Бельвалія Липського – степовий гіацинт!

Вже майже рік Центр екологічної інформації херсонської бібліотеки Гончара знайомить користувачів книгозбірні із ендемічними рослинами Херсонщини і Криму. Південь України багатий на ендеміки, зокрема нашу увагу привернула Бельвалія (або Беллевалія) Липського.

Рослина не виділяється серед інших представників флори яскравими квітами чи великими плодами. Вона досить скромно квітне і має розчепірені квітконіжки. Її брудно-фіолетові квіточки об’єднані у велику китицю на вершині стебла. Зверху китиці квіточки часто недорозвинені. Вони мають зрослу оцвітину з гребенеподібними виростами. Тичинки прикріплені біля основи пелюстків розширеними і зрослими між собою частинами. Квіти розквітають поступово, починаючи з нижньої частини суцвіття. У пору відцвітання колір змінюється до бурого, а квітконіжки відгинаються горизонтально. Завдяки цьому суцвіття стає циліндричним. У кінці червня достигають плоди-коробочки.

Рослина сягає понад 20-30 см в висоту, листки лінійні, досить широкі, відходять від цибулини, обгортають біля основи безлисте стебло. Іноді стебло відривається від цибулини і котиться за вітром, розсіваючи насіння.

Росте на сухих гірських схилах і кам'янистих ділянках у Південному Криму. Є ендеміком цього регіону.

Назва роду дана на честь французького вченого П'єра Беллеваля, видова — на честь українського ботаніка Липського Володимира Іполитовича. А взагалі різних бельвалій існує до 50-ти видів.