26.10.2026
Морська євроінтеграція: Україна адаптує екологічний контроль портів до вимог ЄС
Кабінет Міністрів України оновив Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від ...
26.10.2026
Посилення захисту тварин від жорстокого поводження: Мінекономіки утворило робочу групу
Захист тварин від жорстокого поводження, вдосконалення законодавства та впровадження європейських ...
26.10.2026
В Україні обговорили, як відновлювати річки в умовах війни та зміни клімату
Як відновлювати річки України в умовах зміни клімату, війни та обмежених ресурсів? Як у цьому можуть ...

Нарешті у фокус уваги світових лідерів потрапили Олешки – містечко на Херсонщині, яке вже майже 5 років окуповане російськими військами. Щоб зупинити гуманітарну катастрофу, яка відбувається у населеному пункті, наші захисники за допомогою дронів відправляють на лівий берег Дніпра їжу та ліки. Іноді їм навіть вдається евакуювати звідти виснажених голодом домашніх тварин. А що ж відбувається з дикою флорою та фауною Олешшя?
Співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки поспілкувалися з працівниками Національного природного парку «Олешківські піски». Фахівці нацпарку охоче відповідали на запитання Екоцентру, адже їм було що розповісти. Завідувач науково-дослідного відділу нацпарку Євгеній Роман надав дані про пожежі, які виникали на території парку, та поділився супутниковими знімками.
Від початку варто зазначити, що піщано-ландшафтні геосистеми зазвичай вважають одними з найуразливіших типів природних систем, і Олешківські піски є яскравим тому прикладом.
Головною проблемою окупованих територій природно-заповідного фонду є пожежі, які зазвичай виникають внаслідок обстрілів та мінування. Через пірогенний вплив частина штучних хвойних лісів та інші рослини були знищені у цій місцевості.
Вогонь скорочував площу соснових насаджень і раніше. За оцінкою дослідників, до початку 2022 року зі створених у другій половині XX століття лісів залишалося близько 46,6 тисячі гектарів. Нагадаємо: з 1949 до кінця 1980-х років на території масиву Олешківських пісків було створено близько 70 тисяч гектарів сосняку. Однак повномасштабне вторгнення, окупація та припинення лісогосподарської діяльності посприяли різкому скороченню і тих лісів, що лишилися.
Аби не виникло плутанини, слід зробити уточнення: Національний природний парк «Олешківські піски» був створений у 2010 році. Але його назва виникла задовго до створення нацпарку та навіть задовго до появи перших заповідних зон у цьому регіоні. Олешківські піски – це унікальний великий ландшафтний масив, який сформувався на місці давнього русла Дніпра. Фізично це Нижньодніпровські піщані арени, які через надмірне випасання худоби людиною у XVIII–XIX століттях втратили трав'яний покрив і перетворилися на відкриті рухомі піски. Сам національний природний парк охоплює лише близько 6% від однойменного ландшафтного масиву.
До складу НПП входять три ділянки: природоохоронне науково-дослідне відділення (ПНДВ) «Раденське», ПНДВ «Буркути» та ділянка штучних ставків Новокаховського рибоводного заводу частикових риб. Цікавий факт: територія нацпарку не є суцільною, тобто між цими трьома ділянками пролягають території, які не належать до НПП. Його території є кластерними і не мають спільного кордону. Географічно парк об'єднує території в межах Херсонського, Каховського та Скадовського районів області загальною площею 11 671 гектар (близько 116,7 кв. км).
Навесні 2022 року, коли південь України вже був охоплений війною, масштабні пожежі вирували у соснових насадженнях Кінбурнського півострова, Іванівської та Олешківської арен. Козачелагерська арена (в межах якої розташоване Раденське відділення НПП «Олешківські піски»), що межує з Олешківською, постраждала від вогню надзвичайно сильно. Через російську окупацію можливості догляду за лісами, їх охорони та своєчасного гасіння пожеж різко скоротилися, а після перетворення регіону на зону активних бойових дій лісове господарство припинилося взагалі.
Дані, які ми отримали від науковця, можна розділити на два сегменти: наслідки пожеж від самісінького початку повномасштабного вторгнення і до серпня 2025 року та пожежі у 2026 році.
Розглянемо спочатку інформацію за перші 3 роки війни. За цей період пожежі, прямо чи опосередковано пов’язані з бойовими діями, знищили на масиві Олешківські піски 30 тисяч гектарів лісів – це в півтора раза більше за площею насаджень, ніж за попередні три десятиліття. Але, якщо говорити конкретно про НПП «Олешківські піски», з 22.02.22 по серпень 2025-го там вогонь охопив 3 тисячі 37 гектарів території Козачелагерської арени та інших кластерів. Іноді пожежі відбувалися повторно на одних і тих самих зонах.
Переходимо до огляду займань 2026 року. Пожежі, які сталися у період з 13 по 21 серпня цього року у ПНДВ «Буркути», охопили 1 тисячу 7 гектарів території. Шкоди зазнали рослинні угруповання загальною площею 5 тисяч 646 гектарів, серед уражених представників флори є наступні: волошка короткоголова, плодоріжка блощична, плодоріжка болотяна, плодоріжка розмальована. Вони усі занесені до Червоної книги. Також нанесено величезної шкоди тваринам, які мешкали на цій території. Серед постраждалих: емпуза піщана, ктир велетенський, полоз жовточеревий каспійський, білозубка білочерева, сліпак піщаний, сова болотяна. Усі, крім останньої, є червонокнижними видами, проте сова болотяна захищена Бернською конвенцією. Її популяція скорочується через випалювання очеретів та осушення боліт.
Далі з 3 по 6 вересня відбулася пожежа на Чалбаській арені – як наслідок, вигоріло 58 гектарів території. Внаслідок вересневої пожежі постраждали та загинули ті самі види рослин і тварин (окрім сови болотяної).
Якщо масштабні пожежі та бойові дії триватимуть, береза дніпровська та чебрець дніпровський дійсно ризикують повністю зникнути з лиця Землі. Оскільки ці рослини є вузькими ендеміками Нижньодніпровських пісків, вони не мають інших природних диких популяцій на планеті. Втрата цих локальних екосистем означатиме безповоротну втрату видів для світової флори.
Окремо Євгеній Роман окреслив проблему знищення третього кластеру НПП «Олешківські піски» – Новокаховського рибоводного заводу частикових риб. За словами фахівця, щонайменше 10 млн 330 тис. квадратних метрів (або трохи більше ніж 1 тис. га) водно-болотних угідь із високим ступенем біологічного різноманіття та біологічної продуктивності зазнали деструкції й знищення внаслідок збройної агресії РФ. У 2024 році води у ставках майже не було, у 2026-му висихання водойм заводу посилилося.
Масштабні пожежі та деструкція водойм, спричинені російською окупацією й обстрілами, завдали катастрофічної шкоди унікальним кластерам Національного природного парку «Олешківські піски» та поставили під загрозу зникнення рідкісні червонокнижні види. Центр екологічної інформації Гончарівки продовжує уважно стежити за ситуацією та триматиме громадськість у курсі майбутніх екологічних змін у регіоні.