Новини. Події

23.10.2017
Біля бібліотеки з’явилася Алея юннатівського руху
    Жовтень – найкраща пора для висадження молодих дерев. Тому саме зараз в Центрі ...

Детальніше...

18.10.2017
Екоцентр за права тварин!
Щороку на початку жовтня відзначається Всесвітній день тварин. Цей день нагадує, що тварини, як і люди, ...

Детальніше...

12.10.2017
Підготовка до Екологічного маршу
В Центрі екологічної інформації ХОУНБ ім. Олеся Гончара 11 жовтня 2017 року відбулося заняття міського ...

Детальніше...

Всі новини

Голосування
Як Ви ставитесь до бродячих тварин в місті?







Випадкове фото



Дозвольте представити вам дарунок наших друзів - Всеукраїнської екологічної ліги. Пропонуємо вашій увазі екологічні ігри для учнів молодших та середніх класів (6-10 років), що проводяться на перервах і під час відпочинку в період проведення літньої навчальної практики (матеріали Херсонської гімназії №20).

Заячий пиріг

У грі можуть брати участь шість — вісім дітей. Кожен вибирає собі листок з якого-небудь дерева: берези, тополі, клена, липи, осики, дуба тощо. Один з гравців — Зайчик, у нього листка немає. Всі говорять:
– Зайчику, зайчику, спечи пиріжок!
Зайчик кладе свою руку на коліна, долонею доверху — це нижній корж пиріжка. Потім запитує по черзі всіх: «З якою начинкою спекти?»
Діти відповідають залежно від того, який у кого листок (з тополиною, липовою, березовою тощо). Дитина кладе руку з листком долонею догори на нижній корж пирога. Коли весь пиріжок спекли, Зайчик закриває його зверху своєю рукою долонею вниз, а всі просять:
Зайчику, зайчику,
Пригости пиріжком!
«З якою начинкою?» — запитує Зайчик у того, хто просить. Він пови¬нен назвати, а той, у кого такий листок, — вийняти руку і розповісти про «начинку». Якщо дитина розповідає неправильно — всі кричать: «Згорів пиріжок!». Той, хто помилився, виходить з гри.

Квочка

Одного з дітей обирають Шулікою. Він сидить, ніби порпаючись у землі. Квочка з курчатами, що тримаються одне за одного, підходять до нього.
— Що ти робиш?
— Пічку копаю.
— Нащо тобі пічка?
— Запалити вогник.
— Нащо тобі вогник?
— Приставити горщик.
— Нащо тобі горщик?
— На окріпчик.
— Нащо тобі окріпчик?
— Твоїм дітям очі випарювати.
— Нащо, за що?
— Щоб не лізли в городчик.
— Позакладай, то й не будуть лізти.
— Я позакладаю, а вони лізуть.
— Закладай ломаччям, хмизом, вилами, рогачами, коцюбами, столом, мисником, ложками, мисками, ска¬тертиною.
— Я позакладаю, а вони лізуть!
Я закладаю, а вони лізуть!
Накидається на курчат.
— Гай, гай, гай! Квок! ...Квок! ...Квок! ...
Спіймавши курча, Шуліка відводить його у свій дім і знов кидається, поки не переловить усіх. Потім обирають но¬вого Шуліку. Гра триває.

Коза

Перед грою вибирають Козу. Її підво¬дять до стінки, сідають віддалік і кричать:
співає:Коза
– Коза, коза, бе-е.
Коза сердиться, тупає ногами, співає:
Я Коза-Дереза,
Півбока луплена,
За півкопи куплена,
Ту-пу, ту~пу ногами,
Сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету,
Бррр...
Потім діти гладять її по спині і запитують:
— Коза, коза, де ти була?
— Травку їла.
— Чого сюди прийшла?
— Одпочити.
Після цього всі діти тікають, Коза ганяється за ними. Кого вона зловить, той стає Козою.

Бобер

Діти обирають Бобра: беруться по черзі за кийок, ціпок чи паличку однією рукою, чия рука буде зверху, на кінці кийка, той стає Бобром. Далі обирають Мисливця: всі кладуть по одному пальцю на чиє-небудь коліно так, щоб пальці сходились кінчиками («зірочкою»). Один з гравців лічить пальці, проказуючи лічилку:
Котилася торба
З високого горба,
А в тій торбі —
Хліб та паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуриться.
Останній в цій лічбі стає Мисливцем, решта — хортами. Хорти вибирають собі клички: Сірко, Рябко, Крутько, Бровко, Лиско, Лиска, Співко, Знайда, Жук. Мисливець з Бобром відходять далі, щоб хорти не бачили, де ховається Бобер. Мисливець сідає, за¬плющує очі і співає:
Ой ти, старий бобре,
Заховайся добре,
Бо я хорти маю,
На поле пускаю.
Бобер мусить сховатися, поки Мисливець доспіває. Мисливець гукає: «Хорти з лісу!» Хорти біжать, шукають Бобра, той утікає. Втікаючи, він може ховатись по кілька разів, а хорти шукати його. Мисливець сам не шукає і не ловить, тільки кричить, коли бачить, що хтось лінується: «Шукай, Сірко! Лови, Бровко!» Якщо хтось втомиться, Мисливець завертає його: «Сюди, Лиско! Не руш, Співко!» Той, хто перший зловить Бобра, сам стає Бобром, а той, хто був Бобром — Мис¬ливцем.

Пташка в клітці

— Пташко, пташко, коли з клітки в небо злетиш? — Тричі повторюють діти, ходячи довкола Пташки, що стоїть нерухомо із зав'язаними очима.
Потім усі зупиняються, і один з грав¬ців запитує:
— Пташко, пташко, вгадай, хто відчинить твою клітку?
Кого Пташка впізнає по голосу, той займає її місце.

Коники

Одні з дітей — за Коників, решта — за Їздових. На майданчику проводять лінію. По один бік стають Коники, по другий — Їздові. Коники, взявшись за руки, підходять до лінії, промовляючи:
Тара, тара — тору,
Вийшли коні з двору.
Сказавши це, вони розбігаються, примовляючи: «Цок, цок, цок», а Їздо¬ві ловлять їх. Спіймавши, відводять у певне місце, яке називають двором.
Коли всіх Коників переловлять, діти міняються місцями.

Горобець

У неї грають переважно хлопчики. Роблять коло з трьох або більше пар, беруться за руки і рухаються в один бік, приспівуючи:
Горобеїчку, шпачку, шпачку!
Чи бував ти в саду, в садку?
Чи бачив ти, як мак сіють?
Як мак сіють, як мак сіють!
Проспівавши це, зупиняються: хлоп¬чики повертаються один до одного і, затиснувши кулаки, розмахуються, наче сіють мак, і б'ють в такт у боки один одного по три рази з приспівом:
Оце так мак сіють (5 р.).
Потім роблять попереднє коло і рухаються, як і раніше, приспівуючи:
Горобеїчку, шпачку, шпачку!
Чи бував ти в садку, в садку?
Чи бачив ти, як мак цвіте,
Як мак цвіте?
Як мак цвіте!
Коло розривається, хлопчики повер¬таються один до одного і вдаряють по щоках три рази то правою, то лівою рукою, приспівуючи:
Оце так мак цвіте (5 р.).
Знову стають у попереднє коло і рухаються, як і раніше, приспівуючи:
Горобеїчку, шпачку, шпачку!
Чи бував ти в садку, в садку?
Чи бачив ти, як мак трусять?
Як мак трусять, як мак трусять!
Після цього швидко розривають коло, кидаються один на одного, хвата¬ють за чуба, стукаються головами і приспівують:
Оце так мак трусять (5 р.).

У цей час трусять один одного добре. Ще співають інакше:
Шпачку, шпачку, горобеїчку,
Чи бував же ти в мачку, в мачку?
Чи видав же ти, як мак сіють?
От так, так сіють мак,
Морковочку, пастернак.

Шпачку, шпачку, горобеїчку,
Чи бував же ти в мачку, в мачку?
Чи видав же ти, як мак полють?
Чи видав же ти, як мак полють?
От так, так полють мак,
Морковочку, пастернак.

Шпачку, шпачку, горобеїчку,
Чи бував же ти в мачку, в мачку?
Чи видав же ти, як мак товчуть?
Чи видав же ти, як мак товчуть?
От так, так товчуть мак,
Морковочку, пастернак.

Гуси

Вибираються Вовк і Господиня, реш¬та грають гусей. Вовк ховається де-не¬будь у засідці, а Господиня, вибравши місце для своєї хати, гонить у поле гусей з двору. Коли гуси відійдуть на чималу відстань, господиня гукає:
Господиня. Гуси, додому!
Гуси. Вовк за горою.
Господиня. Що робить?
Гуси. Гуску скубе.
Господиня. Яку?
Гуси. Сіру, білу, волохату.
Господиня. Швидко ж, мої гуси, до хати!
Гуси летять додому, Вовк кидається ловити, і, якщо зловить яку-небудь, веде до своєї засідки.
Господиня знов гонить в поле гусей і знову кличе їх, як і раніше. Це триває до того часу, поки Вовк не переловить усіх. Тоді Господиня іде шукати своїх гусей і заходить до Вовка.
Господиня. Здоров, кум!
Вовк. Здрастуй, кума!
Господиня. А чи не бачив ти моїх гусей?
В о в к. А які твої гуси?
Господиня. Були сірі, були й білі, та з двору десь залетіли; ось уже третій день шукаю.
В о в к. І не бачив, і не знаю.
Господиня хоче йти, але Вовк зупиняє її:
— Вернись, кума, побалакаємо.
Господиня зупиняється, чує писк і сичання гусей.
Господиня. Що це сичить, куме?
В о в к. Та це, кума, льон товчуть.
Господиня іде додому, Вовк знову зупиняє її:
— Кума, побалакаємо.
Господиня зупиняється і чує, як гуси б'ють крилами.
Господиня. Що це таке, куме?
Вовк. Це плаття перуть.
Господиня іде, Вовк знову:
— Та постривай, кумо, побалакаємо.
Господиня зупиняється і чує крик гусей. Вона обертається у той бік, звідки чути крик, і запитує:
Господиня. А це хто кричить, куме?
Вовк. Це гуси прилетіли. Іди поди¬вись, може тут і твої є!
Господиня іде дивитися і бачить своїх гусей. Усі вони сидять, взявшись за руки.
— Пізнавай, кумо, де твої гуси.
Господиня говорить:
— Оце мій, оце мій, а, крий Боже! Оце тутоньки всі мої. Сірий вовк, щоб ти згинув!
Вона гонить своїх гусей додому, і тим закінчується гра.

Сірий кіт

Гравці стають у ряд, один за одним, беруть один одного за пояс і ходять у різних напрямках: і прямо, і по колу, і змійкою.
У цей час між одним з гравців — Сірим котом, який стоїть першим і всіх водить, і тими, що стоять за ним і звуться мишами, відбувається такий ді¬алог:
— А є миші в стозі?
— Є!
— А не бояться кота?
— Ой, кіт як поворушить, то всіх мишей подушить!
З такими словами всі розбігаються, Сірий кіт ловить мишей. Кого спіймав, той стає котом, і гра починається з початку.

Лис

Побравшись за руки, діти стають у коло, а один з гравців за вибором стає за Лиса і йде усередину. Коло руха¬ється то праворуч, то ліворуч з піснею:
Ха-ха, х-ха, гі-гі-іі!
Лис зловився в капкані.
Качки, кури, голуб'ята,
Тіштесь, смійтесь: гі-гі-гі!
Злодій вже у капкані.
Ой, ой! Вирвавсь — утікайте!
Тепер в нього страшна злість,
Кого зловить, того з'їсть.
Коли проспівають усю пісню до кінця, кидаються врізнобіч, а Лис ловить. Кого спіймає, той стає Лисом, і гра починається спочатку.



 






 

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
Сайт
* Текст повідомлення
Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.


Екологічний календар