ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАШЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

РІШЕННЯ

З грудня 2008 р.
Про ситуацію з підтопленням, поводженням з непридатними та забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин, з природно-заповідним фондом в Херсонській області

Комітет за участю представників Кабінету Міністрів України. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захист}" населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету України з водного господарства, Державного комітету із земельних ресурсів України, представників провідних наукових установ України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Херсонської області, з виїздом на місце розглянув ситуацію з підтопленням земель, поводженням з непридатними та забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин, з природно-заповідним фондом в Херсонській області і відзначає.
Проблема підтоплення земель в Україні набула загрозливих масштабів і продовжує поширюватись. Площа територій зі сталими проявами підтоплення в результаті неефективного зрошення, втрат води, занедбаності природних та штучних дренажних систем, інших чинників становить 130 тисяч квадратних кілометрів або майже 22% території України. За останні 20 років загальна площа земель зі сталими проявами підтоплення зросла вдвічі і продовжує збільшуватись. За прогнозами у разі невжиття невідкладних заходів до 2010 року площі підтоплення в Україні збільшаться майже в 1.7 рази у порівнянні з 2004 роком і становитимуть 25% території..
Особливо загрозливих масштабів підтоплення набуло у південних областях України. Так, за даними державного науково-виробничого підприємства "Геоінформ України", Українського державного геологорозвідувального інституту, Інституту проблем національної безпеки РНБО України ураженість підтопленням території Миколаївської області перевищує 52%, Одеської та Херсонської - 40%. За прогнозами до 2012 року підтоплення цих областей потішиться ще на 50е о території. Збереження такої тенденції становить загрозу національній безпеці держави.
За висновками Інституту проблем національної безпеки РНБО України найбільшу загрозу для безпеки життєдіяльності підтоплення становить у Херсонській області, де його площа з 1982 року зросла у 17 разів. За інформацією Ради по вивченню продуктивних сил України, ліквідація наслідків підтоплення, запобігання підтопленню та утримання систем захисту7 від нього в ціломл" по Україні потребує коштів в обсягах понад 10 млрд. грн., в тому числі лише для Херсонської області - 3 млрд. грн.
Площа зрошення в Херсонській області є найбільшою в Україні і становить 426 тис. га. Тут на початку 60-х років минулого століття побудовані найбільші в Україні зрошувальні системи, які технічно та морально застаріли, втрати води в них досягають критичної межі. Хоча на сьогодні площі зрошуваних земель дещо скоротились, масштаби підтоплення та щорічне збільшення територій з проявами підтоплення не зменшуються. З найбільшою інтенсивністю процеси підтоплення поширюються у зонах магістральних каналів.
Площі осолонцьованих ґрунтів складають понад 383 тис. га або 90% загальної площі зрошуваних угідь, а 300 тис. га зрошуваних земель засолені до критичного стану.
Значний вплив на поширення підтоплення на півдні України відіграють підпір Каховського водосховища, Краснознам'янського та Північно-Кримського каналів в зонах дренування ґрунтових вод, зарегульованість поверхневого стоку при його знижених регіональних показниках, наявність безстічних подово-западинних структур (побудовано до 391 ставків і водосховищ загальною площею 33,6 тис. га) тощо.
За даними Державної геологічної служби Мінприроди України в результаті сукупної дії цих факторів середньорічний приріст територій з проявами підтоплення у області становить 450 квадратних кілометрів. При таких темпах розповсюдження підтоплення через 30 років Херсонська область буде непридатна для проживання населення та ведення господарства. Реалізація заходів, передбачених затвердженими Кабінетом Міністрів України програмами потенційно може знизити темпи приросту підтоплення лише на 100 квадратних кілометрів щорічно, що не вирішує питання.
Так, у понад 80% сільських населених пунктів Херсонської області рівень ґрунтових вод залягає на глибині менше 2 метрів від поверхні. Лише в Каланчацькому районі з 22 населених пунктів підтоплено 18.
Аналіз даних свідчить, що основною причиною набуття проблеми підтоплення характеру загрози національній безпеці є незадовільна діяльність або бездіяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а саме:
відсутність вертикального планування території населених пунктів та безсистемна їх забудова без його врахування:
засмічення та замулення колекторно-дренажної мережі, зливової каналізації (а часто і їх відсутність):
спорудження місцевими територіальними громадами та окремими громадянами штучних водойм без відповідних обґрунтованих проектних рішень;
неврегульованість питання надання водних об'єктів у користування на умовах оренди та їх використання не за цільовим призначенням;
порушення режиму використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
перевищення у 2,5 рази обсягу використання води у порівнянні з місцевим водним балансом;
втрати у системах водопостачання та водовідведення внаслідок їх зношеності та несвоєчасного оновлення і заміни тощо.
Органами влади Херсонської області не вживаються заходи з запобігання та ліквідації джерел підтоплення, а також заходи щодо поліпшення екологічного стану зрошуваних угідь. На вкрай недостатньому рівні здійснюється розроблення та впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій ведення землеробства. Не забезпечується додержання технологічних режимів експлуатації зрошувальних систем та впровадження науково обґрунтованих водозберігаючих норм та режимів поливу сільськогосподарських угідь, не використовуються можливості, що забезпечують інноваційні науково обґрунтовані форми та методи поливу сільгоспкультур, зокрема крапельне зрошення.
Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2006 року № 3506-ІУ "Про рекомендації парламентських слухань "Актуальні проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні" Кабінету Міністрів України було рекомендовано розробити та затвердити Державну програм} комплексного захисту сільськогосподарських угідь та населених пунктів Херсонської області від затоплення поверхневими та підтоплення ґрунтовими водами на період 2007-2015 років і передбачити фінансування її з Державного бюджету України.
Ці рекомендації не виконані ні Кабінетом Міністрів України, ні Херсонською обласною державною адміністрацією.
Не виконані інші заходи, передбачені зазначеною Постановою, а також Постановою Верховної Ради України від 6 березня 2003 року № 609-ІУ "Про рекомендації парламентських слухань "Підтоплення земель в Україні проблема та шляхи подолання".
Комітет зазначає, що така позиція місцевих органів влади Херсонської області може призвести у найближчому майбутньому до катастрофічних наслідків, зокрема до втрати для проживання та ведення господарської діяльності великої території.
В Україні на сьогодні діє ряд затверджених програм, завданням яких є реалізація заходів, спрямованих на ліквідацію загрозливої ситуації, шо склалась внаслідок підтоплення, та попередження його розповсюдження. Це Комплексна програма захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, Комплексна програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України, Комплексна програма розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року тощо. Однак проблема ліквідації підтоплення у рамках діючих програм вирішується безсистемно і фрагментарно, фінансуються ці програми недостатньо, що унеможливлює не тільки ліквідацію підтоплення, але його скорочення чи призупинення, а також призводить до безрезультатного витрачання державних коштів.
Комітет висловлює занепокоєння позицією Кабінету Міністрів України у вирішенні питань підтоплення. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 545 Кабінет Міністрів України затвердив "Державну програму запобігання і боротьби з підтопленням земель", яка передбачала проведення державної політики, спрямованої на запобігання і боротьбу з підтопленням земель, здійснення системи дієвих заходів, що забезпечуватимуть зменшення гідроекологічного навантаження на землі і максимальне відновлення природного режиму водних об'єктів. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 255 ця Програма визнана такою, що втратила чинність.
На думку Комітету, відсутність єдиної державної стратегії у вирішенні питання запобігання та ліквідації підтоплення унеможливлює розробку і здійснення системних і ефективних заходів, скоординоване виконання діючих програм і призведе до катастрофічних для держави наслідків.

Окрім очевидних наслідків, підтоплення підвищує ризик виникнення додаткових небезпек, пов'язаних із розміщенням і функціонуванням об'єктів підвищеної небезпеки (звалища відходів, несанкціоновані та санкціоновані склади пестицидів та отрутохімікатів, кладовища та скотомогильники, сміттєзвалища тощо) та надходженням небезпечних речовин у підземні водоносні горизонти та поверхневі води. Лише в Херсонській області таких об'єктів налічується більше 600. Накопичення і зберігання на території області відходів, насамперед, непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (далі - ХЗЗР) через складні гідрогеологічні умови є небезпечним для довкілля та здоров'я людей.
Питання поводження з ХЗЗР в області залишаються досить складними і потребують термінового вирішення. Це зумовлено їх багаторічним накопиченням і утворенням несанкціонованих, а відповідно й необладнаних належним чином, сховищ з великими обсягами ХЗЗР та відсутність протягом тривалого часу належної реакції на потенційну їх небезпек) для навколишнього природного середовища і здоров "я людей з боку державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування області.
За даними останньої інвентаризації (2006 р.) в області накопичено 1014,485 тон ХЗЗР. з них контейнеризовано 452 тони. Проте, більша частина цих контейнерів знаходиться у незадовільному стані, охорона майданчиків не забезпечена. Решта ХЗЗР зберігається в напівзруйнованих складських приміщеннях. Однією з причин такого стану речей є незавершеність в області роботи із затвердження (призначення) відповідальних власників, який мав би забезпечити виконання комплексу організаційних заходів відповідно до законодавства.
Роботи з контейнеризації ХЗЗР були проведені протягом 2001-2003 років. У 2006 р. з метою вирішення проблеми забруднення довкілля ХЗЗР Херсонській області з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 1153,3 тис. грн. З них 847,6 тис. грн. було витрачено для вивезення на територію сусідньої Дніпропетровської області 65,2 тонни (13 тис. грн./тонна), решта коштів не була освоєна. За цим фактом Службою безпеки України порушена кримінальна справа, яка до цього часу не завершена.
У 2007-2008 роках фінансування заходів із знищення ХЗЗР з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища не проводилось. На 2009 рік запит про виділення коштів для фінансування робіт із знешкодження ХЗЗР від Херсонської області до Мінприроди не надходив.
Така ситуація є наслідком, як бездіяльності обласної та районних держадміністрацій, органів місцевого самоврядування області, так і відсутності координації Мінприроди діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері, в тому числі в поводженні з іншими стійкими органічними забруднювачами.

В Херсонській області розташовані об'єкти природно-заповідного фонду, лісові масиви, природні ландшафти тощо.
Зокрема, розташований в Херсонській області Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна Української академії аграрних наук веде свою історію з кінця XIX століття. Установа сертифікована як біосферний резерват ЮНЕСКО, що зберігає біорізноманіття еталонного типчаково-ковилового степу. У структурі заповідника знаходиться Дендрологічний парк "Асканія-Нова", а також зоопарк з напіввільним утриманням тварин. Це єдиний в Україні комплекс, де одночасно знаходиться три категорії природно-заповідного фонду загальнодержавного і міжнародного значення.
Незважаючи на високе міжнародне та національне значення Біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. існує ряд проблем, які потребують вирішення.
В першу чергу* це недостатнє його фінансування. Так, у 2008 році кошторис видатків загального фонду склав 4946.3 тисячі грн.. з яких 78% -фонд заробітної плати та нарахування на нього. Цього недостатньо для нормального функціонування установи, в результаті чого зросла плинність кадрів, незавершеною залишилася реконструкція садиби засновника заповідника під Музей природи Таврії та візит-центр.
Заплановане зупинення виконання "Програми реконструкції біосферного заповідника "Асканія-Нова", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року №1534, і перенесення невиконаних позицій до проекту Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року може створити реальні труднощі в роботі, оскільки ця Програма ще не подана на розгляд Верховної Ради України.
В технологічних процесах утримання біорізноманіття рослинного і тваринного світу в заповіднику центральне місце займає водозабезпечення артезіанською водою. Відповідно до Водного кодексу України таке водокористування віднесено до спеціального та є платним, у зв'язку з чим заповідником щорічно сплачується понад 100 тисяч грн. зборів за використання води.
Враховуючи, що території біосферних заповідників розділені на заповідну зону, буферну та зону антропогенних ландшафтів, а навколо природних заповідників передбачено встановлення охоронних зон, на територіях, які безпосередньо не підпорядковані спеціальним адміністраціям, виникають конфліктні ситуації із-за обмежень в господарській діяльності, а також збитків сільськогосподарському виробництву, які завдаються тваринами, що знаходяться під охороною. У Земельному кодексі України, всупереч статті 49 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", це питання неврегульовано. Питання відшкодування збитків, нанесених землевласникам та землекористувачам при пошкодженні посівів, недобору врожаю та в разі нападу хижих тварин на домашню худобу потребує вирішення.

Комітет відзначає недостатній контроль за дотриманням природоохоронного законодавства з боку Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Державної екологічної інспекції у Херсонській області.
Зважаючи на загрозливий стан з поширенням підтоплення у Херсонській області, можливість втрати великої частини її території для безпечного проживання населення та ведення господарської діяльності, забруднення земель, поверхневих та підземних вод небезпечними відходам:--, насамперед ХЗЗР. загрозу" втрати природних ландшафтів та ос'-гктів природно-заповідного фонду Комітет вирішив:

I. Відзначити бездіяльність Херсонської обласної державної
адміністрації у частині запобігання та ліквідації підтоплення, охорони
земель, поводження з ХЗЗР та визнати її роботу з розглянутих питань
незадовільною.

II. Рекомендувати:
1. Кабінету Міністрів України:
1) проаналізувати причини загрозливої ситуації з підтопленням земель в Україні і, зокрема, в Херсонській області, та розглянути питання щодо звернення до Президента України про доцільності перебування голови Херсонської обласної державної адміністрації на своїй посаді;
2) забезпечити у повному обсязі виконання Постанови Верховної Ради України від 6 березня 2003 року № 609-ІУ "Про рекомендації парламентських слухань "Підтоплення земель в Україні: проблема та шляхи подолання";
3) до 1 липня 2009 року розробити та затвердити Державну програму запобігання і боротьби з підтопленням земель, визначивши головним стратегічним напрямом ліквідацію джерел підтоплення, зокрема, через відновлення природної дренуючої спроможності територій, максимальне відновлення природного стану водотоків та агроландшафтів;
4) у першому півріччі 2009 року переглянути та внести зміни до Комплексної програми розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь до 2010 року з метою забезпечення пріоритетності реалізації та фінансування заходів, спрямованих на ліквідацію підтоплення;
5) розробити та затвердити Державну програму комплексного захисту сільськогосподарських угідь та населених пунктів Херсонської області від підтоплення ґрунтовими та затоплення поверхневими водами і передбачити її фінансування за рахунок Державного бюджету України;
6) до 1 липня 2009 року внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Водного кодексу України (щодо особливостей використання поверхневих та підземних вод для збереження біорізноманіття на території об'єктів природно-заповідного фонду, розташованих в маловодних регіонах);
7) прискорити внесення до Верховної Ради України проекту Закону України про Загальнодержавну програму поводження з небезпечними відходами;
8) до 1 липня 2009 року внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (щодо особливостей функціонування дендрологічних та зоологічних парків, які знаходяться на території біосферних заповідників);
9) до 31 грудня 2008 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року", передбачивши в ній фінансування біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна;

10) до 1 липня 2009 року внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, нанесених дикими тваринами;
11) забезпечити у повному обсязі фінансування заходів, спрямованих на ліквідацію підтоплення у рамках Комплексної програми розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь до 2010 року, Комплексної програми захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України;
12) при підготовці проекту Державного бюджету України на 2009 та наступні роки передбачати у повному обсязі кошти:
на оплату електроенергії для забезпечення безперебійної роботи дренажних систем відповідно до затверджених програм;
на фінансування Біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна (поточні і капітальні витрати);
13) сконцентрувати державні та місцеві ресурси на здійснення заходів з реконструкції та науково обґрунтованого використання діючих зрошувальних систем;
14) до 1 червня 2009 року забезпечити врегулювання питання надання водних об'єктів у користування на умовах оренди;
15) провести еколого-економічну оцінку функціонування
водогосподарсько-меліоративних об'єктів, в першу чергу
Краснознам'янської та Інгулецької зрошувальних систем;
16) ввести заборону на перекриття (обмеження) природного стоку
поверхневих і ґрунтових вод інженерними та транспортними комунікаціями
без спорудження водопропускних споруд;
17) вжити заходів щодо розвитку екологічно безпечних систем
зрошення, передусім краплинного, та розробити механізми стимулювання їх
впровадження;
18) забезпечити впровадження науково обгрунтованих
водозберігаючих норм та режимів поливу сільськогосподарських культур;
19) інтенсифікувати розробки нових технологій
сільськогосподарського виробництва, нових видів та сортів
високоврожайних, посухостійких сільськогосподарських культур;
20) вивчити можливість пільгового оподаткування туристично-
рекреаційних підприємств в зоні антропогенних ландшафтів та у буферній
зоні біосферних заповідників.
2. Міністерству охорони навколишнього природного
середовища України:
1) провести перевірку діяльності постійно діючих комісій з питань поводження з безхазяйними відходами (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.98 № 1217 "Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів") щодо розгляду питань, пов'язаних з ХЗЗР, та надати оцінку дієвості і ефективності прийнятих ними рішень;
2) розробити план заходів щодо утилізації в Україні ХЗЗР або вивезення їх за межі України по роках, починаючи з 2009 року;
3) при формуванні Планів фінансування природоохоронних заходів за відповідними бюджетними програмами Державного фонду охорони навколишнього природного середовища передбачати включення заходів з утилізації непридатних до використання ХЗЗР чи вивезення їх за межі України;
4) забезпечити координацію діяльності центральних та місцевих
органів виконавчої влади сфері поводженні з ХЗЗР та іншими стійкими
органічними забруднювачами;
5) забезпечити належний контроль за дотриманням природоохоронного
законодавства та посилити кадрове забезпечення Державної екологічної
інспекції у Херсонській області, в тому числі її керівного складу.
3. Мінфіну спільно з ГоловКРУ
перевірити факти використання коштів за бюджетною програмою № 2401250 "Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами";
4. Мінприроди, МОЗ, Мінагрополітики, Мінжитлокомунгоспу,
Мінтрансзв'язку, Мінекономіки, Мінфіну, Мінпромполітки, МНС, МВС,
СБУ, та Держмитслужбі за участю Генпрокуратури
вжити заходів щодо ведення належного державного обліку, моніторингу, інформування, контролю і нагляду у сфері поводження з відходами, у тому числі за перевезеннями і дотриманням законодавства, та забезпечити належну роботу територіальних комісій з питань поводження з безхазяйними відходами з метою недопущення фактів знешкодження зазначених відходів приватних підприємств за бюджетні кошти:
5. Мінагрополітики, Мінприроди, Мін'юсту, Держводгоспу,
Держкомзему:
до 1 березня 2009 року затвердити порядок використання меліорованих земель.
6. Генеральній прокуратурі України:
забезпечити контроль за станом розслідування кримінальних справ, порушених Службою безпеки України, щодо незаконного поводження з ХЗЗР.
7. Херсонській обласній державній адміністрації, Херсонській
обласній раді:
1) забезпечити виконання у повному обсязі пункту 6 Постанови Верховної Ради України від 6 березня 2003 року № 609-ІУ "Про рекомендації парламентських слухань "Підтоплення земель в Україні: проблема та шляхи подолання»;
2) розробити та запровадити комплекс заходів щодо здійснення зрошення земель з врахуванням рівня ґрунтових вод, вологості ґрунтів, проведення відповідних агрохімічних та агромеліоративних заходів, застосування органічних добрив;
3) при формуванні обласного бюджету передбачати виділення коштів на виконання робіт з вертикального планування територій населених пунктів, будівництва чи реконструкції зливової каналізації, інженерних систем дренажу;
4) при формуванні обласного та місцевих бюджетів забезпечувати виділення коштів на реалізацію заходів з ліквідації підтоплення, передбачених місцевими програмами різного рівня, а також на оплату електроенергії для безперебійної роботи дренажних систем, які знаходяться на балансі місцевих органів влади;

5) забезпечити відновлення систем горизонтального дренажу, які знаходяться на балансі місцевих органів влади і належать до об'єктів комунальної власності;
6) вжити заходів щодо відновлення природної дренуючої здатності територій та недопущення замулення, забудови, засмічення і руйнування природних дренуючих систем;
7) вжити заходів щодо скорочення втрат води у мережах
водопостачання та водовідведення, відновлення та розчищення систем
зливової каналізації у межах населених пунктів;
8) протягом 2009 року забезпечити розроблення проектів прибережних захисних смуг водних об'єктів та винесення їх в натуру;
9) у проекті Регіональної програми розвитку зрошення та поліпшення екологічного стану сільськогосподарських угідь і населених пунктів Херсонської області на період до 2015 року визначити пріоритетним саме ліквідацію та запобігання підтопленню;

10) провести інвентаризацію самовиливних свердловин та передати їх на баланс визначеним власникам, а також прийняти рішення щодо доцільності подальшого функціонування таких свердловин;
11) вжити заходів щодо реконструкції "високих" рисових систем з застосуванням водозберігаючих технологій;
12) протягом першого кварталу 2009 року визначити, згідно
законодавства України, відповідальних власників безхазяйних заборонених
до використання ХЗЗР, власників майданчиків, на яких вони зберігаються та
врегулювати питання щодо офіційної передачі ХЗЗР на баланс
відповідальним власникам майданчиків для їх безпечного зберігання та
охорони;
13) привести у належний санітарно-гігієнічний та екологічний стан території та об'єкти, що знаходяться у санітарно-захисних зонах місць зберігання ХЗЗР;
14) забезпечити проведення гідрологічного моніторингу територій санітарно-захисних зон об'єктів зберігання ХЗЗР;
15) підготувати відповідні фінансово-економічні розрахунки щодо вирішення питання фінансового забезпечення робіт з безпечного зберігання та утилізації ХЗЗР за рахунок Державного, обласного та місцевих бюджетів.
III. Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони навколишнього
природного середовища, Міністерству аграрної політики, Державному
комітету з водного господарства, Державному комітету України по
земельних ресурсах, Херсонській обласній державній адміністрації,
Херсонській обласній раді, Генеральній прокуратурі України щоквартально
інформувати Комітет про хід виконання цього рішення.
А.Семинога
IV. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову
підкомітету з питань техногенної та радіаційної безпеки і надзвичайних
ситуацій Комітету Скубенка Володимира Петровича.

Голова Комітету  А.Семинога