Сучасна ера поліетилену почалася лише з 70-х років минулого століття. З того часу різноманітні пакети, плівки, пляшки забруднили нашу планету. Та колись целофанові торбинки були всього лиш модним аксесуаром. Їх зберігали як дорогу річ — акуратно протирали, підклеювали праскою за потреби та навіть прали! Уже згодом поліетилен перестав бути таким ексклюзивним і заполонив усе. Майже в кожного зараз вдома є пакет з пакетами. Правда ж?

За різними даними, звалища України займають близько 9000 га території держави. Більшість полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) біля великих міст уже давно мали бути закриті та рекультивовані. На жаль, наше місто не виняток. Щодня на херсонське звалище ТПВ вивозять близько 260 тонн сміття, або близько 90 тисяч тонн на рік! Це ті самі харчові відходи, метал, макулатура, скло, а також пластик та целофан. Головна небезпека останніх у тому, що вони не розкладаються, а розпадаються на мікропластик. Згодом він потрапляє до ґрунтових вод та до нашої їжі з м’ясом або рослинами, пояснює керівниця екоцентру обласної бібліотеки імені Олеся Гончара Юлія Тищенко:

 — Ніколи не знаєш, де врешті-решт спіткаєш той пластик — розповідає Юлія. — Також проблема велика в тому, що на звалищі органіка, закупорена у пластикових пакетах для сміття, починає гнити, від того утворюється газ метан. У результаті звалище спалахує, отруюється повітря та страждають мешканці навколишніх населених пунктів. Крім цього, під час гниття утворюється рідина, яка просочується в ґрунтові води,  які використовують для постачання питної води.

 При цьому Юлія наголошує: основна проблема навіть не в тому, з чого зроблене пакування або тара, яку ми використовуємо. Важливо, скільки разів ми нею користувалися:

 

— Звичні нам одноразові пакетики або «стаканчики» насправді зовсім не разового вжитку — підкреслює Юлія. — Це ми звикли їх такими вважати через те, що так вигідніше виробникам. Постійно продавати, збільшуючи таким чином свої прибутки. Нам потрібно навчитися використовувати подібні речі більше одного разу: придбати термочашку, полотняну торбинку, пластиковий контейнер для їжі, тощо.

 

Проте для немаленької кількості херсонців багаторазове використання пакування або взагалі відсутність пластику та целофану в повсякденному побуті не дивина. Ми вирішили розпитати містян старшого віку, як це — щоденне життя без одноразового пакування..."
Ми виклали лише коментар керівниці Екоцентру, що увійшов до статті "Вгру". Ознайомитися зі статтею повністю можна тут