23.02.2026
У морському нацпарку зростає кількість блакитних крабів
Вже четвертий тиждень на узбережжі Чорного моря у Національний природний парк "Тузлівські лимани" ...
22.02.2026
Збитки Нацпарку «Нижньодніпровський» від війни перевищили 22 млрд гривень
Значна частина Національний природний парк «Нижньодніпровський» нині перебуває в зоні ...
21.02.2026
Тварини, викрадені з окупованих територій зникли невідомо куди
Більшість тварин, яких власник ялтинського зоопарку «Казка» та парку левів «Тайган» ...
Одними із найважливіших для збереження біорізноманіття екосистем є водно-болотні угіддя. Вони виконують низку екологічних функцій: очищають воду, забезпечують ресурси для рибальства, відпочинку та наукових досліджень. Вони посідають чільне місце серед найпродуктивніших екосистем, підтримуючи існування багатої та різноманітної дикої природи.
Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. В місті Рамсаре (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції. День її підписання в 1997 р. був об’явлений Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Хотілося б також звернути вашу увагу на те, що Конвенція про водно-болотні угіддя була першим подібним документом ООН, спрямованим на охорону природи, а також першим глобальним міжнародним договором, присвяченим одному типу екосистем.
33 водно-болотних угіддя України загальною площею 744,651 тисяч га входять до переліку територій, що охороняються згідно Рамсарської конвенції. До водно-болотяних угідь Херсонщини відносяться: 1. Дельта р. Дніпро; 2. Тендрівська затока; 3. Ягорлицька затока; 4. Каркінітська та Джарилгацька затоки; 5. Центральний Сиваш; 6. Східний Сиваш; 7. Великий Чапельський під.
Сьогодні ми зі студентами-екологами Херсонського державного університету мали змогу прослухати лекцію про водно-болотяні угіддя від відомого в нашому місті природоохоронця, старшого наукового співробітника Херсонського обласного краєзнавчого музею, Підгайного Михайла Миколайовича.
(Акімова С., керівник Центру екологічної інформації)