10.10.2025
День ментального здоров’я разом з екоцентром!
От і настав Всесвітній день ментального здоров’я. Працівники Центру екологічної інформації Гончарівки ...
07.10.2025
Задимлення та сморід. Як обстріли впливають на стан повітря у Херсоні
Херсонці скаржаться на погіршення стану повітря у місті. Людей турбує задимлення та сморід. ...
20.09.2025
Всесвітній день прибирання об’єднує попри все!
Сьогодні світом прокотилася хвиля чистоти, адже раз на рік, 20 вересня люди, яким небайдужа доля нашої ...
В рамках проєкту «Чар-зілля Херсонщини» Центр екологічної інформації Гончарівки раніше знайомив вас з ендеміками Херсонської області, але ми вирішили трохи розширити ареал наших досліджень і просуватися на південь. Сьогодні поговоримо про ендеміки Криму, а саме цілющу рослину — Астрагал щетинястий.
Це багаторічна рослина заввишки 5-12 см. Чашечка (зовнішня частина квітки) в неї ворончато-трубчаста та біло-волосиста. Віночок (пелюстки) трохи довший від чашечки. Квітки майже сидячі, пелюстки 15-18 мм, фіолетового кольору. Листки 3-4 см завдовжки, з 5-7 парами ланцетних листочків 0.7-1.2 см завдовжки, з густим відстовбурченим м'яким пушком. Квітне астрагал у травні, плодоносить у червні. Боби довгасті, з боків стислі, коротко-біло-волосисті.
В Україні цей вид зростає на скелях — на півдні Криму, у Кримських горах. Брак відповідного середовища проживання через рекреаційну діяльність становить основну загрозу для цього виду. Цей вид занесений у Додаток I до Конвенції про охорону дикої природи та природних середовищ існування (Бернська конвенція). Захищений у заказниках Мис Айя та Урочище Демерджі. Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий».
Астрагал щетинястий має унікальні цілющі властивості від багатьох захворювань. Скіфи називали астрагал травою безсмертя і давали тільки найзаможнішим у своїх племенах. Він лікує від гіпертонії, хвороб нирок та селезінки, катаракти дихальних шляхів і запалення легень, захворювання серцево-судинної системи злоякісних новоутворень та цукрового діабету. В хід ідуть як листочки рослини так і коріння. Листя – заварюють у окропі, а з корінців роблять спиртові настоянки.