40 років пам’яті та нові загрози: чи протримається новий саркофаг після атаки росіян на ЧАЕС?

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років з дня Чорнобильської катастрофи. Почала вона працювати у далекому 1977 році, але вже через 9 років сталася техногенна катастрофа. Тоді через конструктивні недоліки реактора та помилки персоналу під час експерименту вибухнув 4-й енергоблок, зруйнувавши реактор. Наслідки усім відомі  –  потужний викид радіації (забруднено велику частину України та частково країни Європи) та евакуйовано 115 тисяч людей. Від вибуху та гострої променевої хвороби загинула 31 людина (персонал станції та пожежники). Загальна кількість ліквідаторів складала близько 600 000 осіб. За різними оцінками, смертність серед них є значно вищою за середню.

У 2000 році станція остаточно перестала генерувати енергію. У 2007 розпочалося будівництво нового безпечного конфайнменту (НБК, відомий як "Арка" або "Укриття-2") для заміни старого, аварійного саркофага 1986 року. Це найсучасніша ізоляційна споруда, зведена над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Арку будували не безпосередньо над реактором, а поруч, щоб зменшити опромінення персоналу, а потім насували на енергоблок. Процес насування розпочався  14 листопада 2016 року і завершився 29 листопада 2016-го, а 10 липня 2019 року Арку вже офіційно ввели в експлуатацію.

Її метою було надійно ізолювати зруйнований реактор, захисти довкілля від радіоактивного пилу, а також створити умови для демонтажу старих конструкцій.

Конфайнмент був розрахований на 100 років, але вночі 14 лютого 2025 року російський дрон  типу «Шахед» (Герань-2) влучив у сталеву захисну арку, зведену над горезвісним 4 блоком. Тоді удар пробив зовнішню та внутрішню оболонки, і утворився отвір діаметром близько 6 метрів. Експерти зазначали, що через пошкодження арка втратила частину своєї бар'єрної функції. Розпочато роботи з оцінки та ремонту пошкоджень за участю європейських партнерів.

Старший ядерний спеціаліст «Грінпіс Україна» Шон Берні розповів про страшні наслідки влучання російського дрона у покрівлю Нового безпечного конфайнменту ЧАЕС, ліквідація яких стала справжнім викликом для Європи та світу. В результаті атаки конструкція почала тліти, що порушило її герметичність.

Що це означає на практиці та які ризики й приховані загрози створює для України та усього континенту наслідки влучання? Чи загрожує нам витік радіації? Як тепер Україна проводитиме демонтаж нестабільного саркофагу – об’єкта «Укриття-2» ?

 «Проблема в тому, що НБК (новий безпечний конфайнмент) є герметичним середовищем – принаймні був таким до 14 лютого минулого року. Тепер фактично вже ні», –  зауважив експерт.

Він пояснив, що одним із ключових способів стримування радіоактивності є система негативного тиску. Її суть полягає в тому, що під дахом підтримується вищий тиск, ніж у зоні реактора. Це забезпечує рух повітря всередину, а не назовні, після чого воно проходить через потужну систему очищення та кондиціонування.

«Тепер це вже неможливо –  через отвір, який утворився внаслідок вибуху та подальшого горіння в просторі під дахом. У цьому сенсі НБК більше не може повноцінно стримувати радіацію, яка потенційно може вийти назовні», – вважає фахівець.

Берні наголошує, що головна небезпека полягає в тому, що у разі обвалення радіоактивний пил спершу підніметься всередині конфайнменту, а згодом може поширитися за його межі.

«Чи пошириться він на сотні кілометрів? Скоріше за все, ні. Втім, локальне забруднення навколо НБК та прилеглих ядерних об’єктів, зокрема трьох реакторів, буде настільки значним, що виконувати там роботи стане надзвичайно складно через повсюдне радіоактивне забруднення», –  попередив експерт Greenpeace.

У разі руйнування самого конфайнменту всі попередні плани щодо ліквідації наслідків аварії доведеться переглядати з нуля. Йдеться про десятиліття роботи –  близько 40 років, які знадобилися для досягнення нинішнього рівня безпеки.

«Ми не можемо допустити обвалення саркофага, об’єкта „Укриття-2“. І саме до цього призвели дії Росії. Росія знову використала ядерний фактор як зброю для погроз Україні», –  додав Берні.

Відразу після влучання у конфайнмент оцінка ситуації не була такою похмурою, навпаки фахівці ДСНС запевняли, що тримають ситуацію під контролем. Що ж, зараз прогнози невтішні і нам залишається сподіватися, що країна-агресор не вчинить ще однієї підступної атаки на ЧАЕС.