Чому масово гинуть дельфіни у Чорному морі?

23.07.2026

23 липня усі причетні до природоохоронної діяльності  та довкілля відзначають Всесвітній день захисту дельфінів та китоподібних. Але, що ми зрештою знаємо про цих унікальних морських ссавців? Наші уявлення про них здебільшого побудовані на кінематографі та можливо візитах до дельфінарію. В той же час, вони настільки відрізняються від усіх інших видів, що є навіть окрема наука – цетологія, яка займається вивченням китоподібних (китів, дельфінів, морських свиней та кашалотів). Термін походить від грецького kētos, що означає  «морське чудовисько».

Наразі в Україні з-поміж усіх видів тварин саме дельфіни та китоподібні потерпають найбільше. Це відбувається через морські бої, роботу ППО з обох сторін, ураження кораблів та виливи олії й нафтопродуктів до моря.

Науковий співробітник Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв весь час веде моніторинг чорноморського узбережжя на Одещині. Результатами своєї роботи він часто ділиться на сторінці у фейсбуці. Він з тривогою повідомляє, що 2026 (як раніше і 2022) став найгіршим роком за весь період війни для дельфінів. Фахівець прямо, без евфемізмів говорить про екологічну катастрофу, бо щодня морські хвилі виносять тіла дельфінів та китоподіних (азовок) на берег. А почалося все у травні цього року.    

Спочатку (18 травня) працівники НПП виявили труп однієї азовки. Паралельно рештки другої було знайдено вже на іншому узбережжі Чорного моря, на території, яка не входить до «Тузлівських лиманів». В цей же час ще одну загиблу азовку виявили на пляжі «Продмаш». Далі мертвих ссавців знаходили десятками:

       - 5 червня – 22 особини (20 азовок, 1 дельфін-афаліна та 1 дельфін-білобочка);

      - 6-7червня – 15 тіл азовок;

      - станом на 10 червня виявлено 40 загиблих азовок і 1 дельфіна-афаліну;

      - станом на 19 червня  кількість загиблих становила вже 51 особину;

     - 23 червня – ще 4 загиблих азовки;

     - станом на 30 червня  кількість загиблих зросла до 58 тіл;

     - станом на 3 липня кількість загиблих становила вже 63 особини;

     - станом  на 9 липня кількість загиблих зросла до 74-х;

    - 13 липня ще одна моторошна знахідка – цього разу не азовка, а дельфін-афаліна;  

     - станом на 22 липня кількість загиблих тварин зросла до 79-ти.

Слід розуміти, що реальна кількість жертв в рази вища! Тіла морських ссавців, які працівники нацпарку виявляють на узбережжі, це лише краплина в морі – тільки те, що вони можуть знайти на підпорядкованій їм території. Зазвичай моніторинг відбувається на 12-25 км піщаного пересипу і 1 км суходолу, прилеглого до парку.       

Фахівці пояснюють, що дуже часто шакали, які харчуються  падлом, відтягують трупи азовок в глибокі зарості на барханах, де їх майже неможливо знайти. Також не забуваймо, що азовки, порівняно з іншими китоподібними, досить легкі і хвилі забирають їх тіла назад у морську безодню. Відомо що 95% відсотків трупів дельфінів і азовок просто тоне в морі, а люди знаходять лише 5% відповідно. За оцінками працівників нацпарку за 4,5 роки повномасштабної війни загинуло 100 тис. китоподібних 3-х видів.

Назріває логічне питання: чому у Чорному морі масово гинуть дельфіни та інші китоподібні? Зрозуміло, що причиною є постійні військові дії, але до яких наслідків вони призводять і як до цього причетні морські ссавці? Якщо коротко: масова загибель дельфінів у Чорному морі пов'язана з екологічною катастрофою, спричиненою повномасштабною війною:

- вплив військових сонарів (гідролокаторів), які дезорієнтують китоподібних;

- вибухи, міни та акустичні травми, контузії;

- токсичне та хімічне отруєння (олія з уражених терміналів, нафтопродукти із потоплених танкерів);

- знищення кормової бази та інфекції;

- загибель у браконьєрських сітках.

Але більш точну причину слід шукати у тілах самих жертв шляхом розтину та аналізу біологічних зразків. За словами Івана Русєва, за 4,5 роки великої війни в країні досі не створено дієвої оперативної групи або команди реагування, яка спроможна зробити розтин як тільки знайшли труп дельфіна, відібрати зразки, зберігати їх у належних умовах і швидко й фахово провести лабораторні дослідження. Далі природоохоронець наводить приклад Румунії, де є така мобільна лабораторія, яка почала працювати ще задовго до війни. Без спеціальної оперативної групи, на думку пана Русєва, ми просто втрачаємо цінні докази екоциду росіян і шанси на їх покарання.

Центр екологічної інформації Гончарівки буде і надалі слідкувати за   розвитком ситуації у НПП «Тузлівські лимани» і повідомляти про це на сторінках нашого сайту і в соцмережах.