Президенту України Януковичу В.Ф.
Голові Верховної Ради Литвину В.М.
Прем’єр-Міністру України Азарову М.Я.

Відкрите Звернення Дніпровського Форуму громадськості

Українські неурядові організації - учасники Форуму висловлюють свою глибоку стурбованість щодо стану Дніпра та браку політичної волі та дієвої уваги держави питанням екологічного оздоровлення басейну Дніпра.
Враховуючи те, що 70% українців п’є дніпровську воду, ліквідація надходження забруднень до Дніпра, охорона та відновлення якості його вод та екосиcтем має бути постійним пріоритетом держави. В умовах, що склалися порушується базове право громадян України на воду та санітарію, затверджене ООН та Радою ООН з прав людини у 2010 році (резолюція Генеральної Асамблеї ООН 64/292 від 28.07.2010 та резолюція Ради ООН з прав людини 15/9 від 24.09.2010 «Право людини та доступ до безпечної питної води та санітарії»).
Попри визнання Радою Національної безпеки та оборони України якості питної води як одного з вирішальних факторів здоров’я нації та національної безпеки, прийняття ряду відповідних законодавчих актів, реального прогресу у покращенні доступу українців до якісної води та санітарії немає.
1. Протягом 2010-2011 р.р. держава переглянула програми, що стосуються питної води та розвитку водного господарства, включаючи і Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. При перегляді програм були зроблені принципові корегування. Питання «поліпшення якості питної води» зникли з Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. В переглянутих програмах немає ґрунтовного аналізу невиконання попередніх програм, не визначені вимірювані цілі та індикатори оцінки прогресу їх досягнення. Нові програми не мають механізмів координації і системи моніторингу та відкритої звітності про результати виконання заходів. Бюджетне фінансування не є адекватним рівню державного пріоритету. Не розроблені дієві механізми залучення додаткових інвестицій та спів-фінансування заходів покращення доступу до безпечної питної води та умов санітарії населення України, особливо в сільській місцевості та малих містах. У 2010-2011 роках Уряд спрямував основні бюджетні кошти на доочищення питної води, що є актуальним і важливим, але лише короткостроковим заходом і має впроваджуватися на тлі здійснення стратегічних довгострокових дій з охорони джерел питного водопостачання, покращення управління стічними водами, запровадження повної очистки промислових та комунальних стоків, що скидаються в ріки і, головним чином, в Дніпро.
До того ж, попри затвердження нових санітарних норм та правил щодо питної води у 2010 році, які відповідають сучасним вимогам ВООЗ та Європейським стандартам, в Україні продовжується тенденція до отримання водоканалами тимчасових дозволів на постачання питної води з відхиленнями від затверджених норм.
Інформація про якість питної води або води в джерелі стає недоступною для споживача, а в деяких регіонах, як наприклад, в Кіровоградській області, ця інформація, незважаючи на норми Орхуської Конвенції та Протоколу про воду та здоров’я, стає утаємниченою, як за радянських часів. А Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання не видається та не розсилається відповідно до статті Закону про Питну воду та постанови Кабінету Міністрів України.
2. Цього року минає 20-та річниця підписання Конвенції ЄЕК ООН з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Водна Конвенція, 1992 р.). Дніпро є найважливішою транскордонною рікою нашої держави. Україна приєдналася до Водної Конвенції у 1996 році. Згідно до вимог Конвенції, держава зобов’язана попереджувати, обмежувати та скорочувати транскордонні впливи на довкілля, здоров’я і безпеку людини та соціально-економічні умови; забезпечити розумне та справедливе використання транскордонних вод; укласти басейнові угоди з країнами – сусідами і створити спільні органи для співпраці в галузі екологічної охорони басейну міжнародної ріки.
До цього часу в українському законодавстві, включаючи Водний Кодекс, не закріплені основи впровадження Водної конвенції - принципи інтегрованого управління водними ресурсами (ІУВР) і басейнового підходу. Досі відносини на транскордонних річках здійснюються на двосторонніх угодах, що мають вузько відомчий характер і не відповідають вимогам Водної конвенції. Це стосується і Дніпра.
Проблеми комплексного оздоровлення басейну Дніпра можуть бути вирішені за умови укладання Дніпровської конвенції, яка має забезпечити спільні дії трьох країн: Республіки Бєларусь, Російської Федерації та України на засадах ІУВР всього басейну. Враховуючи, що наша країна розташована вниз за течією Дніпра, приймає води та проблеми країн-сусідів та несе відповідальність за стан Дніпра в басейні Чорного моря, Україна мала б бути найбільш зацікавленою у співпраці щодо управління басейном міжнародної ріки Дніпро.
З метою налагодження такої співпраці ще у 2003 р. було розроблено проект Дніпровської Конвенції. На жаль, цей документ залишився проектом.
Нині за допомогою Програми ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра підготовлено новий проект Міжнародної Угоди про співпрацю в басейні Дніпра. Учасники Форуму розглянули проект документу і визнали, що проект потребує суттєвого доопрацювання; та рекомендують доопрацювати його як Дніпровську Конвенцію, враховуючи зауваження учасників Форуму та досвід розробки документів з цього питання. Громадські організації звернулися до урядів Дніпровських країн з вимогою сприяти укладанню Дніпровської конвенції на найвищому рівні, враховуючи важливість цієї ріки в житті наших народів.
Українські НУО сподіваються, що Україна очолить цей процес і виступить ініціатором укладання Дніпровської конвенції та розробки Плану управління басейном ріки Дніпро, відповідно до «Основних принципах державної екологічної політики України до 2020 року»; і буде сприяти започаткуванню святкування Міжнародного Дня Дніпра 7 липня.
3. Українські НУО виступають проти планів щодо будівництва нових атомних потужностей в басейні Дніпра. Не вирішивши проблем, породжених Чорнобильською катастрофою щодо ліквідації радіаційного забруднення та впливу на здоров’я людей, а також проблем ліквідації хвостосховищ відходів українського уранового виробництва, уряд України планує нові атомні станції (АЕС).
Учасники Дніпровського Форуму звертають увагу, що басейн Дніпра вже має високу щільність розташування АЕС. Україна є однією з найменш забезпечених водними ресурсами європейських країн. Води Дніпра використовуються для потреб енергетиків без врахування вимог питного водопостачання, сільського господарства та охорони довкілля. За умов високих температур протягом тривалого часу влітку питання охолодження працюючих блоків стає проблематичним. З 2005 р. водокористування Запорізької АЕС здійснюється в прямо токовому режимі з Каховського водосховища. Тому брак водних ресурсів нині має розглядатися як ще один серйозний ризик та обмежуючий фактор розвитку АЕС в Україні. Ми вимагаємо, враховуючи власний та світовий досвід використання «мирного атому», відмовитися від планів розбудови АЕС, взявши курс на підвищення безпеки діючих АЕС та енергозбереження.
4. Учасники Форуму звертають увагу керівництва країни, що маючи каскад дніпровських водосховищ та гребель, Україна й досі не розробила закон про безпеку гідротехнічних споруд. Необхідно переглянути «Правила експлуатації водосховищ дніпровського каскаду» з урахуванням пріоритету питного водопостачання та безпеки виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечення екологічного благополуччя басейну Дніпра.
5. Проблеми водокористування особливо загострилися на Нижньому Дніпрі: від греблі Дніпродзержинської ГЕС до гирла, в межах Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей. На цій ділянці Дніпра різко зростає обсяг скидів неочищених стічних вод та втрати води через безповоротне водоспоживання. Керівники цих областей повинні нести спільну відповідальність за стан водоспоживання та охорону водних ресурсів, що вимагає спільних дій і укладання Міжобласної басейнової угоди. Ще за радянських часів була розроблена науково обґрунтована схема покращення стану Каховського водосховища та його прибережних зон. Цей досвід мав би бути основою для налагодження наукового вивчення та постійного моніторингу стану Каховського водосховища, як і всього каскаду дніпровських водосховищ, розробки прогнозів та напрацювання спільних дій з оздоровлення цього регіону Дніпра. Громадські організації Нижнього Дніпра, ВЕР «Хортицький Форум» з 2005 року пропонуюсь обласним керівникам укласти Нижньодніпровську міжобласну басейнову угоду та узгодити плани соціально-економічного розвитку областей. Така Угода мала б стати кроком до впровадження ІУВР «знизу» і сприяти пошуку механізмів фінансування заходів екологічного оздоровлення та розв’язання конфліктів в сфері водокористування. Однак до цього часу ініціативи громадськості ігноруються.
6. Учасники Дніпровського Форуму також висловлюють протест щодо прийняття 05.06.2012 у першому читанні законопроекту депутата ВРУ Ю. Мірошниченка «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)» (№ 10218 від 16.03.2012 р.), що призведе до знищення системи державного управління та контролю.
7. Учасники Дніпровського Форуму вимагають забезпечити розробку проектів та винесення в натуру прибережних захисних смуг всіх водних об’єктів та зон санітарної охорони джерел водопостачання в басейні Дніпра до 2014 р., забезпечити постійний та дієвий контроль за дотриманням обмежень до провадження господарської діяльності в цих смугах та зонах.
Учасники Форуму сподіваються, що думки громадських організацій, які працюють в басейні Дніпра і мають знання та досвід з вирішення широкого спектру його проблем, будуть належним чином враховані в процесі впровадження Водної конвенції і Протоколу про воду та здоров’я в басейні Дніпра та інших річок. Учасники Форуму також висловлюють свою готовність до співпраці з усіма зацікавленими сторонами задля екологічного оздоровлення Дніпра на засадах забезпечення владою доступу громадськості до інформації, участі в процесі прийняття рішень і доступу до правосуддя з важливих екологічних питань та впровадження Указу Президента України № 212/2012 Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні.

7 липня 2012, Київ

Асоціація «Укрводоканалекологія»
Всеукраїнська екологічна асоціація «Зелений світ»
Всеукраїнський благодійний фонд «Дніпро»
Всеукраїнська громадська екологічна організація «МАМА-86»
Всеукраїнське об’єднання ветеранів
Громадська екологічна організація «МАМА-86-Ніжин»
Громадська екологічна організація «Моя земля»
Дніпродзержинська громадська екологічна організація «Голос Природи»
Кіровоградський місцевий осередок ВЕГО «МАМА-86»
Міжнародний Фонд Дніпра
Міжнародна екологічна громадська організація «Аква Дом»
Миколаївська обласна молодіжна екологічна організація «МАМА-86»
Національний екологічний центр України
Новокаховська міська громадська екологічна організація «МАМА-86-Нова Каховка»
Полтавська міська екологічна громадська організація «МАМА-86-Полтава»
Союз «Громадянський дозор»
Севастопольська міська громадська організація «Екологічні ініціативи «МАМА-86-Севастополь»
Українська ботанічне товариство
Феодосійська міська громадська екологічна організація «МАМА-86-Феодосія»
Херсонська міська дитяча громадська екологічна організація «Ласточка»
Херсонська міська громадська організація "Непосредственное народовластие"
Черкаська обласна організація «Зелений світ»
Черкаська обласна асоціація «Екосвіт»