З Юлею та Машею я зустрічаюся на третьому поверсі бібліотеки імені Гончара. Юлія Тищенко — керівниця Екоцентру гончарівки, одразу пропонує забрати у мене одноразовий стаканчик з під кави, яку я щойно випив: «ми разом з небайдужими громадянами відправляємо тетрапаки та стаканчики поштою на переробку», з посмішкою пояснила Юля. А Марія Вишневська, херсонська екоактивістка, додає: містян, що сортують, з кожним роком стає більше. Але для них майже немає необхідної інфраструктури. Юлія та Марія впевнені — проблему відсутності сортування сміття та її наслідків спочатку треба визнати, а потім вирішувати:

 

Юля: Люди мають бачити зв’язок між тим, що сусід палить сміття, а ти потім гроші на ліки витрачаєш. Розуміти власні невигоди від брудного міста: наприклад, відсутність інвестицій. Сьогодні проблема сміття владою не визнана, не обговорена.

 

Маша: У свою чергу, розуміння проблеми сформує запит від херсонців до міської влади з вимогою надати шляхи вирішення.

 

Ю: Це може бути хоча б впровадження сортування простих фракцій відходів у школах, дитячих садках, комунальних закладах та установах міста. Це дуже просто та не потребує величезних витрат. Або зробити компостери, щоб харчові відходи не вивозити на звалище, де вони будуть гнити, перемішуючись з іншим неорганічним сміттям.

 

М: Бо в результаті цього гниття утворюється газ метан і звалище палає, отруюючи повітря. Або фільтрат — це рідина, яка просочується у ґрунтові води, а ми їх потім п’ємо.

 

Ю: Я колись приходила в міську раду, розповідала про компостери для органіки – мені порадили писати грантовий проєкт на їх отримання. Мамі з дітьми, без досвіду, це не так просто зробити. Хоча самі компостери виготовити дуже просто, можна навіть на уроках праці в школі. Але це ж треба, щоб прийшов наказ «згори». А ми б могли  бути першим містом, де всі школи компостують власну органіку.

 

М: Зараз херсонці на горизонтальному рівні об’єднуються та шукають, куди подіти різні відходи. Наприклад, один має залишки пінопласту, а інший його додає до бетонних виробів. Вони знаходять один одного на форумах, сайтах онлайн-оголошень, за допомогою спеціальних додатків. Таким чином матеріал, що неможливо утилізувати, використовується ще раз. Це цільовий збір відходів і це добре. І подібних поодиноких ініціатив стає все більше.  Я, персонально, роблю ставку на малий та середній бізнес. Бо сталий розвиток – це сучасний тренд і хтось на цьому має заробляти гроші. Це нормально.

 

Ю: Також ми повинні розуміти, що сортуючи, переробляючи та заново використовуючи сміття ми не зменшуємо його кількість. Нам треба відмовлятися від зайвого.

 

М: Взагалі, сортування та переробка сміття — це дотаційна сфера. Вона не може триматися на активістах та волонтерах. Це повинен бути комплекс заходів, враховуючи законодавчі ініціативи, підтримку місцевої влади та запит населення.

 

Ю: Рано чи пізно ми дійдемо до розуміння, що екологія стосується багатьох аспектів людського життя. У першу чергу здоров’я нашого та наших дітей. І з часом може бути запізно. Наприклад, в селищі під Харковом той самий фільтрат зі сміттєзвалища таки отруїв ґрунтові води, і людям тепер привозять воду. Цю ситуацію вже не зміниш.

 

М: потрібна постійна інформаційно-просвітницька робота, якої сьогодні майже немає.

 

Ю: Так, це має бути ефективно та постійно. Цим (просвітництвом) не може займатися вчителька чи вихователь з садочка в якості додаткового та безкоштовного навантаження. Перед такими завданнями потрібно попередньо проінструктувати самих вчителів та вихователів. Адже здебільшого вони не володіють актуальною інформацією. Тому ми й спостерігаємо з року в рік "екологічні" поробки з одноразових виделок чи стаканчиків, або оті костюми зі сміттєвих пакетів, або плакати "про шкоду довкіллю", які прикрашені скотчем чи наліпками. По факту — це марні зусилля.  Є школи, наприклад, №32 які постійно впроваджують прогресивний підхід (сортують сміття самі та навчають інших, не запускають повітряні кульки, купують щоденники з переробленого паперу, організовують суботники, тощо), але для цілого міста цього замало. Маємо робити висновки й переформатувати екопросвітництво в Херсоні. Хто це буде робити, як та коли? Поки не відомо..."
Джерело