18.11.2024
Учні Херсона дізналися про екологічні збитки від війни
Центр екологічної інформації КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся ...
25.10.2024
Поточний стан справ у заповіднику «Асканії-Нова»
Скоро зима і всі природоохоронні заклади готуються до холодів. Не виняток і біосферний заповідник ...
20.10.2024
Через паління сухої трави та обстріли втрачаємо ліси
Для нашого довкілля вересень став місяцем лісових пожеж. Вогнеборцям довелося ліквідувати 19 лісових ...
Зима радує нас снігами та морозами. Але, на відміну від братів наших менших, ми маємо дах над головою, якесь тепло, якусь їжу. Можливо, не завжди те, що нам би хотілося...А вони не мають нічого...І в ці холодні часи давайте не будемо забувати про тих, кому гірше, ніж нам з вами. Впевнена, ви бачили зграї пташок, не могли не бачити. Часто нас зупиняє думка, що допомагати - це складно, важко і потребує великих затрат. Сьогодні ми спробуємо своїми руками зробити годівниці для птахів, розвісити їх, наповнити і порахуємо, скільки часу і витрат це потребувало. Отже, крок перший - знайомий еколог навіяв нам думку про допомогу птахам і ми носилися з цією світлою ідеєю (пів-години, у вас може піти менше, якщо ви - людина рішуча). Крок другий - знайти однодумців. Добрі люди поруч і ви, напевне, знаєте, хто підтримає ваш порив (пів-години). Крок третій - обговорити, з чого саме конструювати годівницю. Ми обрали пластикові пляшки. Крок четвертий - знайти обрані матеріали (15 хвилин, за цей час я знайшла 17 пляшок). Крок п'ятий - перетворити пляшку на годівницю (1 година на 17 пляшок, ми робили це вдвох). Крок шостий - вийти на вулицю і вивісити годівниці (зважаючи на мороз, потребує найбільше вольових зусиль). Крок сьомий - насипати корм для птахів. Це - головне. Задля цього все, власне, і робилося. І потім, після двох з половиною годин рукоділля і майже десяти витрачених на якийсь корм гривень зрозуміти, що, насправді, це були сім кроків до неперевершеного відчуття задоволення виробом власних рук і зробленою доброю справою. Спробуйте! І надсилайте нам фото ваших витворів.
Для додаткової мотивації надаємо статтю суботнього випуску газети "Гривна".
В степях Таврии массово гибнут скворцы
В пригороде Херсона, Цюрупинском и Голопристанском районах области массово гибнут скворцы, не успевшие улететь на зимовку в Африку и юго-восточную Азию. В некоторых местах земля прямо-таки усыпана десятками замерзших птичьих тушек. Однако точно определить, сколько их погибло, сейчас просто невозможно. Ведь к городам переместилась лишь небольшая часть популяции - сравнительно мелкие стаи от 100 до 400 особей, которых морозы и снегопады застали врасплох. А вот в более отдаленных и безлюдных районах их целые тучи и, соответственно, гораздо больше пернатых не выдерживают борьбы за выживание в жестокий мороз.
- Во время экспедиции по Каланчакскому району и Арабатской Стрелке наши сотрудники видели громадные скопления скворцов, пытавшихся кормиться на рисовых чеках. Их было столько, что на линиях электропередач протяженностью в 2 километра птицы сидели вплотную друг к другу, и под их весом прогибались провода! - рассказывает директор национального биосферного заповедника Аскания-Нова кандидат наук Виктор Гавриленко.
Отказаться от перелёта в Африку скворцов стимулировала аномально теплая осень. Однако теперь губит их не столько мороз, сколько надолго установившийся снежный покров: пернатые не могут искать на земле привычный им корм. Так как скворцы уничтожают насекомых-вредителей, ученые рекомендуют в трудные дни по возможности организовывать для них «столовые». В пищу этому виду птиц годится всё - от зерна до мелко нарезанного сала, которым не против полакомиться также и синички. Во многих херсонских школах уже начали устраивать такие кормушки.
Случаи птичьего «мора» из-за капризов погоды на Херсонщине бывали и прежде. В такую же холодную зиму 1984-1985 годов на побережье Черного моря стаями массово гибли лебеди, неуспевшие переместиться к более теплым турецким берегам. Участки мелководья, где они обыч¬но искали себе пропитание, просто покрылись льдом, и внезапная бескормица оказалась губительной для белокрылых красавцев.
Сейчас положение стай перелетных птиц в Азово-Черноморском миграционном коридоре будут изучать орнитологи Аскании-Нова. Совместно с немецкими учеными и сотрудниками нескольких украинских институтов они на протяжении 6 дней станут вести учет на огромной территории в 100 квадратных километров. После этого можно будет определиться, как необычно морозная и снежная для юга страны зима отразилась на жизни пернатых, в том числе «краснокнижных».
Сергей Яновский (Гривна СВ.- №4 (428).- 22.01.10)