Підсумки 2024 року для нашого довкілля

Цей рік Зеленого Дерев’яного Дракона виявився важким не тільки для людей, але й для екосистем України та її природних ресурсів. 2024 тримав нас усіх в напрузі навіть у передноворічні дні. Чого лише вартий вилив мазуту біля берегів Криму! Але про все по порядку.

Отже, в цьому році продовжилися сумнозвісні викрадення російськими окупантами тварин із біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна. Ця практика почалася ще в 2023 році. Ворог називає свої злочинні дії «обміном», технічно так і є: на місце викрадених тварин до «Асканії-Нова» завезли антилоп канна, свійських яків, верблюдів двогорбих та одну особину гуанако (лама) з біосферного заповідника «Ростовський». Таким чином ми втратили декілька особин зебри Чапмана, бізона американського, коней Пржевальського та оленя Давида. Подібні обміни є протизаконними і неузгодженими з керівництвом «Асканії-Нова» Віктором Шаповалом, по цій справі вже відкрито ряд кримінальних проваджень. Найважливіше те, що тварини неабияк страждають під час відлову і перегонки до загонів перед транспортуванням. Нам стали відомі випадки загибелі тварин – самиця Кафрського буйвола і олень Давида .

Як ми вже зазначали це не була «разова акція» - упродовж року таких викрадень було кілька: тварини вивозилися 7 березня, 23 квітня та 27 червня. Серед викрадених були 3 особини сірої української породи великої рогатої худоби (Bos taurus dom) та 10 особин зебри Чапмана (Equus burchelli chapmani). Таким чином вони опинилися в ялтинському приватному зоопарку «Казка» та в парку левів «Тайган», обидва об’єкти знаходяться в тимчасово окупованому Криму. Загальна сума збитків тільки по справі у викраденні братів наших менших сягає 22 млн грн.

Хоча рекордсменом по гибелі тварин у заповіднику був 23-ій рік (150 антилоп Saiga tatarica, 27 страусів ему, 1 страус нанду, 4 Кафрських буйвола, 1 самка яка) у січні 2024 року через недбале ставлення нових працівників від хвороби помер самець такіна. Окрім цього у «Асканії-Нова» з початку 2024 року відбуваються масштабні рубки в деревних масивах "Старої" частини парку. Частина робіт обʹєктивно повʹязані з прибиранням сухостою та вітровалу, однак вибраковуються і здорові дерева без попередньої комісійної оцінки та складання відповідних актів.

Те що ворог не може викрасти він прагне знищити. 22 березня стався масштабний обстріл всієї країни - 60 дронів і 90 ракет. 2 ракети були пущені у гідроспоруди і дамбу ДніпроГЕС-2 у Запоріжжі. На щастя прориву не сталося, бо такі споруди будуються, як то кажуть «на віки», із наміром протистояти снарядам та ракетам з бойовою частиною будь-якої ваги. Але на найбільшій гідроелектростанції країни після обстрілу все ж була масштабна пожежа і країна втратила частину своїх потужностей. Окрім руйнувань на Дніпровській ГЕС, тоді було знеструмлено одну з ліній електропередачі, що живить Запорізьку АЕС.

Також окупанти підірвали греблю Курахівського водосховища, це сталося 11 листопада. Тоді вода піднялася на 1,2 м, таким чином росіяни ускладнили логістику ЗСУ. Розрахунок на те, що вода буде підійматися і затопить важливі для наших військ дороги. Екологічний збиток виявився порівняно невеликим. Для розуміння масштабів інциденту, сумнозвісне Каховське водосховище практично було в 300 разів більше за обсягом води. Попри це все одно загинула якась кількість дрібних тварин – хом’яків, ховрахів тощо. Довготривалі наслідки можуть виявитися трохи серйознішими: землі нижче за течією зіткнуться із заболочуванням, що позначиться на сільськогосподарських можливостях регіону.

Варто зазначити, що в 2024 році сталася велика кількість пожеж в лісах, степах і сільській місцевості, 60 % з яких виникла через обстріли особливо у Харківській та Донецькій областях.

Трагедії та аварії траплялися цьогоріч і на водоймах. Так, 14 серпня сталося забруднення річки Сейм, яка є природною межею між Україною та країною-агресаркою, росією. Спочатку забруднення зафіксували біля Сумщини, там почався масовий мор риби. А потім мертва риба, а відтак і забруднення дісталося Чернігівщини. Причиною цього стало потрапляння у воду великої кількість органічних речовин, а також пестицидів. Мор риби та скид у річку речовин спричинив цукровий завод у російському селі Тьоткіно, що розташоване за два кілометри від кордону з Україною. Спочатку «чорна» вода забуднила річку Сейм, а потім у меншій концентрації 27 серпня дісталася і Десни. Старе русло Десни стало для річкових мешканців порятунком – риба заходила у ці заводі аби врятуватися. Сума збитків від забруднення річки Сейм та Десна сягнула понад 405 млн грн, а Держекоінспекція зібрала 31 тонну загиблої риби.

Під кінець року знову через халатність і жадібність сусідів ми отримали забруднення Чорного моря. 15 грудня в Керченській затоці затонули два російські танкери «Волгонефть212» та «Волгонефть239» , в море потрапило 8000 тонн мазуту. Відомо що танкери були старі (50-х років випуску), переповнені нафтопродуктами, а головне річкові! Найбільше постраждали пляжі Анапи та Бугазька Коса. Влада росії взагалі ніяк не сприяла очищенню пляжів та порятунку тварин, усю роботу робили волонтери та активісти. Із тварин найбільше постраждали птахи та дельфіни Азовка. На даний момент відомо про 32 загиблих китоподібних цієї породи. Судячи зі стану тіл більшість цих дельфінів загинуло у перші 10 днів після кораблетрощі. На супутникових знімках від 4 січня видно, що мазутна плівка досягла узбережжя Феодосії, Алушти та Судака, а також плями зафіксували на пляжах Севастополя.

Також після атаки дронів Миколаїва, яка була 28 січня до річки потрапило 1800 тонн соняшникової олії із пошкоджених резервуарів. Очевидці повідомляють, що палало кілька годин і полум'я було видно з інших районів міста. Наразі відбуваються заходи по очищенню річки.

Звичайно це не всі екологічні проблеми, які ми фіксували упродовж 2024 року. Щодня як у попередні роки війни від обстрілів та пожеж потерпають Національні природні парки. У Херсонській області більшість із них знаходяться під окупацією, отже там розміщені опорні пункти та системи ППО. Наше повітря водойми, грунти та грунтові води також без перебільшення щодня забруднювалися вуглецем та ракетним паливом. Від однієї ракети у повітря потрапляє 60 кг викидів, а від палива, яке залишається в ракеті після «прильоту» (або збиття) забруднюються оточуюче середовище.

Центр екологічної інформації Гончарівки щиро сподівається, що 2025 рік буде для нас менш руйнівним та жорстоким і наша природа почне поступово відновлюватися після років екоциду.

фото Юлії Данилевської