Новини. Події

28.07.2024
Екологічні збитки від війни, завдані Херсонщині
Щодня екологічні збитки від воєнних дій по всій Україні зростають і Херсонщина не виключення: одна ...

Детальніше...

24.07.2024
Як Асканія-Нова переживає окупацію?
У природоохоронній сфері «Асканія-Нова» є постійним ньюзмейкером і новини із заповідника ...

Детальніше...

21.07.2024
Фестиваль «Дике поле» вкотре об’єднав українців
Центр екологічної інформації Гончарівки вперше взяв участь у історико-культурному фестивалі «Дике ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

Як гроші стають сміттям

22.06.2020

 Керівниця Центру екологічної інформації надала інтерв'ю виданню "Вгору". Публікуємо  уривок зі статті:
Як гроші стають сміттям?

— Усе просто: пластикова пляшка стане сміттям, якщо її неможливо переробити — розповідає Юлія Тищенко, керівниця екоцентру Херсонської обласної бібліотеки ім. Олеся Гончара. — Загалом, усі пляшки, пакетики, бляшанки та інше пакування, відсортоване за видом та готове до повторного перероблення — це вторсировина. Але через те, що ми неправильно або зовсім ніяк їх не сортуємо вони всі, на жаль, перетворюються на сміття.
 
Головне при сортуванні вторсировини — відокремити «вологі» (найчастіше це рештки їжі) та небезпечні (люмінесцентні лампи, батарейки, тощо) відходи від загальної маси сміття, пояснює Юлія Тищенко. Якщо ж пластик, папір, скло або целофан забруднити органічними залишками, то подальше їх перероблення стає набагато складнішим або взагалі неможливим. Органіка становить майже половину відходів (за різними оцінками 50-70% звичайного сміттєвого відра), які продукують люди, тож її треба відокремлювати першою, адже все інше розсортувати значно простіше. Своєю чергою переробники, відсортовуючи скло окремо від металу, не можуть ще й мити їх, бо це значно здорожчує виробництво й не всі мають таку технологічну можливість.  
 
— Як відділяти органіку? Мабуть, треба працювати за декількома напрямками одночасно, — розмірковує Юлія Тищенко. — По-перше, навчати та мотивувати людей сортувати сміття, у тому числі відокремлювати рештки їжі. Наприклад, економічним заохоченням: вводити диференційований тариф на послуги з утилізації сміття. Тобто, за несортовані відходи люди мають платити більше грошей. І тут не варто щось вигадувати, є досвід європейських країн. Також вводити певні штрафи за викидання всього сміття в одній купі. І, звичайно, проводити інформаційно-просвітницькі кампанії, пояснюючи важливість сортування вторсировини постійно та масштабно. Не сортувати має бути соромно!
 
Але виникає парадокс: навіть тотальне сортування не здатне зменшити кількість сміття. Адже маючи можливість розділяти відходи, люди починають більше їх продукувати. Бо думають, що всі відходи у перспективі будуть перероблені. Але це хибна думка, переконують активісти. Їм на допомогу постає ієрархія поводження з відходами, закріплена у рамковій директиві ЄС про відходи, у якій сортування є лише одним із щаблів. Зображують її у вигляді піраміди. 

Повна версія статті "Сміттєві гроші. Чи вигідно заробляти на вторсировині" читайте в онлайн газеті "Вгору". 
 

 





Екологічний календар