РЕКОМЕНДАЦІЇ КРУГЛОГО СТОЛУ
«Методологія оцінювання регіональних екологічних ризиків: зарубіжний досвід і стан проблеми в Україні»
м. Київ, 26 листопада 2012 року

Учасники засідання круглого столу у складі представників органів державної влади, провідних наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації, обговоривши актуальні проблеми, пов’язані з питаннями удосконалення методології оцінювання регіональних екологічних ризиків, а також подальшого розширення міжнародного співробітництва України з країнами Європейського Союзу та СНД у цій сфері, відзначають наступне:
1. Останніми роками відбувається суттєве зростання ризиків екологічній безпеці на регіональному та загальнодержавному рівні. При цьому масштаби негативних наслідків аварій, катастроф і стихійних лих стають дедалі більш небезпечними для насе¬лення, навколишнього середовища та еконо¬міки. За оцінками фахівців, через аварію на Чорнобильській АЕС до 2015 року Україна втратить до 180 млрд. доларів, що складає близько 4 щорічних бюджетів. В цілому, річні економічні збитки держави тільки від надзвичайних ситуацій різного походження за наявними оцінками можуть сягати 3 % ВВП країни.
2. Політика держави у сфері попередження і мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій недостатньо послідовна, підтвердженням чому є розвиток об’єктових надзвичайних ситуацій до рівня транскордонних на соледобувних рудниках Карпатського регіону, вугледобувних підприємствах Донбасу, в окремих промислово-міських агломераціях, а також незворотні зміни екологічного стану довкілля у зонах багаторічних техногенних порушень у басейні р. Дніпро, які попри постійні тенденції до зростання загроз не відслідковуються належним чином, не оцінюються як з позицій соціально-екологічних факторів, так і з позицій ресурсно-економічних втрат.
3. Державна система захисту населення від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру потребує удосконалення в частині запровадження ризик-орієнтованого підходу для відвертання загроз різного походження. На сьогоднішній день в Україні недостатньо використовуються можливості міжнародного співробітництва і міжнародних конвенцій у природоохоронній сфері через низький рівень імплементації положень цих документів та досвіду розвинених країн у національне законодавство. Роботи з розробки покладів сланцевого газу розпочаті без випереджаючої наукової оцінки впливу на навколишнє природне середовище, що в майбутньому може призвести до значних негативних наслідків для населення і довкілля.
Беручи до уваги, що зростання екологічних ризиків у багатьох регіонах України суттєво впливає на стан безпеки життєдіяльності, економічний розвиток та конкурентоспроможність виробництва, соціально-політичну стабільність суспільства, а зрештою і на національну безпеку держави, а курс України на європейську інтеграцію вимагає активної участі нашої держави в зусиллях міжнародної спільноти щодо зниження ризиків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру,
учасники круглого столу вважають за доцільне рекомендувати:
• Раді національної безпеки і оборони України:
- розглянути питання щодо удосконалення моніторингу стану еколого-техногенної безпеки з використанням технологій ДЗЗ, ГІС та інших засобів з урахуванням адекватного збільшення його здатності щодо виявлення і попередження екологічних і техногенних загроз регіонального, міжрегіонального та трансграничного рівня (гірничодобувні райони, Нижньодніпровський регіон), а також їх впливу на соціально-економічну складову реального стану та розвитку відповідних територій;
- спільно з науковими підрозділами НАН України та Міністерством екології та природних ресурсів України розглянути питання щодо проведення комплексної оцінки впливу на навколишнє середовище від розробки покладів сланцевого газу в Україні, а також визначення напрямів зниження екологічних ризиків від цієї діяльності для населення і довкілля;
• Кабінету Міністрів України:
- прискорити затвердження Концепції управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
- при підготовці Закону України «Про державний бюджет України» передбачити витрати МНС України на удосконалення Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій в частині зниження ризиків надзвичайних ситуацій;
- для підвищення рівня екологічної безпеки при перед початком реалізації великих енергетичних і промислових проектів в Україні (зокрема видобутку сланцевого газу) обов’язково виконувати прогнозування впливу на довкілля (ресурси питних підземних вод) шляхом проведення оперативного космічного моніторингу та комп’ютерного моделювання енергомасообміну в екосистемах, залучивши до цього вітчизняні наукові колективи, що мають відповідний досвід проведення таких досліджень;
- визначитися із засадами та матеріально-фінансовим забезпеченням виконання завдань постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року № 1376 «Про затвердження Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища», створення відповідних регіональних моніторингових установ в регіонах критичного еколого-ресурсного стану, зокрема в Нижньодніпровському;
- розглянути на засіданні Уряду питання щодо розробки державної системи екологічного страхування від наслідків надзвичайних ситуацій різного походження;
- надати відповідні доручення обласним державним адміністраціям щодо розробки стратегій екологічної стабілізації відповідних територій та створення координаційно-управлінських агенцій сталого регіонального розвитку
• Міністерству надзвичайних ситуацій України:
- при розробці проектів концепцій, програм, законодавчих актів з формування і удосконалення системи цивільного захисту використовувати позитивний зарубіжний досвід, положення Міжнародних стратегій і підходів щодо зниження ризиків надзвичайних ситуацій різного характеру;
- спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України і НАН України розглянути питання щодо розробки проекту Загальнодержавної програми з впровадження методології оцінювання ризиків, а також системи соціально-економічного управління ризиками;
- спільно з Міністерством охорони здоров’я України здійснити заходи щодо підвищення безпеки життєдіяльності в побуті та профілактику травматизму у невиробничій сфері;
- Міністерству екології та природних ресурсів України разом з іншими центральними органами виконавчої влади звернути увагу на підвищення інформаційного рівня системи екологічного моніторингу, в тому числі на полігонах промислових та побутових відходів, враховуючи зростання їх негативного впливу на безпеку життєдіяльності;
- Міністерству екології та природних ресурсів України разом з обласними державними адміністраціями опрацювати питання створення та функціонування установ типу «Державно-комунальний інформаційно-аналітичний регіональний центр екологічного моніторингу» з підрозділом науково-технологічної експертизи та супроводу «еколого-ресурсних» проектів, прогнозування наслідків прийняття управлінських рішень та реалізації відповідних програм та проектів на екологічну та соціально-економічну ситуацію в регіонах держави;
- Міністерству освіти та науки України, Міністерству екології та природних ресурсів України розглянути можливість сприяння розвитку наукових досліджень з екополітології та започаткування викладання курсу екологічної політики, безпеки життєдіяльності та культури безпеки у системі екологічного навчання та підвищення кваліфікації державних службовців, до компетенції яких належать питання охорони навколишнього середовища.