НЕЗАЛЕЖНА ГРОМАДСЬКА ЕКОЛОГІЧНА РАДА
Херсонської області
73024 м. Херсон, вул.. Дніпровська, 2. Центр екологічної інформації.
тел (0552) 22-44-30, (0552) 27-06-07; e-mail: groman@tlc.kherson.ua , kherson.eco@gmail.com .

13 січня 2017 р. № 2/17

Додаток до відкритого звернення учасникам обговорення проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Аналіз деяких позицій проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року

Нами надається аналіз найбільш «помітних» завдань з позицій невідповідності існуючим еколого-ресурсним реаліям та негативним техногенно-екологічним факторам впливу, які вже призвели до певних незворотних змін, і які в силу приховування такого роду впливів в разі реалізації будуть або погіршувати ситуацію, або відволікати від вирішення вкрай важливих питань людські, матеріальні і фінансові ресурси, що негативно впливатиме на розвиток нашої держави і в близькій, і в далекій перспективі.

Розділ I. Економічне зростання

Завдання 12. Якість і безпечність харчових продуктів

Дивує той факт, що проблема якості та безпечності харчових продуктів зведена до використання пестицидів – «…Основною ціллю Проекту є охорона громадського здоров’я та навколишнього середовища від можливих ризиків, пов’язаних із використанням засобів захисту рослин та продовольча безпека країни… і …На сьогодні сфера безпечного обігу пестицидів (засобів захисту рослин) потребує удосконалення з врахуванням норм європейського законодавства відповідно до вимог Закону України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”. …».

Владою проігноровано той факт, що головними чинниками отримання неякісної сільськогосподарської сировини, як основи харчової продукції, є деградація та забруднення земель в силу цілої низки негативних техногенно-екологічних чинників – підтоплення великих територій, засолення та осолонцювання (в першу чергу на територіях «тотального зрошення») з причин використання для зрошення забруднених та високо мінералізованих вод (як приклад – Інгулецька зрошувальна система…), втрати гумосу, відсутність технологічно обґрунтованих сівозмін та варварське засилля земель посівами технічних культур, неконтрольоване використання нітратів «іноземними орендаторами» тощо…

Владою також проігноровано факти вже певних незворотних гідрогеологічних змін на значних територіях в силу варварського з радянських часів «загреблення» малих та великих річок, що в свою чергу спровокувало катастрофічне зменшення водостоку з великих площ та практично знищення водообміну, як основи очищення і водних об’єктів, і земельних ресурсів…

І як наслідок – лише в Херсонській області деградовано більше 65% земель сільськогосподарського призначення, а за офіційними даними ХФ ДУ «Держгрунтоохорона» (станом на жовтень 2014 року) на всій території зрошення частка осолонцьованих площ займає 97%!!!

Не можна не процитувати деякі дані з офіційних матеріалів різного, достатньо високого рівня:

I. З аналітичних матеріалів Херсонської ОДА (з листа-відписки від 20.01.2015р. № 529-8593/0/8-14/45/405):
… «7.3. Стан грунтів
У сучасних умовах стан використання земельних ресурсів області не завжди відповідає вимогам їх охорони, оскільки в результаті антропогенної діяльності порушено екологічно-безпечне природокористування, в першу чергу порушено допустиме співвідношення площ угідь, зокрема ріллі, пасовищ, сінокосів, земель водного та лісових фондів.
… Особливу тривогу викликає зниження родючості грунтів області…
… Одна з головних проблем землекористування в області – деградація грунтів…
… Серед сільськогосподарських угідь впливу ерозії, внаслідок високої розораності – 90,2%, найбільшою мірою зазнають орні землі…
… Узагальнені результати досліджень третього туру агрохімічної паспортизації свідчать, що площа не солонцюватих грунтів в області складає 1036,0 тис. га (58,3%), слабо солонцюватих – 657,7 тис. га (36,7%), солонцюваті грунти займають 86,4 тис. га (4,9%). У порівнянні з другим туром площі солонцюватих грунтів збільшились на 9,4%.
… Загальна продуктивність сільськогосподарських культур за таких умов знижується на 10 – 25%...»

… «7.5. Підтоплення територій
… Багаторічні спостереження, що проводяться спеціалізованими підрозділами та організаціями Держводагенства України, Мінприроди, Державної служби з надзвичайних ситуацій, результати досліджень та теоретичних узагальнень ряду наукових установ НАНУ, УААН засвідчують, що в Херсонській області залежно від поточних гідрометеорологічної ситуації та господарської діяльності під загрозою затоплення та підтоплення знаходиться біля 300 населених пунктів і 100 тис. га сільгоспугідь….»
… «Висновки
… Стан використання та охорони земельних ресурсів в області характеризується як незадовільний і має тенденцію до погіршення, зокрема:
- надзвичайно високий, економічно та екологічно необґрунтований рівень господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння територій;
- нерівномірне сільськогосподарське освоєння територій, унаслідок чого розораність в окремих районах досягла надмірних розмірів;
- інтенсивний розвиток процесів та наявність значних площ деградованих земель.
Існує загроза затоплення та підтоплення біля 300 населених пунктів і 100 тис. га сільгоспугідь області…».

II. ... Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2008 році
6.1.2. Деградація земель
Загальна площа земель сільськогосподарського призначення в області складає 1970 тисяч га.
Площа дефляційно-небезпечних земель складає 1689,3 тис. га. Водна ерозія поширена на схилах долин ріки Інгульця, Каховського водосховища та Дніпровського лиману. Найбільше прогресує водна ерозія у Бериславському та Великолепетиському районах, вітрова - у Каховському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому та Генічеському районах.
Площа засолених земель по області зросла на 51,7% або на 201,2 тис. га і складає 590,6 тис. га. В господарствах області в 2008 році було проведено гіпсування на площі 1,31 тис. га (2007 рік – 0,515 тис. га), з внесенням фосфогіпсу 4,61 тис. тонн (2007 рік – 1,126 тис. тонн).
Враховуючи агрохімічний стан ґрунтів області, середньозважена потреба в мінеральних добривах на землях становить 135,8 кг/га.
В 2008 році на поля області внесено 10,0 тис. тонн (2007 році – 44,3 тис. тонн) органічних добрив.
Вміст гумусу в ґрунтах області складає 2,36%, що на 0,17% нижче даних попередніх обстежень. Це означає, що за останні 5 років з кожного гектару площі, з орного шару ґрунту, щорічно втрачалось по 576 кг гумусу...

III. Оцінка стану земель за даними Херсонського центру "Облдержродючість" (2008 р.):
... За рахунок різкого зменшення кількості внесення органічних добрив (в 25 разів менше від необхідного) та недостатнього для позитивного балансу об'єму внесення мінеральних добрив - в ґрунтах області відзначається переважання процесів хімізації (декальцинація та дегуміфікація ґрунтів).
Зокрема, за період останніх 10 років відзначено зниження загального вмісту органічної речовини в ґрунтах - на 0,17 %, зменшення кількості рухомих фосфатів (на 3,0 мг/кг ґрунту) та запасів обмінного калію (на 9 мг/кг ґрунту). На сьогодні, в землеробстві регіону, для бездефіцитного балансу гумусу не вистачає біля 15 млн. т органічних добрив для щорічного внесення. Об'єми фактичного внесення органіки дуже мізерні і не в змозі перекрити статті витрат гумусу з ґрунту.

Дефіцит мінеральних речовин в ґрунті, в цілому по області, на сьогодні складає 111,4 кг/га, в тому числі - 43,2 кг/га азоту, 32,7 кг/га фосфору та 35,5 кг/га калію. При тому, що фактична доза внесення мінеральних добрив складає лише 8-му частину від необхідного.
Всі ці дані підтверджують те, що органічна речовина та мінеральні ком¬поненти ґрунту використовуються більш інтенсивно, ніж поновлюються. Ґрунти області втрачають природну родючість, важливість якої важко переоцінити, бо саме ґрунти виступають в якості основного знаряддя та засобу існування регіо¬ну.

Різке зменшення обсягів внесення органічних добрив, що спричинено ря¬дом соціально-економічних реалій - одна із основних причин прискорення процесів мінералізації та втрат гумусу...
... Значний обсяг земель області мають певний ступінь засолення та солон¬цюватості. Це питання також вимагає негайного вирішення, як за рахунок проведення робіт з хімічної меліорації, так і за рахунок удосконалення існуючих сівозмін...
В цьому аспекті маємо лише акцентувати, що на Херсонщині сьогодні реально відсутня будь-яка науково обґрунтована та екологічно-доцільна система раціонального використання зрошуваних та богарних земель, обґрунтованих сівозмін, чіткого контролю за дотриманням технологічної культури вирощування сільгоспкультур тощо – і знову питання відсутності виховання фахівців нової формації...

IV. Ще в 2010 році Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) в матеріалах, направлених Прем’єр-Міністрові України, було зазначено, що…
- регіональне підтоплення земель у Причорноморському регіоні (Херсонська, Миколаївська, Одеська області, АР Крим та ін.); сталий прояв перевищує 2 млн. га, 60% міст і селищ, економічні втрати сягають до 3,0-3,5 млрд. грн на рік; комплексний вплив підтоплення на прискорення міграції забруднень у питні води та сільгосппродукти призводить до зростання захворюваності та скорочення життя (Херсонська, Луганська обл., АР Крим та ін.);
- стійка багаторічна тенденція до зниження родючості земель внаслідок аномальної розораності території держави та використання виснажливих технологій у землеробстві;
- регіональне техногенне забруднення поверхневих і підземних водних об’єктів, у тому числі джерел питно-господарчого водопостачання (до 80-90% проб питної води за одним і більше показниками не відповідають вимогам діючих стандартів);…

Аналогічні висновки ми можемо знайти і в рекомендаціях круглих столів, проведених Національним інститутом стратегічних досліджень Адміністрації Президента України в 2011 та 2012 роках («Сучасні стратегії і підходи до попередження та пом’якшення еколого-техногенних наслідків надзвичайних ситуацій” м. Київ, 15 червня 2011 року та «Методологія оцінювання регіональних екологічних ризиків: зарубіжний досвід і стан проблем в Україні», м. Київ, 26 листопада 2012 року), які, на жаль, не були почуті тодішньою владою…

На жаль, у завданні 10. Земельна реформа цього ж розділу проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року нам пропонуються лише можливості виходу на «узаконення процесів торгівлі землею…(обігом земель)…», і жодного слова про реальний стан наших земель, про прогресуючі процеси втрати чорноземів в Україні, про заходи щодо запобігання та боротьби з деградацією тощо….
А все це і є основою … якості та безпечності харчових продуктів…

Завдання 13. Розвиток органічного ринку
Дивує зразу те, що Уряд у розвитку органічного ринку виробництва сільськогосподарської продукції вбачає лише «…сприятливі умови заявити про себе як про надійного постачальника органічної продукції на світові ринки…».
А де ж населення України? Як ми забезпечуємо дітей та хворих «продуктами дитячого та дієтичного харчування…» (за кваліфікаційним визначенням ще радянських часів)?

Чим ми маємо забезпечувати заклади оздоровлення та відпочинку у курортних та рекреаційних зонах?
Тож яким чином Уряд планує забезпечити високоякісними та екологічно чистими харчовими продуктами свій народ???

Завдання 17. Розвиток відновлюваної енергетики
Розглядаючи позиції 5 – 8 підрозділу 8. Послідовність кроків, які планується зробити у 2017 році …, виникає питання до всіх вищих посадових осіб нашої країни – від Президента та Прем’єр-Міністра до керівництва та фахівців Міненерговугілля…
Чому владою не враховується катастрофічний гідрологічний та еколого-ресурсний стан Дніпра та інших «загреблених» річок?
Чому немає офіційної реакції на відкрите звернення науковців до Президента України щодо прийняття Урядом рішень, які провокують повне знищення Дніпра?

Чому, попри протести громадськості, у зазначеному підрозділі 8. Послідовність кроків, які планується зробити у 2017 році ми бачимо зазначені вище завдання, які у різі їх реалізації лише поглиблять критичність еколого-ресурсної ситуації як у водоймах, так і на величезних площах нам богом даних земель?..

Розділ II. Ефективне врядування
Завдання 8. Нова кліматична політика
Перш за все вражає той факт, що всі наші «головні потуги» у цій сфері зводяться до «… забезпечення реалізації державної політики в сфері зміни клімату та захисту озонового шару…». І вся аргументація зводиться до наших зобов’язань перед світовою та європейською спільнотою, в тому числі і в рамках Угоди про асоціацію з ЄС…
Проте урядовці чомусь приховали той факт, що «кліматичні документи ЄС», а саме - Директиви, що стосуються питань адаптації територій до змін клімату в Україні (як і у всьому світі…), а саме: - IPCC, 2013: Climate Change 2013: The Physical Science Basis. Contributionof Working Group I tothe Fifth Assessment-Reportof the Intergovernmental Panelon Climate Change [Stocker, T.F., P.M. Midgley (eds.)]. Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdomand New York, NY, USA, 1535 pp. та - IPCC, 2014: Climate Change 2014: Impacts, Adaptation, and Vulnerability. Part B: Regional Aspects. Contributionof Working Group II to the Fifth Assessment Reportof the Intergovernmental Panelon Climate Change [Barros, V.R., L.L. White (eds.)]. Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdomand New York, NY, USA, 688 pp. змушують нас звернути увагу на:
- Зменшення викидів парникових газів за рахунок технічної регламентації процесів (а також для України – і зменшення площ…) оранки земель сільськогосподарського призначення.
- Максимально безпечне підвищення продуктивності земель сільськогосподарського призначення.
- Боротьбу з деградацією земель сільськогосподарського призначення.

І тут Україні є над чим замислитись – на нашій рідній Херсонщині розораність сільськогосподарських земель, як вже зазначалось у наведених вище офіційних фактах, становить 90,2%!!!, що в 2 – 2,5 рази перевищує обмеження ЄС…
То куди ж ми прямуємо?

Крім того, саме так звані «парникові гази» (метан і сірководень), що у значних кількостях виділяються з величезних площ замуленого Дніпра та інших «заболочених» водойм, викликають впродовж останніх десятиліть катастрофічно масові замори риби і вже на сьогодні призвели до зниження природної біологічної продуктивності у Нижньому Дніпрі у 40 разів!!!

Завдання 9. Збереження природної спадщини
Основними проблемами України у цій сфері Уряд визначає наближення національного природоохоронного законодавства до європейських стандартів, а саме: до Директиви № 2009/147/ЄС про захист диких птахів та Директиви № 92/43/ЄС про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни, зі змінами і доповненнями, внесеними Директивами № 97/62/ЄС, №2006/105/ЄС та Регламентом ЄС № 1882/2003;, а також виконання зобов’язань в рамках виконання Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) та Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція).

До своїх «практичних» здобутків Уряд відніс те, що у 2014 – 2016 роках … «Відсоток територій та об’єктів ПЗФ збільшився з 6,08% до 6,7%, зокрема створено національний природний парк «Нижньодніпровський» площею 80,1 тис. га та…» . Але при створені НПП «Нижньодніпровський» у затвердженому Указом Президента варіанті ми маємо по трьох площах порушення Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція) та корупційне збільшення території нацпарку за рахунок території Дніпровського лиману з метою отримання доступу до його ресурсів досить обмеженому колу людей…

А от села, розташовані на Дніпровському лимані, і зокрема знамениті протягом пів-тисячоліття козацькі солепромисли - Прогної (на сьогодні – с. Геройське), приречені на вимирання…
І з цього приводу ми (і багато інших) звертались до влади не один раз...

Завдання 10. Належне екологічне врядування
На жаль, в основу цього завдання покладено розроблений робочою групою при Мінприроди України проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні», в якому закладено начеб то прогресивні завдання – «…Створення прозорої та ефективної структури державного природоохоронного контролю та моніторингу стану довкілля країни, створення єдиного інтегрованого державного органу природоохоронного нагляду і моніторингу – Державної природоохоронної служби України… та … Ліквідація недосконалої системи організації державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства …».
Проте жахає той факт, що до «… нового інтегрованого державного природоохоронного органу…» віддаються функції моніторингу стану довкілля країни…
То які ж функції виконуватиме Мінприроди України??? І це при тому, що в проекті Концепції зазначено, що:
«…Станом на сьогодні державне управління у сфері охорони навколишнього середовища не забезпечує повноцінний доступ громадян України до інформації щодо стану довкілля, існуючих екологічних ризиків для безпечної життєдіяльності. Відсутній прозорий механізм моніторингу стану довкілля, відсутній доступ до великої кількості екологічних даних, що мають бути відкритими.
До тепер не погодженні та не прийняті постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу навколишнього середовища підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища» та «Положення про автоматизовану інформаційну - аналітичну систему моніторингу навколишнього середовища та забезпечення доступу до екологічної інформації», які б відкрили шлях для повноцінного створення технічної та технологічної бази, функціонування єдиної державної системи моніторингу стану навколишнього середовища…» …
До цього також треба ще додати і Президентське «вето» на два екологічно-стратегічні європейсько-асоціативні закони - «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», оскільки саме вони мали б стати основою моніторингового процесу як об’єктового, так і територіального або басейнового характеру…
Саме Мінприроди має взяти на себе основні функції як координатора, так і головного виконавця всіх експертно-аналітичних та еколого-моніторингових робіт, залучаючи до них фахівців НАНУ та громадськості…

Завдання 11. Стале використання водних ресурсів
Без сумніву, Україна має у терміновому порядку запроваджувати інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом, і не лише тому, що такий підхід відповідає Водній рамковій директиві ЄС та сприяє максимальному досягненню цілей і завдань охорони та відтворення водних екосистем, забезпечення раціонального використання водних ресурсів, а в першу чергу тому, що ми практично знищили свої водні ресурси і без радикальних змін як в системі користування ними, так і системі контролю та управління ними, ми посилюємо прояви екологічного геноциду на своїй землі… Невже ми всі забули, що якісна вода - це життя, а неякісна вода – незліченні хвороби та передчасна смерть!!!
І саме тому ми, по-перше, маємо форсувати вирішення організаційних та нормативно-правових питань створення нової системи управління водними ресурсами…

А по-друге, запропонований варіант створення 9 басейнових управлінь (з ще невизначеними суббасейнами…) та 10 міжрегіональних територіальних підрозділів, сформованих за принципом еколого-ресурсних та еколого-техногенних округів (відповідно до Концепції реформування системи державного природоохоронного контролю), викликає і здивування, і занепокоєння – з однієї сторони Херсонщина попадає у 3! річкові басейни – басейн річки Дніпра, басейн річок Приазов’я та басейн річок Причорномор’я. Ми дуже просимо надати перелік річок, що протікають на Херсонщині, і відносяться до двох останніх «приморських» басейнів…

В той же час, за катастрофічної еколого-ресурсної ситуації, пов’язаної із значним техногенно-екологічним навантаженням (зміна гідрології Дніпра, підпор Каховського водосховища, тотальне зрошення, деградація земель за умов їх критичної розораності, техногенний тиск Криворіжжя та Інгулецької зрошувальної системи, катастрофічне замулення нижнього Дніпра тощо) Херсонська область віднесена до еколого-ресурсного Причорноморського територіального округу…

І по-третє, окремо, на найвищому державному та професійному рівні, за участі громадськості (можливо, має бути відповідне розпорядження або постанова Уряду), має розглядатись ситуація з екологічним станом басейну річки Інгулець та «басейну» Інгулецької зрошувальної системи, і зокрема з огляду на вимоги Директиви Ради 91/676/ЄЕС про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел, із змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003 та Директиви Ради 80/68/ЄЕС про захист підземних вод від забруднення деякими небезпечними речовинами…

Розділ V. Безпека та оборона
Завдання 18. Ефективне та безпечне поводження з відходами
В цілому підтримуючи попередні бачення Уряду щодо вирішення проблеми з відходами, і зокрема – з небезпечними, які базуються на засадах проекту Національної стратегії поводження з відходами в Україні, роботу над яким розпочато минулого року Мінприроди, Мінрегіоном та Мінекономрозвитку за участі Консорціуму «Консультативна група з питань ресурсів і відходів» (Consortium Resources and Waste Advisory Group Limited), Велика Британія, АТ «КОВІ» (COWI A/S), Данія та німецької федеральної компанії GIZ, маємо звернути увагу на відсутність аналізу причин та наслідків виконання і невиконання завдань Закону України «Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами» (N 1947-III від 14.09.2000 р.), який, як свідчить сайт Верховної Ради України, є чинним і на сьогодні…

В розробці вищезазначеного документу також приймала «участь» АТ «КОВІ» (COWI A/S), Данія, і саме за певні дольові кошти Данського Уряду був реалізований один з трьох проектів, що стосувались проблеми цивілізованого і безпечного тимчасового зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів (ХЗЗР), і на ст. Лозовій (Харківська область) було збудовано і задіяне сучасне сховище для таких небезпечних відходів…
Саме тому, враховуючи певні напрацювання тих часів, виконаних Міжвідомчим екологічним центром НАНУ та Мінприроди України в рамках спільного Дансько-Українського проекту «Усунення ризику пов'язаного з накопиченими в Україні непридатними та забороненими до використання пестицидами», а також відверті блокування причетними до корупційних схем посадових осіб (лобіювались «процеси контейнеризації» та «експорт перезатарених непридатних пестицидів на знищення за кордон»…) завдань як зазначеного проекту, так і зазначеного Закону України «Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами», ми маємо врахувати цей, певною мірою і позитивний, і негативний досвід, і,
- по-перше, перенести завдання щодо поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами з розділу Відходи сільського господарства (Додаток 5 проекту Національної стратегії поводження з відходами для України) у розділ Небезпечні відходи (Додаток 4 проекту Національної стратегії поводження з відходами для України), і,
- по-друге – визначитись щодо засад «внесення змін та виконання» Закону України «Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами» (N 1947-III від 14.09.2000 р.)…

Ми сподіваємось на сприйняття наших зауважень і пропозицій, розуміння нашої позиції з огляду на стан області та подальшу плідну співпрацю.

З повагою,
За дорученням Незалежної громадської
екологічної ради Херсонської області голова ради, член Національної екологічної ради України, к.х.н.

Г.М.Романенко