Новини. Події

02.02.2022
Результати фотоконкурсу від Центру екологічної інформації
Центр екологічної інформації бібліотеки Гончара радий оголосити про завершення фото-конкурсу до Дня ...

Детальніше...

02.02.2022
Гончарівка роздає подарунки
На початку тижня співробітники Центру екологічної інформації бібліотеки Гончара завітали до Херсонської ...

Детальніше...

30.01.2022
Глядачі Гончарівки у захваті від фільму «Без тями від зброї»
За кілька днів до показу ми довго вагалися, яку ж стрічку обрати. Але фільм "Без тями від зброї" ...

Детальніше...

Всі новини

Голосування
Як Ви ставитесь до бродячих тварин в місті?







Випадкове фото



РЕЗОЛЮЦІЯ Робочої наради експертів по проекту «Відновлення річки Каланчак для природи і майбутніх поколінь» та регіонального відновлення водно екологічної ситуації в басейні Дніпра (Херсонська область).
м.Херсон 20 січня 2016 р.


В нараді прийняли участь:
 директор Українського товариства охорони птахів Олег Володимирович Дудкін
 керівник проекту та представник та Українського товариства охорони птахів Вікторія Шевчук
 головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАНУ, д.т.н. Яковлєв Євген Олександрович
 начальник відділу моделювання надзвичайних ситуацій науково-дослідного центру інноваційних технологій Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, д.т.н. Чумаченко Сергій Миколайович;
 директор Херсонської Гідробіологічної станції НАНУ (ХГБС НАНУ), к.б.н. Овечко Сергій Вікторович;
 молодший науковий співробітник (м.н.с.), гідролог ХГБС НАНУ Коржов Євген Іванович;
 м.н.с. ХГБС НАНУ Шевченко Іван Вікторович;
 інженер ІІ категорії ХГБС НАНУ Задубець Володимир Юрійович;
 начальник головного управління ДСНС в Херсонській області Чорний Сергій Михайлович;
 начальник Південно-Української гідрогеологічної експедиції ДП «Чорноморгеологія» Твердий Іван Павлович;
 в. о. директора КП «Керуюча компанія по створенню індустріальних парків в Херсонській області» Херсонської обласної ради Бовдир Анатолій Іванович;
 керівник наукової лабораторії моніторингу земель зрошення Херсонського державного аграрного університету, к.с.-г.н., доцент, керівник експертної робочої групи Незалежної громадської екологічної ради Херсонської області Ладичук Дмитро Олександрович;
 в.о.начальника Каховської гідромеліоративної експедиції Курлюк Петро Анатолійович;
 головний гідрогеолог Каховської гідромеліоративної експедиції к.т.н. Рябцев Михайло Павлович;
 голова Незалежної громадської екологічної ради Херсонської області, член Національної екологічної ради України, к.х.н. Романенко Григорій Михайлович.


Проект «Відновлення річки Каланчак для природи і майбутніх поколінь» виконується Українським товариством охорони птахів (ТОП) у партнерстві з громадськими природоохоронними організаціями та науково-дослідними установами, державними спеціально уповноваженими органами, Каланчацькою районною державною адміністрацією та за фінансової підтримки Фундації Кока-Кола, спрямований на відновлення сталого гідрологічного режиму річки Каланчак, як важливої частини водно-болотних угідь міжнародного значення (Рамсарська Конвенція та Закон України «Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів», N 437/96-ВР, 29.10.1996).

Обговорення досягнень і результатів попередніх досліджень в області еколого-біологічних проблем басейну річки Каланчак та Нижньодніпровського регіону в цілому, враховуючи складність екологічної ситуації та значні територіальні впливи природно-техногенних чинників, в рамках наради було різностороннім, професійним і плідним. Ознайомившись з досвідом науково-дослідних організацій, державних спеціально уповноважених органів в галузі забезпечення екологічного благополуччя, безпеки життєдіяльності населення та формування якісних умов навколишнього середовища учасники зазначають:
1. Проведений захід слід розглядати в якості ефективного інструменту вдосконалення управління і контролю у сфері охорони навколишнього середовища, здоров'я населення, забезпечення сталого, безпечного розвитку на міжнародному, загальнодержавному та регіональному рівнях.
2. Сформований багаторічний комплексний несприятливий вплив на природне середовище в Херсонському регіоні вимагає вдосконалення механізму регулювання антропогенних навантажень та обґрунтування припустимих змін довкілля.
3. Важливим аспектом представляється розвиток методичної та інформаційної бази еколого-біологічного моніторингу.
Світовий досвід показав, що екологічне оздоровлення річок, басейн яких критично деформований господарською діяльністю, з галузевим управлінням та територіально–адміністративним поділом є надзвичайно складною екологічною та
соціально-економічною проблемою. З врахуванням світового досвіду в Україні створена законодавча база, ратифіковано ряд міжнародних конвенцій. Але існуюча система та практика управління водогосподарською діяльністю, контролю за станом
поверхневих та підземних вод – основного захищеного джерела питного водопостачання півдня України, не спроможна вирішити ці проблеми. Контроль якості поверхневих та підземних вод, управління водогосподарською діяльністю здійснюється
без необхідної координації та узгодження між структурами різного рівня державного управління та органів місцевого самоврядування.

Певними причинами існуючого, практично катастрофічного, екологічного стану території водно-болотних угідь міжнародного значення в нижній частині басейну р. Каланчак, як і всього басейну, в цілому, є:
 Повна антропогенна трансформація гідрологічного режиму (уповільнення періоду водообмінних процесів в 13 разів) внаслідок переважно хаотичного будівництва каскаду гідротехнічних споруд, відсутності водоохоронних зон та збільшення кількості об’єктів техногенного впливу (приватні підприємства, ферми, очисні споруди та ін.);
 Порушення природного рівневого режиму ґрунтових вод та підземного стоку в річку Каланчак, активізація підтоплення території смт. Каланчак внаслідок техногенного підвищення рівня ґрунтових вод та уповільнення їх стоку у р. Каланчак з наступною активізацією підтоплення прибережних територій та підсилення впливу регіонального підйому рівня напірного водоносного горизонту в підстилаючих пісках пліоцену, який є джерелом висхідного живлення ґрунтових вод знизу;
 Зростання впливу глобальних змін клімату (потепління, збільшення величини та нерівномірності опадів, та ін.) на стійке погіршення якості навколишнього природного середовища, як в басейні річки Каланчак, так і в південному регіоні в цілому. За результатами обговорення з огляду на аналіз вищенаведених факторів та їх оцінки впливу були дані наступні рекомендації щодо екологічної реабілітації басейну р. Каланчак та покращення режиму її стоку:
1) Продовжити гідробіологічні дослідження в весняно-літній період (березень – серпень 2016) території всього басейну р. Каланчак з метою оцінки впливу поверхневих та ґрунтових вод на гідрологічний та гідробіологічний режим р. Каланчак;
2) Провести інвентаризацію джерел антропогенного забруднення (ферм, приватних підприємств та ін.) та виявити домінуючі чинники впливу на екологічний стан р. Каланчак;
3) Створити біоплато для очистки стічних вод після водоочисних споруд в смт. Каланчак;
4) Провести закріплення еродованих берегів річки Каланчак та відновлення її водоохоронної зони шляхом висадки зелених насаджень;
5) Провести біологічну реабілітацію русла р. Каланчак за допомогою рослиноїдних риб (білий амур, карась, короп), що також сприятиме відновленню ланцюгів живлення біоти та збалансує продукційно-деструкційні процеси в водній екосистемі; 6)Здійснити будівництво вздовж русла р. Каланчак ряду дренувальних (водопонижуючих) свердловин на напірний водоносний горизонт в пісках пліоцену зі скидом води в річку з метою зменшення напірного живлення ґрунтових вод і збільшення стоку по р. Каланчак.
7) Організувати на національному рівні моніторинг реалізації та вирішення екологічних проблем, з метою протидії порушенням відповідного екологічного законодавства, запобігання загроз та ризиків безпеки життєдіяльності і здоров'ю нинішнього і прийдешніх поколінь.
8) Також необхідно стимулювати широке обговорення питань екологічної безпеки та здоров'я населення за участю представників провідних міжнародних та регіональних організацій, науковців, громадськості.
9) В аспекті вагомих регіонально-територіальних питань водно-екологічної безпеки Південного регіону Херсонської області, відповідної державної підтримки потребує вирішення завдань щодо:
    Науково-прикладного вирішення проблеми негативного впливу фільтрації вод з Каховського водосховища в межах Херсонської області, особливо під лівий берег, та практично регіональне підняття рівня ґрунтових вод до критичних значень з наступною активізацією підтоплення земель та зниженням несучої здатності покрівних пухких порід в підґрунті житлових та промислових споруд;
     Усунення негативного впливу на ландшафтно-меліоративні умови постійної (Каховський магістральний канал) та періодично-сезонної (Північно-Кримський канал) інфільтрації води в зонах впливу систем існуючого та прогнозного зрошення.
10) Провести аналіз загроз та ризиків виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного та терористичного характеру і розробити програму дієвих заходів щодо попередження розвитку негативних тенденцій виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з розвитком регіонального підтоплення населених пунктів басейну річки Каланчак.
11) Підготувати звернення до Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щодо допомоги в опрацюванні та організаційно-фінансової підтримки першочергового виконання заходів з екологічної реабілітації р. Каланчак, яка може бути використана, як модель при формуванні Державної програми щодо зниження негативного впливу Каховського водосховища та прогресуючих негативних змін гідрологічного режиму на екологічний стан нижнього басейну Дніпра.

Текст Резолюції опрацьовано і погоджено усіма учасниками робочої наради та за їх дорученням і від їх імені підписано:
Директор Українського товариства охорони птахів
Олег ДУДКІН



Екологічний календар