Як довкілля України постраждало за 4 роки війни

За 4 роки повномасштабної війни непоправних руйнувань та втрат зазнали не тільки українські міста, промисловість та люди, а й довкілля та природні ресурси. Щоб зрозуміти масштаб впливу на навколишнє середовище розглянемо випадки потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією.

На даний момент фахівцями та волонтерами зафіксовано 2598 випадків потенційної шкоди, й з кожним днем ця цифра продовжує рости. Всі випадки це зафіксовані повідомлення у медіа та заяви офіційних джерел органів влади. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на офіційному ресурсі «Екозагроза» вже оцінює збитки від війни у 6385 трлн грн.

Об’єктами регулярних атак стають гідро та теплові електростанції (а подекуди й АЕС), морські порти, склади небезпечних відходів, відстійники з органічними відходами, резервуари з олією, і звісно хімічні та металургійні заводи. Зафіксовані численні пожежі на нафтобазах, АЗС та сміттєзвалищах, пошкодження об’єктів водопостачання та водовідведення.

Окрім техногенних загроз, війна чинить прямий руйнівний вплив на природно-заповідний фонд України, знищуючи рідкісні види тваринного та рослинного світу та оселища в лісах, степах та акваторіях морів.

Оскільки інтенсивність впливу на довкілля у кожному випадку є різною, можна використовувати систему ранжування від 1 до 3. Перший ранг надається випадкам, де відбулося ураження небезпечного об’єкта без безпосереднього (на момент фіксації) впливу на природу або за браком даних. Другий ранг свідчить про наявність значної локальної шкоди. Третій ранг надається випадкам із підтвердженим масштабним негативним впливом, що потребує тривалого відновлення довкілля.

Загалом більшість інцидентів зосереджена у прифронтових та прикордонних регіонах, де спостерігається висока щільність промислових та енергетичних потужностей, причому цей зв’язок зберігається незалежно від змін лінії фронту. Водночас найбільша кількість випадків зафіксована у Дніпропетровській області – 456 (17,7% від загальної кількості). А серед міст найбільше постраждав Харків, де зафіксовано 138 випадків.

Найбільшу частку в цій статистиці (44,2% або 1137 інцидентів) займає категорія «Пошкодження промислових об’єктів», що відображає цілеспрямовану концентрацію атак ворога на українську промисловість.

Аналіз за рангами показує, що хоча переважна більшість інцидентів (1623 випадки або 63,2%) належить до першого рангу, це не применшує реальних довгострокових ризиків. Найнебезпечніші випадки, ті, які мають третій ранг, становлять 9,2% (237 інцидентів), і саме вони мають найбільш руйнівний вплив на довкілля та здоров’я людей у короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Щоб наочно зрозуміти, що це за випадки, ось декілька прикладів. 4 червня 2025 року через влучання російських БПЛА було значно пошкоджено завод з виробництва біоетанолу на Сумщині, патока з 9 цистерн розлилася на господарства. 3 жовтня цього ж року внаслідок російської атаки на Харківщині загинуло 13 тисяч голів худоби. А 22 грудня через атаку рф у порту “Південний” загорілися контейнери з рослинною олією, частина олії потрапила у Чорне море, про це ми неодноразово писали та ділилися матеріалами інфо-партнерів.

У категорії «Вплив на екосистеми», попри меншу загальну кількість подій порівняно з промисловістю, переважають саме випадки третього рангу

Щороку інтенсивність впливу різна: 726 випадків у 2022 році, 446 у 2023,  442 у 2024, та різке зростання до 931 випадку у минулому році. Збільшення кількості випадків потенційної шкоди довкіллю – це прямий наслідок активізації наступальних дій росії та посилення терору цивільних мешканців, саме тому найбільші кількості випадків зафіксовані у березні 2022 року, а також липні й жовтні 2025 року.

Бачимо, що попри значну кількість атак українських дронів та ракет по російських нафтопереробних заводах і складах, ворог у боргу не залишився й нещадно завдавав шкоди нашому промисловому сектору і енергетиці, що не могло не відобразитися на довкіллі.

Від лютого 2022 року було викинуто 311 мільйонів тонн еквіваленту вуглекислого газу. Згідно зі звітом ініціативи з обліку парникових газів у війнах (IGGAW), 37% газів потрапило в атмосферу в результаті самої війни, наприклад, через величезну кількість гасу, нафти та дизельного палива, що спалюються літаками, кораблями та танками. Ще одним важливим фактором є лісові та чагарникові пожежі, спричинені війною, на які припадає майже чверть викидів. Ці пожежі вирували переважно на лінії фронту або поблизу неї, або в прикордонних районах.

Якщо вести мову про шкоду та втрати, заподіяні війною природно-заповідному фонду країни, то в грошовому еквіваленті це:

- 275,7 млрд – пошкодження рослинного світу;

- 163, 4 млрд – пошкодження тваринного світу;

- 1,04 трлн – кількість знищених та пошкоджених рослин та дерев.

Цю ж шкоду можна оцінити та ще й територіально та кількісно:

- пошкодження рослинного світу – відбулось на 28,5гектарах суходолу;

- знищення тваринного світу – 75, 2 млн. особин;

- кількість знищених та пошкоджених дерев та рослин – 83,6 млн. штук.