Від теорії до практики: українські фахівці переймали досвід наближеного до природи лісівництва у Швейцарії

23-29 серпня у Швейцарії відбулася літня школа, присвячена практичному застосуванню наближеного до природи лісівництва (НПЛ). Українські лісівники-практики, управлінці,  науковці, викладачі та інші фахівці сектору вивчали швейцарський досвід та аналізували можливості його адаптації до українських умов. 

Літня школа стала одним із навчальних компонентів міжнародного проєкту “Від кризи до стійкості: наближене до природи лісогосподарювання в Україні”, що реалізується за фінансової підтримки швейцарського фонду VELUX Stiftung. Проєкт спільно втілюють BFH-HAFL (Швейцарія), НУБіП України, WWF-Україна, НЛТУ України, Поліський національний університет та ГО “ФОРЗА”. Його мета — посилити спроможність лісового сектору України реагувати на наслідки війни та зміни клімату через розвиток знань, практичних навичок та інструментів наближеного до природи лісогосподарювання.  

Ліси постійно змінюються під впливом природних процесів і господарських рішень. Водночас зміна клімату, господарський та суспільний тиск і наслідки війни створюють нові виклики для управління ними. Один із підходів, що допомагає підтримувати природну стійкість лісових екосистем та їхнє біорізноманіття — наближене до природи лісівництво. Воно спирається на природні процеси розвитку лісу та передбачає прийняття рішень з урахуванням структури, динаміки й особливостей конкретної лісової екосистеми.  

“Наближене до природи лісівництво не передбачає універсальних рішень. Кожна лісова ділянка має свої особливості, тому важливо розуміти не лише її стан сьогодні, а й те, як наші рішення впливатимуть на розвиток лісу через десятиліття. Саме такі практичні навички та професійне бачення необхідні для ширшого впровадження НПЛ в Україні”, — пояснює Крістіан Россет, професор Бернського університету прикладних наук та керівник проєкту “Від кризи до стійкості: наближене до природи лісогосподарювання в Україні”. 

Трансформація лісу не відбувається за один лісогосподарський цикл. Перехід від однієї структури насадження до іншої може тривати десятки років — 50, 70, а іноді й 100 років. Тому важливо послідовно змінювати принципи прийняття рішень і накопичувати результати в довгостроковій перспективі. 

Ліс як навчальна аудиторія, а мартелоскоп як тренажер 

Україна сьогодні перебуває на етапі переходу від окремих практик НПЛ до їх системного впровадження, що потребує поглиблення практичних знань та відповідних навичок фахівців.  

Швейцарія має понад столітню історію послідовного розвитку системи сталого управління лісами. За цей час тут сформувалась практична культура господарювання, що спирається на природну динаміку лісових екосистем, різновіковість і постійне спостереження за розвитком насаджень. 

Одним із інструментів практичного навчання є мартелоскопи — навчально-дослідні ділянки лісу, на яких усі дерева виміряні, описані та нанесені на карту. Тут фахівці можуть тестувати конкретні лісогосподарські рішення без  безпосереднього втручання в ліс та оцінювати їхні довгострокові наслідки — як для структури деревостану, так економічної цінності чи біорізноманіття. У Швейцарії створено понад 200 таких мартелоскопів. 

Під час літньої школи українські учасники працювали з різними мартелоскопами. Зокрема ознайомились з ділянками, де понад століття господарюють за підходом плентервальд*, який започаткував і практикував  Анрі Бойлє у Куве (кантон Невшатель). Учасники також вивчали етапи переформування одновікових насаджень у різновікові за цією системою, й особливостями господарювання у лісах із світлолюбними видами — дубом, дугласією та сосною.  

Побачене у Швейцарії демонструє, що наближене до природи лісівництво не означає відмову від господарського використання лісу. У плентервальді заготівля деревини може бути досить інтенсивною: господарювання орієнтоване на використання приросту, водночас збереження постійної лісової структури дозволяє уникати суцільного вирубування.  

Від навчання у Швейцарії — до практики в Україні 

Швейцарське законодавство не встановлює детального визначення наближеного до природи лісівництва і не прописує для лісівника універсального алгоритму дій. Натомість воно встановлює базові рамки, зокрема, заборону суцільних рубок. А конкретні цілі та рішення щодо ведення лісу визначає власник разом із фахівцями. Тобто система значною мірою ґрунтується на професійній спроможності фахівця оцінити конкретний ліс і відповідальності за результат. Саме тому  Літня школа побудована за принципом “навчання тренерів”: отримані знання та навички учасники будуть застосовувати й передавати іншим українським фахівцям, таким чином формуючи спільноту практиків наближеного до природи лісівництва в Україні. 

Отриманий досвід під час школи стане внеском у підготовку практичного посібника з наближеного до природи лісівництва, адаптованого до українських умов, а також майбутніх навчань і демонстраційних заходів в Україні. Поєднання посібника, практичних тренінгів, мережі демонстраційних ділянок, спільної розробки онлайн-курсу та спільноти фахівців має стати основою для створення простору обміну знаннями та посилення спроможності лісової галузі України впроваджувати наближене до природи лісівництво виважено, професійно та з урахуванням конкретних умов кожного лісу. 

---- 

*Плентервальд (Plenterwald) — різновіковий ліс із постійною лісовою структурою, де дерева різного віку, розміру та часто різних порід ростуть разом, а господарські втручання відбуваються переважно через вибір окремих дерев або невеликих груп. Важливо зауважити, що  наближене до природи лісівництво — не лише про різновікову структуру насаджень, але й про одновікову, але стійку, сформовану природним поновленням та відповідною до умов зростання. 

Джерело: WWF https://wwf.ua/?21425341/ukrainian-foresters-close-to-nature-forestry-switzerland