20.11.2026
Північний інвестиційний банк надасть НЕФКО 70 мільйонів євро кредиту на зелене відновлення України
Північний інвестиційний банк (NIB) надасть НЕФКО кредит на суму 70 млн євро для фінансування проєктів ...
20.11.2026
Чи є захоплення рф ресурсів України достатньою підставою для відшкодування майнової шкоди окремому громадянину?
11 лютого 2026 року Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув ...
19.11.2026
Сповіщення про обробки полів: як в Україні планують запобігати отруєнню бджіл пестицидами
В Україні готують електронну систему завчасного сповіщення пасічників про обробки полів засобами ...

На дні колишнього Каховського водосховища науковці досліджують молоді вербово-тополеві ліси, які сформувались після знищення Каховської греблі.
Як повідомляють в Інституті ботаніки Національної академії наук України, під час третьої у 2026 році експедиції фахівці вимірювали ріст дерев, оцінювали їхній фізіологічний стан і вивчали видове різноманіття території.
Осінню експедицію провели на території національного заповідника «Хортиця», у вербово-тополевому лісі на місці колишніх озер, які до підриву Каховської греблі сполучались з водосховищем.
Раніше, навесні та влітку, науковці працювали на моніторингових ділянках у Херсонській області, однак через погіршення безпекової ситуації восени змінили місце досліджень.
Науковці досліджували вербу червонувату(Salix × rubens) і тополю чорну(Populus nigra). На пробних ділянках площею 16 квадратних метрів визначали щільність дерев, вимірювали їхню висоту й діаметр, рахували живі та сухі гілки й оцінювали висоту крон.
Для визначення біомаси відібрали 20 дерев – по десять кожного виду. Найвища верба сягнула дев’яти метрів. Це майже на два метри більше, ніж торік.
Також дослідники склали 12 геоботанічних описів різних типів рослинності. Серед знайдених видів – ценхрус довгоколючковий (Cenchrus longispinus), воловик Гмеліна (Anchusa gmelinii) та виноград звичайний (Vitis vinifera).
Крім того, під час експедиції зустріли жовточеревого полоза, занесеного до Червоної книги України.
Фізіологи Катерина Романенко й Олександр Поліщук продовжили сезонний моніторинг стану верб і тополь. Протягом світлової доби вони вимірювали активність фотосинтезу, газообмін і дихання листків, а також дихання ґрунту.

У польових умовах дослідники визначали індекс листкової поверхні (LAI) та нормалізований різницевий вегетаційний індекс (NDVI). Також відібрали листки для лабораторного аналізу фотосинтетичних пігментів і морфофізіологічних показників.
Обробка результатів триватиме в Інституті ботаніки. Дані допоможуть оцінити функціональний стан і продуктивність молодих деревостанів, а також дослідити, як верби й тополі пристосовуються до сезонних змін умов середовища.
Дослідження проводять у межах наукової теми Національної академії наук України, присвяченої методам оцінювання впливу воєнних дій на різноманіття рослин у природних екосистемах, визначенню втрат і дослідженню їхнього потенціалу до відновлення та адаптації.

В експедиції також брали участь фахівці біосферного заповідника «Асканія-Нова», національного природного парку «Холодний Яр», Української природоохоронної групи, заповідника «Хортиця» та Брауншвейзького технічного університету в Німеччині.
Разом із науковцями працювали представники медіа, які готують документальний фільм і журналістські матеріали про вплив війни на природу, польові дослідження та формування нових екосистем на дні колишнього водосховища.
Нагадаємо: Каховську ГЕС російські окупанти підірвали уночі 6 червня 2023 року. Руйнування греблі призвело до масштабної гуманітарної та екологічної катастрофи, затоплення десятків населених пунктів на правому та лівому берегах Херсонщини та спустошення Каховського водосховища.
Джерело: Еко.Район https://eco.rayon.in.ua/news/1108404-na-dni-kaxovskogo-vodosxovishha-verbi-virosli-do-deviati-metriv-naukovci-doslidzuiut-novu-ekosistemu