Цей розділ було спеціально створено, щоб познайомити наших користувачів з ендемічними рослинами півдня України.
Ендемічні рослини — це види, які ростуть тільки на певній обмеженій території і ніде більше не зустрічаються.
Вони є унікальними представниками флори і часто перебувають під загрозою зникнення через обмежений ареал проживання, що робить їх особливо цінними.
Такі рослини можуть бути частиною цілих сімейств, родів або видів.
Ми присвятили свою увагу передусім ендемікам Херсонщини, Криму, острову Хортиця (Запорізька обл.) та Миколаївщини.
(На Одещині ендемічні рослини не представлені).
Через обмежену чисельність багато ендемічних видів заносяться до Червоних книг як рідкісні або зникаючі.
23.02.2026
У морському нацпарку зростає кількість блакитних крабів
Вже четвертий тиждень на узбережжі Чорного моря у Національний природний парк "Тузлівські лимани" ...
22.02.2026
Збитки Нацпарку «Нижньодніпровський» від війни перевищили 22 млрд гривень
Значна частина Національний природний парк «Нижньодніпровський» нині перебуває в зоні ...
21.02.2026
Тварини, викрадені з окупованих територій зникли невідомо куди
Більшість тварин, яких власник ялтинського зоопарку «Казка» та парку левів «Тайган» ...

Центр екологічної інформації хоче познайомити вас іще з однією рідкісною та напрочуд красивою рослиною півдня України. Це – глід Пояркової або Crataegus pojarkovae Kossych.
Це ендемічний вид чагарників або невеликих дерев висотою від 3 до 6 метрів, з родини Розоцвітих. Глід Пояркової занесено до Червоної книги України. Ендемік зростає переважно в Криму, в Карадазькому природному заповіднику.
Зрідка водиться в східній частині гірського Криму – на масиві Кара-Даг. Існує одна популяція на Карадазькому масиві, що охоплює Південні та Південно-східні схили хребта Сюрю-Кая, Східні та Південно-східні схили гори Святої, Північні та Північно-східні схили хребтів Магнітний та Кок-Кая, Андезитова сопка.
Окремі дерева зростають за межами масиву: мис Крабій, Баракольська долина, хребет Узун-Сирт. Рослини зростають окремими екземплярами або невеликими групами особин. У 2002 році популяція виду нараховувала лише 469 дерев, з яких 64 вже загинули, а 244 (52%) знаходяться в задовільному стані, решта – пошкоджені. Щороку гине від 0,5 до 10% екземплярів від чисельності популяції.
Глід Пояркової зростає на сухих еродованих кам'янистих схилах, узліссях та в шиблякових угрупованнях (на висоті 50-300 м н. р. м.).
Цей ендемік має жовті, їстівні, великі плоди (до 25 мм) і сріблясте опушення листя. Це цінна лікарська, медоносна та декоративна рослина.
Як ви вже зрозуміли, природоохоронний статус виду – вразливий.
Кримський ендемік характеризується густим сріблястим опушенням листків, вони чергові, 3-5-лопатеві. Квітки – білі, зібрані у щиток. Плід жовтий, округлий або грушоподібний (до 25 мм завдовжки), з 3-5 кісточками, їстівний. Квітне глід у червні, плодоносить у вересні. Розмножується вегетативно і насінням.
Ця рослина має харчове, вітамінне значення. Також ліки з її екстрактом застосовують при серцево-судинних захворюваннях.
Рекомендується до введення в культуру, зокрема вирощується в Нікітському ботанічному саду. Заборонено вирубування, збирання та інші дії, що руйнують місцезростання.
До створення заповідника основною причиною скорочення популяції було антропогенне навантаження (випасання, рубки, збирання плодів). Зараз основними причинами загибелі дерев залишаються: ентомошкідники крони та фітопатогенні гриби (70% зафіксованих випадків), зсуви ґрунту (22%), а також пожежі (5%), посуха (3%). Суттєвої шкоди популяції завдають мишоподібні гризуни, які харчуються насінням. Нормалізації структури популяції перешкоджає низький рівень поновлення рослин.
Глід Пояркової занесено до Червоного списку МСОП та Європейського червоного списку. Охоронявся у Карадазькому природному заповіднику, де з 1999 р. проводився моніторинг популяції.