Як впливає війна на НПП «Тузлівські лимани»?

Центр екологічної інформації часто розповідає про вплив війни на національні природні парки та заповідники, особливо нас цікавлять природоохоронні об’єкти півдня. Сьогодні ми хочемо приділити увагу Одещині та її відомому НПП «Тузлівські лимани». 

Співробітники нацпарку визнають, що бойові дії залишають сильний відбиток на їх підопічних, особливо птахах. За словами еколога, орнітолога та керівника наукового відділу національного природного парку «Тузлівські лимани» Івана Русєва найбільший стрес відчувають фламінго, це надзвичайно чутливі створіння. Вони з’явилися у «Тузлівських лиманах» після того, як в Туреччині висохло озеро Туз у 2021 році. Там гніздилися тисячі фламінго. Після катастрофи з озером усі пташенята загинули, а дорослі птахи прилетіли в Україну. Фахівець каже, що тоді він нарахував 67 особин, в 2022 році вони знову прилетіли, але через повномасштабне не змогли загніздитися.

«Але в 2023 ми таки бачили їхні гнізда. Сьогодні нараховуємо до 1800 дорослих птахів», - ділиться фахівець. За словами Івана Русєва через обстріли фламінго стали дуже полохливі. Раніше вони близько підпускали до себе людей,  їх можна було побачити за 150 метрів. Зараз, якщо вони бачать людину за кілометр – злітають та кружляють над лиманами. В нацпарку за день літає 15-20 дронів, в один та інший бік, це як розвідувальні, з обох сторін, так  і російські бойові БПЛА. Фламінго, коли чують цей звук, одразу злітають, якщо на гніздах – покидають їх, а великі мартини жовтоногі цим користуються і з’їдають яйця з потомством. За словами еколога минулого року 400 кладок ось так зникли. «Жити вони у нас будуть, а от чи почнуть гніздуватися – не можу сказати, гарантії немає, тому що дрони їх лякають. Це дуже прикро, адже вони раніше успішно вигодовували пташенят, ми кільцювали цих молодих фламінго. І наші  вже зимували в Туреччині, у Болгарії, в Італії Наші пташенята, яких ми виростили в Україні», - каже орнітолог.

Далі орнітолог розповів, що він регулярно обстежує територію пересипу, який відділяє Тузлівські лимани від Чорного моря, це вузька смужка суші площею 39 км. Там він постійно знаходить уламки від дронів, не так давно було одночасно 25 прильотів у село біля НПП.

Друга важлива проблема це російські морські міни. Коли наші сапери змушені їх підривати – для біорізноманіття це жахливий стрес. Відомо, що ще до повномасштабного вторгнення в Україну, росіяни перекрили судноплавство в Чорному морі і скинули біля тисячі протикорабельних мін, особливо в Північно-Західній частині Чорного моря. Згодом деякі міни діставалися берегів Болгарії та Румунії у 2022-2024 роках, де їх підривали. Особливо багато таких мін викинуло на береги Одещини, зокрема на «Тузлівські лимани». За весь період з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу їх викинуло на береги НПП не менше 18 штук. Деякі з них знаходили співробітники нацпарку та інформували про це військових. Підривали міни професіонали – мінери команди артилерійської та міно-торпедної бойової військових частин.

«Коли військові готують міну для знешкодження, перед її підривом іноді нам дозволяють зібрати наукову інформацію по молюсках та інших  гідробіонтах, які тимчасово оселилися на ній. На одній такій  міні діаметром у півметра і довжиною до 1 м поселяється тисяча  гідробіонтів, серед яких мідії (Mytilus edulis), мітілястер витягнутий (Mytilaster lineatus) та рачки баля́нуси, або морські жолуді (Balanus, від лат. balanus — «жолудь»)», - зазначив Іван Русєв.   

Останніми днями знову з'явилась інформація про загибель людей у морі біля Затоки та Кароліно-Бугазу. Ймовірно від протикорабельних мін. Багато людей зараз також відпочиває в рекреаційних зонах "Расєйка", "Катранка", "Лебедівка" і купаються в морі – акваторії нацпарку, де часто зустрічаються міни. Хоча ці зони офіційно не відкрити для купання, тисячі людей і в будні і на вихідних купаються, ризикуючи своїм життям, адже до війни та небезпеки вже мають своєрідний «імунітет», а відпочити влітку все ж таки хочеться.