Щоб почистити малі річки Дніпропетровщини знадобиться 665 років 

Джерело: https://zabeba.li/news/chtoby-pochistit-maly-e-reki-dnepropetrovshhiny-ponadobitsya-665-let

В Індії річки Ганг і Ямуна визнані живими істотами, а в Новій Зеландії річки наділені людськими правами. Річка - юрособа. Уявляєте? На прес-конференції в Забебе говорили про проблеми малих річок Дніпропетровщини. А оскільки їх доля залежить від стану річки Дніпро - для початку учасники прес-конференції директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАН України Аркадій Шапар і лауреат державних премій в галузі науки і техніки України, доктор технічних наук Олег Скрипник розповіли про його стан.

ДО ПОРЯТУНКУ ДНІПРА ТРЕБА ПРИВЕРНУТИ ЄВРОСОЮЗ

Свою позицію - греблі повинні бути демонтовані, і тоді Дніпро відродиться - вони намагаються донести до Президента України. Але поки гарант вчених не чують - він слухає гідроенергетичне лобі. Зате заклики українських екологів зупинити будівництво нових ГЕС на Дністрі почули в Молдові і донесли до Євросоюзу. Молдова сильно переживає, що в результаті будівництва каскаду з 6 гідростанцій на Дністрі 3 млн. її жителів взагалі залишаться без води. До речі, жителі Одещини теж. ЄС почув і ввічливо нагадав Україні про дотримання міжнародних конвенцій, до яких Україна приєдналася. І ось тепер Україна вже не може одноосібно приймати рішення по річці Дністер і призупинила реалізацію програми. За словами Аркадія Шапаря, проектні роботи зупинені.

«А про Дніпро нічого. Ми хотіли б звернути особливу увагу на Дніпро. На Дніпрі побудовано 6 ГЕС, він зарегульований. І води в ньому мало, незважаючи на те, що дзеркало водосховища виглядає великим, широким. Обсягу водоймища як такого немає, він занесений мулом, з'явилися штучні острови. І синьо-зелені водорості з'являються не стільки від фосфатів (але їх, звичайно, недобре скидати в річку), скільки від мілководдя», - сказав Аркадій Шапар.

«До Дніпра у ЄС руки не дійшли. Ми збираємося залучити велику кількість громадських організацій і загострити це питання, може бути навіть на європейському рівні. У червні ми провели круглий стіл, на якому було прийнято рішення звернутися до ЄС з приводу Дніпра».

Вчені з Інституту проблем природокористування та екології проаналізували стан Дніпра і з'ясували, що водосховища, всупереч розхожій думці, не дають запасу води. Так за останні сто років, за інформацією Олега Скрипника, ми втрачаємо в водосховищах приблизно 4,5 кубокілометр щорічно від збільшення випаровування з водної поверхні, 8 кубокілометрів на фільтрації, 1 кубокілометрів від зменшення припливу малих річок і т.д. Дніпро втрачає 20 кубокілометрів води щорічно. «Ці дані були підтверджені експериментальними дослідженнями, ми порівняли сьогоднішній стік зі стоками 1900 року і вийшло, що за ці роки Дніпро втратив 1/3 стоку», - сказав Олег Скрипник.

Рівень води в річці піднято греблями на 34 метри і малі річки не можуть текти, оскільки немає ухилу.
«Якщо ми їдемо до Кривого Рогу по трасі, то бачимо назви річок - Суха Сура, Мокра Сура. Ні там, ні там річки немає. Тому що від гребель на Дніпрі деградують насамперед малі річки », - сказав Аркадій Шапар.
Вчений навів в приклад Америку, де розібрали вже 350 гребель, і річки відновилися.

ТРЕБА ЧИСТИТИ МАЛІ РІЧКИ?
Що стосується розчищення малих річок, вчені зійшлися в думці, що робити це необхідно. В основному там, де потрібні рекреаційні ділянки. Але з точки зору відродження і оздоровлення малих річок, вважає Аркадій Шапар, це не допоможе. «Наприклад ви знайдете проекти, ось ми чистимо річку Піщанку. Але через час ми будемо знову її чистити. Тому що зараз це не природний процес», - сказав директор Інституту проблем природокористування та екології.

«Зараз у світі застосовується декілька технологій розчищення малих річок, - сказав Олег Скрипник. - Найбільш примітивні - з використанням драглайна. Плаваючі екскаватори, землесосні машини - більш сучасні, але всі ці технологи мають недоліки і створюють проблеми, наприклад, для прибережних екосистем, які засипаються мулом. Існують проблеми утилізації цього мулу. Як правило мул знаходиться на березі і не сприяє поліпшенню екологічної ситуації. Розчищення малих річок - це дуже складна гідрологічна і гідрохімічна і гідробіологічна проблема. І так просто вирити яму і вивалити мул в відвал - це не вирішення екологічних проблем. Цей підхід треба вдосконалювати із застосуванням найкращих сучасних розробок».

«Я хочу сказати як позитивний момент, що в обласній адміністрації хоча б визнали роль науки в цій непростій справі, - сказав Аркадій Шапар. - Ніхто не знає, як оцінити екологічний ефект від розчищення. Звідки почати розчищення, навіть якщо це локальна і тимчасовий захід, теж нічого немає. І в обласній адміністрації хоча б задекларували, що без науки далі займатися цією проблемою не можна (правда, грошей поки не дали - ред.). Для початку треба системно оцінити всю екосистему. Раніше не говорили цього, а зараз сказали. Руслан Стрілець дотримується тієї ж ідеології, що і ми, що розчищенням треба займатися з розумом, не де попало чистити, а треба починати з гирла. І тоді стік забезпечується. Коли ми стали обговорювати ту технологію, яка застосовується, ми розповіли про свої напрацювання, як ефективно виконати цю ж розчищення. Не по всій річці йти і чистити п'ять сантиметрів, а краще в одному місці зробити поглиблення, і річка сама починає працювати. Енергія річки починає зносити частки мулу в цей котлован. А потім чистити тільки цей котлован. І Стрілець, і облдержадміністрація прийшли до висновку, що науку треба залучати».
Запитання ведучої - на червневій сесії перерозподіляли бюджет і 100 млн. грн. накинули на розчистку річок, а вам нічого не дали? Слова без грошей мало коштують.

Аркадій Шапар відповів: «Коли ми б'ємося, як риба об лід, і нічого не відбувається, я вважаю, що визнання того, що наука може допомогти, для мене це є найвищим визнанням ролі науки і того, що ми зможемо щось зробити. Мої очікування, що найближчим часом буде вирішене питання невеликого фінансування якихось гострих проблем. Яка технологія менш енергоємна, які критерії і показники повинні бути враховані при оцінці стану малої річки».
«Масштабні проблема для України - річка Інгулець, - продовжив розповідь вчений. - Ця річка практично зникла - воду розібрали, її всюди загородили. Але з огляду на, що шахти видобувають високомінералізовані води, скидати їх нікуди, проблему вирішують таким чином: з Дніпра, який сам деградує, за 150-200 км по каналах йде вода в Кривий Ріг, цією водою розбавляють шахтну воду і скидають в Інгулець.

Інгулець живе за рахунок цієї штучної води. А далі ця вода йде в Миколаївську область, де використовується для зрошення полів. І навіть пройшовши процес природного очищення, вона умовно придатна для сільського господарства. І бувають випадки, що вигорають поля від цієї води.
Є таке село Новолатівка. Люди отримали там паї. А там для збору шахтних вод використовується балка. З цієї балки фільтрує і поля у них осолонцювались. Таких прикладів я можу навести дуже багато».

«Рано чи пізно ми доб'ємося позитивних результатів. Але поки все всі знають, ми всім все говоримо, і нічого не робиться», - сказав Аркадій Шапар. - А природа може відновитися сама, якщо тільки її не довести до стану смерті».

За інформацією вчених, на території Дніпропетровщини протікають 521 річка загальною довжиною 6338 км. Всі вони вимагають розчищення. Вчені підрахували, що при таких лютих темпах освоєння бюджетних мільйонів ми закінчимо цю роботу через 665 років.

Ольга Забеба