Додаток до листа
від 10 грудня 2014 р. № 15/14

Попереднє експертно-аналітичне співставлення
деяких офіційних та аналітичних матеріалів, і зокрема з
«Соціально-економічного аналізу Херсонської області»,
та проектів завдань і рішень «Програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2015 рік (проект)».
(деякі аспекти еколого-ресурсного потенціалу та
ефективності аграрного сектору)

За багатьма показниками та динамікою розвитку негативних процесів техногенного характеру (регіональне підтоплення, деградація земель, замулення та самоотруєння Дніпра тощо) область вже давно знаходиться у катастрофічно-депресивному стані. І, певною мірою, неначе мимохідь, це відзначається в аналітичних матеріалах ОДА.
Зокрема, маємо процитувати:
1. … «7.3. Стан грунтів
У сучасних умовах стан використання земельних ресурсів області не завжди відповідає вимогам їх охорони, оскільки в результаті антропогенної діяльності порушено екологічно-безпечне природокористування, в першу чергу порушено допустиме співвідношення площ угідь, зокрема ріллі, пасовищ, сінокосів, земель водного та лісових фондів.
… Особливу тривогу викликає зниження родючості грунтів області…
… Одна з головних проблем землекористування в області – деградація грунтів…
… Серед сільськогосподарських угідь впливу ерозії, внаслідок високої розораності – 90,2%, найбільшою мірою зазнають орні землі…
… Узагальнені результати досліджень третього туру агрохімічної паспортизації свідчать, що площа не солонцюватих грунтів в області складає 1036,0 тис.га (58,3%), слабо солонцюватих – 657,7 тис.га (36,7%), солонцюваті грунти займають 86,4 тис.га (4,9%). У порівнянні з другим туром площі солонцюватих грунтів збільшились на 9,4%.
… Загальна продуктивність сільськогосподарських культур за таких умов знижується на 10 – 25%...»
2. … «7.5. Підтоплення територій
… Багаторічні спостереження, що проводяться спеціалізованими підрозділами та організаціями Держводагенства України, Мінприроди, Державної служби з надзвичайних ситуацій, результати досліджень та теоретичних узагальнень ряду наукових установ НАНУ, УААН засвідчують, що в Херсонській області залежно від поточних гідрометеорологічної ситуації та господарської діяльності під загрозою затоплення та підтоплення знаходиться біля 300 населених пунктів і 100 тис.га сільгоспугідь….»

3. … «Висновки
… Стан використання та охорони земельних ресурсів в області характеризується як незадовільний і має тенденцію до погіршення, зокрема:
- надзвичайно високий, економічно та екологічно необґрунтований рівень господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння територій;
- нерівномірне сільськогосподарське освоєння територій, унаслідок чого розораність в окремих районах досягла надмірних розмірів;
- інтенсивний розвиток процесів та наявність значних площ деградованих земель.
Існує загроза затоплення та підтоплення біля 300 населених пунктів і 100 тис.га сільгоспугідь області…».

В той же час є потреба засвідчити і деякі інші матеріали з офіційних документів…
Ще в 2010 році Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) в матеріалах (лист-звернення та Аналітична довідка додаються…), направлених Прем’єр-Міністрові України, було зазначено, що…
- регіональне підтоплення земель у Причорноморському регіоні (Херсонська, Миколаївська, Одеська області, АР Крим та ін.); сталий прояв перевищує 2 млн. га, 60% міст і селищ, економічні втрати сягають до 3,0-3,5 млрд. грн на рік; комплексний вплив підтоплення на прискорення міграції забруднень у питні води та сільгосппродукти призводить до зростання захворюваності та скорочення життя (Херсонська, Луганська обл., АР Крим та ін.);
- стійка багаторічна тенденція до зниження родючості земель внаслідок аномальної розораності території держави та використання виснажливих технологій у землеробстві;
- регіональне техногенне забруднення поверхневих і підземних водних об’єктів, у тому числі джерел питно-господарчого водопостачання (до 80-90% проб питної води за одним і більше показниками не відповідають вимогам діючих стандартів);…

Аналогічні висновки ми можемо знайти і в рекомендаціях круглих столів, проведених Національним інститутом стратегічних досліджень Адміністрації Президента України в 2011 та 2012 роках («Сучасні стратегії і підходи до попередження та пом’якшення еколого-техногенних наслідків надзвичайних ситуацій” м. Київ, 15 червня 2011 року та «Методологія оцінювання регіональних екологічних ризиків: зарубіжний досвід і стан проблем в Україні», м. Київ, 26 листопада 2012 року), які, на жаль, не були почуті тодішньою владою…

І що ми можемо побачити з позицій вирішення зазначених проблем у відповідних розділах «Програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2015 рік (проект)»?!
Кілька сторінок відповідних розділів, а саме:
- 3.1. Охорона навколишнього природного середовища
- 3.2. Техногенна безпека
- 3.4. Захист територій від підтоплення
жодним чином навіть не наближають нас до вирішення питань боротьби з причинами існуючих техногенно-екологічних негативів на території області, не вказують чітко і реалістично саме причин виникнення цих негативів – тож і додані до основного «програмного документу дій у 2015 році» потребують перегляду і інші програми, що прийняті раніше і мають виконуватись у наступних роках. Зокрема (додаток 7), це:

Перелік можна продовжити при ретельному вивченні завдань ще низки програм…
На жаль, але чомусь на всіх рівнях, і особливо на обласному, влада протягом останнього десятиліття не змогла (а в деяких випадках – не захотіла…) здійснити офіційне визнання стану області, як депресивного, та, спираючись на Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів», провівши весь комплекс аналітично-моніторингових робіт для показу реальної динаміки катастрофічних втрат еколого-ресурсного потенціалу, як основи життєдіяльності регіону.

Рівень „захворюваності” землі, яку звикли звати годувальницею, яскраво ілюструє динаміка врожайності, зафіксована статистикою.
Врожайність основних сільськогосподарських культур на зрошуваних землях Херсонщини (1996-1999 рр.) та її ефективність стосовно економічно доцільних показників

*) ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2002, № 12
І знову фактаж:

... Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2008 році
6.1.2. Деградація земель
Загальна площа земель сільськогосподарського призначення в області складає 1970 тисяч га.
Площа дефляційно-небезпечних земель складає 1689,3 тис. га. Водна ерозія поширена на схилах долин ріки Інгульця, Каховського водосховища та Дніпровського лиману. Найбільше прогресує водна ерозія у Бериславському та Великолепетиському районах, вітрова - у Каховському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому та Генічеському районах.
Площа засолених земель по області зросла на 51,7% або на 201,2 тис. га і складає 590,6 тис. га. В господарствах області в 2008 році було проведено гіпсування на площі 1,31 тис. га (2007 рік – 0,515 тис. га), з внесенням фосфогіпсу 4,61 тис.тонн (2007 рік – 1,126 тис. тонн).
Враховуючи агрохімічний стан ґрунтів області, середньозважена потреба в мінеральних добривах на землях становить 135,8 кг/га.
В 2008 році на поля області внесено 10,0 тис. тонн (2007 році – 44,3 тис. тонн) органічних добрив.
Вміст гумусу в ґрунтах області складає 2,36%, що на 0,17% нижче даних попередніх обстежень. Це означає, що за останні 5 років з кожного гектару площі, з орного шару ґрунту, щорічно втрачалось по 576 кг гумусу...
Не менш „цікавими” є оцінки стану земель за даними Херсонського центру "Облдержродючість":
... За рахунок різкого зменшення кількості внесення органічних добрив (в 25 разів менше від необхідного) та недостатнього для позитивного балансу об'єму внесення мінеральних добрив - в ґрунтах області відзначається переважання процесів хімізації (декальцинація та дегуміфікація ґрунтів).
Зокрема, за період останніх 10 років відзначено зниження загального вмісту органічної речовини в ґрунтах - на 0,17 %, зменшення кількості рухомих фосфатів (на 3,0 мг/кг ґрунту) та запасів обмінного калію (на 9 мг/кг ґрунту). На сьогодні, в землеробстві регіону, для бездефіцитного балансу гумусу не вистачає біля 15 млн. т органічних добрив для щорічного внесення. Об'єми фактичного внесення органіки дуже мізерні і не в змозі перекрити статті витрат гумусу з ґрунту.
Дефіцит мінеральних речовин в ґрунті, в цілому по області, на сьогодні складає 111,4 кг/га, в тому числі - 43,2 кг/га азоту, 32,7 кг/га фосфору та 35,5 кг/га калію. При тому, що фактична доза внесення мінеральних добрив складає лише 8-му частину від необхідного.
Всі ці дані підтверджують те, що органічна речовина та мінеральні компоненти ґрунту використовуються більш інтенсивно, ніж поновлюються. Ґрунти області втрачають природну родючість, важливість якої важко переоцінити, бо саме ґрунти виступають в якості основного знаряддя та засобу існування регіону.
Різке зменшення обсягів внесення органічних добрив, що спричинено рядом соціально-економічних реалій - одна із основних причин прискорення процесів мінералізації та втрат гумусу...
... Значний обсяг земель області мають певний ступінь засолення та солонцюватості. Це питання також вимагає негайного вирішення, як за рахунок проведення робіт з хімічної меліорації, так і за рахунок удосконалення існуючих сівозмін...
В цьому аспекті маємо лише акцентувати, що на Херсонщині сьогодні реально відсутня будь-яка науково-обгрунтована та екологічно-доцільна система раціонального використання зрошуваних та богарних земель, обґрунтованих сівозмін, чіткого контролю за дотриманням технологічної культури вирощування сільгоспкультур тощо – і знову питання відсутності виховання фахівців нової формації...
А далі – „наслідки” нашого господарювання у статистичних показниках динаміки змін рівнів врожайності основних сільськогосподарських культур...

Співвідношення фактичної урожайності та економічно доцільної урожайності сільськогосподарських культур на зрошуваних землях Херсонської області

 * - у порівняльних цінах 1996 року
** - урожайність сільськогосподарських культур за період 1996-2008 рр.

 Урожайність сільськогосподарських культур на землях зрошення (ц/га)
в Херсонській області по періодам (1991 – 2005 рр. )

„Першопричиною” виникнення екологічних негараздів в регіоні можна вважати побудову Каховської ГЕС та створення Каховського водосховища у 50-тидесяті роки минулого століття... Вже в 60-тидесяті роки розпочалась великомасштабна побудова систем водопостачання та зрошення у „посушливих районах Херсонщини та Північного Криму...”. І як наслідок – сукупність всіх цих факторів дали поштовх для виникнення постійно прогресуючих процесів регіонального підтоплення... Далі – „мокра” статистика та офіціоз „документу державної ваги” - Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2008 році:

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси..., пункт Підтоплення
... Природні умови Херсонської області та водно-меліоративні заходи визначають широкий розвиток процесу підтоплення. За останні десятиріччя процес підтоплення активно розвивається і досяг критичного стану, здатного призвести до виведення великих земельних масивів з господарчого використання. Підвищення рівня ґрунтових вод сприяє водонасиченню ґрунтів зони аерації, погіршує їх фізико-механічні властивості, що призводить до розвитку негативних явищ, які впливають на стан будівель та споруд, збільшують сейсмічність ділянок на 1-2 бали.

Процес розвитку підтоплення обумовлюють два основних чинники:
- ступінь природної підтопляємості (природне підтоплення та дренованість);
- ступінь техногенного (водогосподарського) навантаження....
... Відзначається підйом середньорічного рівня ґрунтових вод за багаторічний період в середньому зі швидкістю 0,01-0,03 м/рік.
В 2008 році спостерігається переважно підйом середньорічного рівня (на 0,05-0,31м), лише на південному сході (Північноприсиваський гідрогеологічний підрайон) він знизився (на 0,19-0,47 м).
На окремих ділянках, розташованих безпосередньо біля магістральних каналів, встановлене значне підвищення РГВ у ґрунтових масивах внаслідок додаткового надходження (фільтрації) поверхневих вод.
Подальше розширення зони підтоплення тут буде приростати за рахунок техногенного фактору в умовах необоротного порушення водного балансу території...

Треба зауважити, що зазначені показники підтоплення земель вже до 40% сформовані гідрогеологічними службами на основі спостережень за станом досить обмеженої системи спостережних свердловин і не враховують фактору капілярного підняття ґрунтових вод у лесових масивах – відповідні дослідження на території регіону, виконані в 2002 – 2006 роках, „збільшили” площі потенційно підтоплюваних територій до 70%!
Підтоплення територій та технологічно нераціональне зрошення викликали інтенсивні процеси деградації земель сільськогосподарського призначення – і таких в області вже також близько 70%!

Головним і визначальним чинником сільгоспвиробництва є земельний ресурс та показники родючості грунту, а також його довгострокового відновлення. Але ж в якому стані на сьогодні цей ресурс, і яким він буде у близькому майбутньому?... І що є причинами та хто винен за критичність цього стану?... Ось лише кілька фактів.
... За офіційними даними більше 1100 тисяч га. сільгоспугідь потребують гіпсування вже з підвищеними нормами внесення меліорантів, і коштуватиме це за сьогоднішніми цінами та поточними витратами 2,5 – 3,0 млрд. грн..
З іншої сторони лише для підтримки балансу органіки на існуючому рівні (знову ж таки на сьогодні досить низькому) у грунти Херсонщини щорічно треба вносити 15 млн. тонн органіки – а це ще 6 – 7 млрд. грн.. А якщо ще порахувати весь комплекс втрат і витрат від підтоплення у всіх його проявах і витрат на боротьбу з ними – то отримаємо ще 3 – 5 млрд. грн.....
А негативні процеси прогресують... І про це вже неодноразово говорили і говорять фахівці і в наукових працях, і на спеціалізованих нарадах, і у ЗМІ... Ось лише перелік кількох газетних і наукових публікацій останніх років...
„Голос України” від 14 березня 2006 року, № 46 („Хвора земля не стане годувальницею”); „Надзвичайна ситуація”, №3, 2008р. („Добрий господар плекає землю, а байдужий нищить”); Вісник Національної Академії Наук №7, 2007р. („Після „Великої меліорації”” – Критичні думки щодо проекту „Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року”); „Експрес”, 28 березня – 2 квітня 2009р. („Українські чорноземи зникають”); „Голос України”, 2 квітня 2009р., №59 („Наші чорноземи - неоціненне надбання природи”). Ці ж питання були лейтмотивом науково-практичної регіональної наради „Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем Херсонщини”, що відбулася в м. Херсоні 19-20 вересня 2007 року.
Але влада чомусь цього крику чути не хоче... Але ж тоді виникає питання – а на якому земельному ресурсі ми будуємо свою аграрну політику „міфічних” перемог, зростань, здобутків...

Не менш вражаючим є і катастрофічний стан Нижнього Дніпра…
Достатньо поглянути на Динаміку зменшення вилову деяких промислових видів риб в р. Дніпро після введення в експлуатацію Каховської ГЕС:

І знову ж в наданих матеріалах будь-яких реальних причин такого стану не визначено, тож і адекватних рішень і пропозицій знайти неможливо.