Сім пожеж у заповіднику Херсонщини

Минулого місяця співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки повідомляли про пожежу, яка сталася в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» 22 серпня.

Але невдовзі, першого вересня у заповіднику знову було загоряння. Ця остання пожежа стала однією з найбільших за час війни. Тоді вигоріло 1791.7 га масиву «Південний», хоча в мережі ширилася викривлена інформація нібито постраждало 7 тис. га. Загалом від початку окупації в Асканії-Нова сталося 7 пожеж:

- 29 липня 2022 р. локальна пожежа на околиці села Комиш, що межує з однойменним перелогом у складі заповідного масиву «Південний», з площею згарища 2,08 га;

- 10 серпня 2022 р. масштабна пожежа у буферній зоні та антропогенних ландшафтах (прилеглі до заповідного степу сільськогосподарські угіддя), що охопила 1321,91 га;

- 18 серпня 2022 р. на ділянці «Північна» вигоріло 49,34 га цілинного степу з виходом 7 га згарища на прилеглу стерню у буферній зоні;

- 25 серпня 2022 р. через загорання узбіччя дороги в буферній зоні (район аеродрому) вигоріло 21,86 га;

- 17 березня 2023 р. згоріло 23,03 га масиву «Південний» (зокрема 9 га абсолютно заповідної ділянки «Стара»);

- 22 серпня 2023 р. на території заповідної ділянки «Великий Чапельський під» вигоріло 344,53 га;

- 1 вересня 2023 р. у межах масиву «Південний» пожежею охоплено 1791,72 га. Таким чином, у заповідній зоні, де зростають формації рослинності, занесені до Зеленої книги України, вигоріло 2208,62 га; сумарно на території заповідника – 3594,12 га.

Частота і значні масштаби пожеж об’єктивно спричинені окупацією території та дислокацією збройних формувань росії на території заповідника. Хоча остання пожежа викликана через удар блискавки, її поширенню міг запобігти достатній протипожежний прокіс, шириною у 200 м, передбачений протипожежними заходами (фактично, прокошено смугу шириною всього 100 м). Попередня пожежа у Великому Чапельському поді, за свідченням очевидців, спричинена запуском ракети військовою авіацією рф над заповідною територією. Наслідки перелічених пожеж не вивчаються за результатами польових обстежень, оскільки в заповіднику не залишилось спеціалістів, що забезпечували належний моніторинг та необхідні дослідження впливу пожеж на рослинний світ степу.

Наразі можуть бути задіяні лише дистанційні методи збору інформації, наприклад вивчення знімків з супутників.