Чужинці у зоні відчуження

Незабаром Україна та весь світ пригадає найбільшу техногенну катастрофу XX ст. Саме наприкінці квітня, 37 років тому пролунали 2 потужні теплові вибухи (з подальшим руйнуванням 4-го енергоблока) на Чорнобильській атомній електростанції. І хоча ЧАЕС знаходилася у містечку Прип’ять, що на Київщині 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 300 тис. осіб було евакуйовано із зон забруднення. Якщо порівнювати наслідки після ядерного бомбордування Хіросіми із наслідками аварії на атомній електростанції – потужність викидів на ЧАЕС у 300 раз більше ніж це було у японському місті.

Всім відомо, що попри радіаційне забруднення до Чорнобиля, Прип’яті та прилеглих сіл та селищ повернулися місцеві жителі. У 1988 р. у зоні відчуження було 1245 самоселів, у 2001 р. – 487, сьогодні – 100. Але напочатку повномасштабного вторгнення у Чорнобилі з’явилися нові «гості». Місто-привид разом з ЧАЕС були 36 днів під окупацією.

Російські війська захопили Чорнобильську АЕС у перший день війни, 24 лютого. Тоді близько 300 людей, персонал і військові, які на той момент перебували на станції, стали заручниками окупантів. Наші війська Нацгвардії, які були на території ЧАЕС теж потрапили у полон. Окупанти змушували співробітників станції працювати цілодобово, при цьому не дозволяли отримати їм медичну допомогу. 30-кілометрову зону відчуження росіяни використовували як військовий плацдарм для підготовки нових атак. Представники "Росатому" планували захопити управління ЧАЕС, надсилаючи своїх "фахівців" і перешкоджаючи ротації персоналу.

Іншим небезпечним об'єктом в Чорнобильській зоні було сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП). 9 березня росіяни пошкодили електропостачання до ЧАЕС та СВЯП. Наші фахівці попереджали, що тривале знеструмлення сховища, на якому зберігається 20 000 відпрацьованих паливних збірок, може призвести до випаровування радіоактивних речовин, які тоді забруднять країни Європи та Білорусь як це було 36 років тому. А може і територію росії також, якби був вітер у північно-східному напрямку. Тільки через 4 дні Україна, завдяки героїчній роботі українських ремонтників, змогла відновити електропостачання станції та сховища.

Один із працівників пригадує: «коли виникли проблеми з електрикою, ми крали пальне в окупантів, щоб під'єднати генератори, аби запобігти катастрофі. Якби ми втратили електрику, це могло обернутися катастрофою. Міг статися викид радіоактивних речовин.» Але працівникам вдалося налякати цією інформацією окупантів, тому вони почали самі зливати пальне для генераторів зі своєї техніки. Завдяки цьому без струму станція протрималася 4 дні замість очікуваних двох. Замість 12-ти ця робоча зміна тривала 600 годин. І тільки на 25-ий день окупації ЧАЕС наші військові змогли провести ротацію.

На території ЧАЕС було близько тисячі окупантів, у місті Чорнобилі близько 500. Вони рили окопи у Рудому лісі. Ця територія взяла на себе найбільше радіоактивного пилу. Вони копали голіруч ґрунти, заражені радіацією, набирали радіоактивний пісок в мішки для укріплень, дихали цим пилом. На початку квітня ще минулого року було зафіксовано першу смерть російського солдата від променевої хвороби. Про цей випадок писало багато ЗМІ, посилаючись на військово-медичну службу росії. Всього після виходу росіян з Чорнобильської зони було госпіталізовано та у важкому стані відправлено до госпіталів для вимушеного обстеження та лікування кілька десятків осіб.

Можна зробити висновок, що захопивши Чорнобильську атомну електростанцію росіяни суттєво нашкодили лише собі – техногенної катастрофи вдалося уникнути! Потім, як відомо Київську область деокупували. Але на цьому загроза викиду радіоактивних часток нікуди не зникла. Бо в іншій частині України вже давно окупанти захопили Запорізьку атомну електростанцію! Саме зараз як українські, так і іноземні військові та політичні експерти намагаються спрогнозувати як розвиватимуться події навколо ЗАЕС. Чи покинуть росіяни станцію самі, зробивши черговий жест «доброї волі» чи їх потрібно буде звідти вибивати силою? І головне чи станеться щось жахливе для довкілля від їхнього незаконного перебування на станції?

Захоплення атомної та теплової електростанції російськими військами відбулося під час битви за Енергодар. Відтоді очільник агенції з ядерної енергетики ООН (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі вже двічі відвідував ЗАЕС. Останній його візит стався не так давно – 29 березня. Якщо підсумувати усю діяльність Ґроссі у цьому питанні, він постійно проводить переговори як з Зеленським, так і з окупантами про необхідність захисту станції, особисто зустрічається з посадовцями й закликає обидві сторони не посилювати військових дій у цьому регіоні. Ґроссі підкреслив: «Я продовжую свої зусилля щодо захисту Запорізької АЕС. У досягнення цієї життєво важливої мети зацікавлені всі». Тобто крапку в історії з окупованою ЗАЕС ставити ще зарано, і відповідальність за будь-які руйнування на станції та їх наслідки лежить повністю на стороні агресора. Ми будемо і далі слідкувати за долею Запорізької АЕС та подіями в Енергодарі.