Кабмін для наших дітей: скидання ниткових промвод в р. Інгулець

З листопада розпорядженням Кабміну № 2047-р -в черговий раз уряд дозволив скидати промислові води з Криворізьких ГОКів до Інгульця.

«Новий час» вже неодноразово повідомляв про заяви екологів щодо забруднення та неможливість відновлення річки Інгулець. Здавалося б, влада мала зробити висновки, адже Інгулець - це не щось химерне, й незначне, що знаходиться десь там далеко, наприклад, в Зімбабве. Хоча, аналізуючи події, виходить всі висновки екологічних служб, листи людей з Херсонщини - для Кабміну і є тим самим Зімбабве.

Згідно з розпорядженням Кабміну № 2047-р, від 3 листопада 2010 p., скидання промислових вод знову дозволено в період з 1 листопада 2010 року по 1 березня 2011 року кільком підприємствам Кривбасу - ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ВАТ «Суха Балка», ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат». У 2009 році вказані підприємства скинули до Інгульця 12,815 млн. куб м відпрацьованих вод.

Нагадаємо, скидання надлишкових промвод проводиться зі ставка-накопичувача у р.Інгулець з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну. В тому ж таки 2009 році екс-губернатор Борис Сіленков відмовився підписувати дозвіл на злиття промислових вод в річку Інгулець. Мешканцями сіл, що прилягають до берегів Інгульця, на чолі з губернатором, була організована акція «Збережемо Інгулець». Урядом Юлії Тимошенко було прийнято рішення про скид промислових вод. Однак, перебуваючи з робочою поїздкою на Херсонщині Президент України Віктор Ющенко за-ветував розпорядження уряду Тимошенко.

Нагадаємо спеціально для чиновників - річка Інгулець тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами, в 40 км від Херсона. Використовується для водопостачання та зрошення в декількох областях.

Тетяна Дергачева (Новий час.- №46 (181).- 18.11.2010)