника StolitsaGroup. Громада обурена тим, що компанія намагається знищити і забудувати 200 га останньої зеленої зони на Осокорках. Співробітники екопарку розповідають, що невідомі особи їм надсилали через телеграм погрози і погрожували саме підпалом. StolitsaGroup пов’язують зі спонсоркою партії "Батьківщини" Владою Молчановою.

Довідка:Екопарк Осокорки" – це місце в Києві для активного відпочинку на природі. Тут є заплавні луки озера, молодий ліс. На Осокорках збережено унікальні дикі території. Це нетипово для міст. Найбільша цінність – водно-болотні угіддя. Крім озер, найбільшою цінністю "Екопарку Осокорки" є добре збережена екосистема лівобережної заплави Дніпра з унікальними для великого міста природними ландшафтами заплавних лук і багатим біорізноманіттям. Землю на лівому березі віддали під забудову ще за часів каденції мера Олександра Омельченка.

]]>
Wed, 13 Mar 2024 16:00:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1281 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1281
Два роки війни: яких екологічних збитків завдав нам ворог? http://eco.ks.ua/news.htm?n=1282 Коли ми розпочинали онлайн проєкт «Екологія в умовах війни» ми й подумати не могли, що він триватиме і дотепер. Але наприкінці лютого змушені були констатувати: війна триває вже другий рік.

Очільник міндовкілля Руслан Стрілець розповів чим ці два роки стали для довкіллєвої сфери. За його словами від початку повномасштабного вторгнення було зафіксувано  4000 злочинів проти природи.

Далі міністр навів статистичні дані, які вражають:

3 млрд грн довкіллєвих збитків щодня;

Окупація 40% екологічно цінних територій України;

Третина українського лісу окопана, спалена або досі у вогні;

Понад 150 млн тонн викидів у атмосферу, причиною яких є військові дії;

Україна побила світові рекорди ракетних обстрілів.

156 000 км квадратних замінованих земель.

Пожежі й опустелювання. Жодного куточка в країні, куди б не дісталася війна.

Наслідки теракту на Каховській ГЕС це взагалі окремий кейс екоциду. Наразі українські фахівці спостерігають за цією територією (вона досі окупована) наскільки це можливо і опрацьовують зібрані дані.

Давайте розглянемо на конкретному прикладі як потерпає від ворожих атак наша природа. До війни Кінбурнська коса (Миколаївська обл.) була одним із улюблених місць відпочинку жителів південних областей України. А що тепер?

На території Кінбурнської коси, що входить до складу Національного природного парку «Білобережжя Святослава», від початку повномасштабного вторгнення зафіксували 209 пожеж.

Вогонь, що виникає внаслідок обстрілів, вразив понад 6 754,49 гектара особливо цінних земель. Кінбурнський півострів страждає від вогню, викликаного обстрілами, майже від початку військових дій.

]]>
Sun, 03 Mar 2024 14:20:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1282 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1282
Через війну популяція зубрів значно скоротилася http://eco.ks.ua/news.htm?n=1280 Національний природний парк “Залісся”, що в Київській області понад місяць перебував під російською окупацією у 2022 року. Територія НПП зазнала потужних артилерійських і мінометних обстрілів, звісно, не обійшлося без втрат серед чотирилапих мешканців парку. Як наслідок, не залишилося жодного дорослого самця зубра. Якщо найближчим часом не заселити туди хоча б одного бика, то ця субпопуляція приречена на вимирання. Між іншим ці тварини занесені до Червоної книги України. Наразі громадські організації збирають кошти на транспортування зубрів з Вінниччини. Активісти зазначають, що це високовартісний та важкий з точки зору бюрократії процес.

У більшості країн Європи, зокрема в Україні, зубра в дикій природі знищили повністю. І лише завдяки природоохоронним заходам вдалося частково відновити окремі субпопуляції.

І якщо збереженням зубрів в нас займаються волонтери та активісти, то на захист вовків нарешті встало Міндовкілля. Міністерство зараз працює над розробкою концепції захисту популяції вовка, кота дикого та інших представників фауни. Подібні заходи є умовою Бернської конвенції охорони дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі. А також для збереження червонокнижних тварин, які страждають в умовах повномасштабної війни. Разом із зоозахисними організаціями високопосадовці планують вносити відповідні зміни в законодавство.

Що ж, можемо лише побажати чиновникам не баритися , адже наразі в Україні (так само як і в Росіі, Білорусі, Молдові, Північній Македонії) вовків знищують, бо вони перебувають у статусі шкідника. В 15 країнах Європи вовк занесений до Червоної книги і охороняється, ще у 5 країнах – охороняються частково.

]]>
Wed, 21 Feb 2024 19:12:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1280 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1280
Результати роботи застосунку ЕкоЗвгроза http://eco.ks.ua/news.htm?n=1279 На початку повномасштабного вторгнення рф було створено вебресурс та мобільний застосунок ЕкоЗагроза аби фіксувати всі екологічні злочини проти живої природи та інформувати українців про стан довкілля у кожному куточку України. Наприкінці липня 2023 року Уряд надав офіційний статус цьому ресурсу та затвердив порядок реагування Державною екологічною інспекцією України на звернення, які надходять через сервіс.

ЕкоЗагроза дозволяє українцям одразу на місці зафіксувати порушення та у декілька кліків передати інформацію до Держекоінспекції. А далі отримати дані про заходи реагування у режимі реального часу. Раніше час розгляду звернень у середньому займав 30 робочих днів, тепер – максимум 10. Інспектори відзначають, що мобільний додаток пришвидшив процедуру оформлення документів для виходу на перевірки об’єктів та сприяє оперативному внесенню даних у систему.

На місці інспектор робить фото або відеофіксацію виявлених порушень та складає акт огляду, який одразу підвантажує на ЕкоЗагрозу. Одразу оновлюються і розраховані розміри збитків довкіллю, завданих збройною агресією рф.

Однак українці через сервіс інформують не лише про шкоду довкіллю внаслідок обстрілів рф чи ведення бойових дій. Небайдужі громадяни звертаються з проханнями відреагувати на стихійні сміттєзвалища, погіршення якості повітря через роботу промислових підприємств, на спалювання відходів, забруднення водойм промисловими стоками, вирубкy лісів та зелених насаджень.

Також є повідомлення про утримання диких тварин у неналежних умовах, незаконний видобуток корисних копалин, пожежі на полігонах та підпал сухостою, розорення берегів річок, катання на квадроциклах у межах природоохоронних територій тощо. Список порушень і злочинів чималий!

Найбільшу кількість звернень через ЕкоЗагрозу Держекоінспекція отримала щодо порушень природоохоронного законодавства у Житомирській, Рівненській, Київській, Одеській та Вінницькій областях.

Пропонуємо і вам, користувачі Гончарівки, скачати та встановити собі на телефон цей додаток, адже кому як не нам, херсонцям, знати про щоденні загрози, які можуть спіткати природу нашого краю.

]]>
Sat, 17 Feb 2024 19:05:00 +0200 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1279 http://eco.ks.ua/news.htm?n=1279