Новини. Події

07.10.2025
Задимлення та сморід. Як обстріли впливають на стан повітря у Херсоні
Херсонці скаржаться на погіршення стану повітря у місті. Людей турбує задимлення та сморід. ...

Детальніше...

20.09.2025
Всесвітній день прибирання об’єднує попри все!
Сьогодні світом прокотилася хвиля чистоти, адже раз на рік, 20 вересня люди, яким небайдужа доля нашої ...

Детальніше...

16.09.2025
Всесвітній день прибирання вже скоро!
Залишилось 4 дні до наймасштабнішої екологічної події року- World Cleanup Day 2025! 20 вересня 2025 ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

Задимлення та сморід. Як обстріли впливають на стан повітря у Херсоні

07.10.2025

фото Олександра КорняковаХерсонці скаржаться на погіршення стану повітря у місті. Людей турбує задимлення та сморід. У гідрометцентрі стверджують, що причина цьому — бойові дії. Після російських обстрілів та пожеж, які вони спричиняють, в атмосферу потрапляють шкідливі речовини.

За словами жительки Херсона Надії Полєвщикової, дихати у місті стало важче. Ситуація ускладнюється тим, що внаслідок чергового удару армії РФ у помешканні жінки вибиті вікна.

"Зірвало все під час вибуху, а дим потрапляє у квартиру. Вберегтися неможливо, тому чекаємо поки дим розійдеться, а потім усе провітрюємо", — каже Надія.

Леонід зазначив, що періодично відчуває сморід у повітрі, і вважає, що це має свій вплив на здоров'я.

"Горить і сірка, і гума, і пластик — все, що хочеш. Якщо вдихати, то воно безслідно не проходить", — сказав він.

Стан повітря у місті моніторять фахівці гідрометцентру. У вересні 2025 року фіксували перевищення по деяких елементах, говорить начальник обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк.

"Із 16 днів у центрі міста було 10 днів, коли спостерігались перевищення гранично допустимих концентрацій. Решту шість днів ми теж фіксували забруднення повітря, але воно було близьке до перевищення ГДК", — сказав він.

За словами начальника гідрометцентру, будь-який розрив снаряда, ракети чи іншого боєприпасу вивільняє у навколишнє середовище сотні різних хімічних елементів.

"Ми фіксуємо перевищення по діоксиду азоту — це лише маркер, який свідчить про наявність забруднення. Є й інші речовини, які присутні у повітрі на наших вулицях", — говорить Кіріяк.

Головний фахівець сектору зв'язків з засобами масової інформації головного управління ДСНС України у Херсонській області Юрій Фарина. Суспільне Херсон

На стан повітря впливають також пожежі, які виникають після обстрілів. Від початку 2025 року на правобережжі зафіксували 1685 загорянь, з яких 543 — в екосистемах. Найбільше потерпають Херсонський район і обласний центр, розповів головний фахівець сектору зв'язків з засобами масової інформації головного управління ДСНС України у Херсонській області Юрій Фарина.

"Горіння спричиняє саме збройна агресія. Зараз через ворожі обстріли у нас найбільше виїздів і ми розуміємо, що це шкода тваринам, людям, довкіллю. Одна з таких масштабних пожеж виникла саме через ворожий обстріл. Загорівся один із ринків у Херсоні. Горіли торгівельні павільйони, в яких зокрема знаходилися непромислові товари", — сказав Фарина.

Ще один чинник, який впливає на стан повітря, — це погодні умови. Наприклад, вітер і його швидкість, пояснив Юрій Кіріряк.

"Середня за день швидкість вітру була три метри за секунду. Артилерійські обстріли відбуваються практично щодня. За день горять по декілька будівель та об'єктів. І через те, що вітру немає, всі ці шкідливі речовини не переміщуються й залишаються у місті. І ми всім цим дихаємо", — каже він.

Забруднене повітря має вплив на здоров’я, говорить лікарка-отоларингологиня Валентина Христюк.

"Функція носа — доставляти кисень до головного мозку та всіх клітин організму. Якщо ми вдихаємо забруднене повітря: чи то хімікати, чи продукти горіння, чи пилок рослин, які викликають алергію, — все це буде призводити до виникнення хвороб або їх ускладнення. Це може бути і пневмонія, і бронхіти", — пояснила лікарка.

Трохи поліпшити ситуацію може дощова та вітряна погода, але до закінчення бойових дій на Херсонщині повітря не зможе очиститися повністю, розповів Юрій Кіріяк.





Екологічний календар