Новини. Події

13.07.2024
Скільки викидів вже потрапило в повітря через війну?
Згідно з даними, які нещодавно оприлюднило Міністерство довкілля і захисту ресурсів у атмосферу потрапило ...

Детальніше...

21.06.2024
Як впливає війна на річку Дністер?
Центр екологічної інформації Гончарівки неодноразово розповідав користувачам бібліотеки, в якому стані ...

Детальніше...

31.05.2024
Ще один нацпарк зазнав збитків через війну
Центр екологічної інформації Гончарівки неоднаразово розповідав про стан справ у заповідниках та природних ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

Чи може російська агресія вплинути на довкілля інших країн?

26.04.2023

Війна, яка вже понад рік точиться виключно на території України впливає і на стан довкілля у Європі, а також прискорює кліматичні зміни на північній півкулі. Світова екологічна спільнота переймається подіями в Україні, адже питання екології та зміни клімату – це не проблема однієї країни.

Україна є однією з найбільш індустріалізованих країн Європи, де, за оцінками, зберігається 6 млрд тонн рідких відходів, які утворюються на вугільних шахтах, хімічних підприємствах та інших галузях важкої промисловості. За останнє півріччя такі надзвичайно чутливі об’єкти постійно піддавалися російським обстрілам. Спадщина радянської важкої промисловості ще до війни була катастрофою для охорони здоров’я, але російське вторгнення ризикує завдати ще більше шкоди природним системам, від яких залежать люди, що живуть у цих регіонах. Від початку бойових дій покинуті вугільні шахти Донбасу заповнюються токсичними, а часом і радіоактивними речовинами. Багато екологічних ризиків виникають через раптові перебої у виробництві: воду з шахт потрібно безперервно відкачувати. Якщо відкачка припиняється, токсична вода заповнює шахти та рухається вгору, зрештою досягаючи та забруднюючи землю та питну воду. Ця рідина з однієї шахти переливається в інші, тому що багато шахт з'єднані між собою.

Також не слід забувати і про ртутні шахти на території України. Нікітівський ртутний рудник, який займається видобутком ртуті, також є потенційно токсичною точкою на Донбасі, про це відомо вже кілька десятиліть. Кілька покинутих ртутних шахт і звалище віднесені до першої категорії небезпеки для ґрунтів і води.

Через повітря та водойми токсичні речовини можуть потрапити до сусідніх країн, і іноземні еклоги це чудово розуміють.

Війна також сприяє викиду парникових газів, зокрема метану з пошкодженого газопроводу. Фахівець лабораторії біокліматології Університету природничих наук з Познані Богдан Хойницький пояснює: «Викид однієї тонни метану еквівалентний викиду понад 30 тонн вуглекислого газу. А «локальних ефектів» викидів вуглекислого газу не існує. Ці ефекти завжди глобальні. Щоразу, коли ми щось викидаємо в навколишнє середовище, ми змінюємо реальність. Якщо ми сьогодні викидаємо газ в атмосферу, наприклад у нашому університеті, то через місяць він повинен бути над Антарктидою. Тому неважливо, транслюватимемо ми це з України, Польщі чи Бангкока, ефект завжди буде однаковий»

З політичного погляду війна ризикує поставити під загрозу план біорізноманіття Європейської зеленої угоди, оскільки ЄС відкладає публікацію директиви щодо сталого використання пестицидів і цілей щодо «відновлення природи».

Втім, є і хороші новини. Ще у 2020 році було оголошено пропозицію ЄС щодо зеленої трансформації континенту. Цей план став частиною регіональної «Зеленої угоди», в рамках якої виділено 1 трлн євро для скорочення викидів парникових газів до середини століття. План вимагає капітального перегляду європейської економіки, законодавства та енергетичного балансу, а також архітектури та дизайну. Найвищий виконавчий орган Європи хоче, щоб ця ідея вийшла за межі союзу та відіграла роль у відбудові зруйнованої війною України.





Екологічний календар