Екологічні проблеми Херсонщини: Дніпро та сміття

Херсон та область вважаються одним з найбільш екологічно чистих регіонів України. Це можна пояснити тим, що у нас немає великих хімічних і металургійних підприємств, які забруднюють навколишнє середовище. Навпаки, ми маємо величезні переваги у вигляді Дніпра і плавнів, прилеглих до Херсону морських узбереж. Але попри це, в нашій області є і свої екологічні проблеми.
Щоб розповісти про них, ми вирішили провести урок екологічних знань. Тому запросили гостей, які дуже близько знайомі з такою формою як урок – майбутніх вчителів – студентів ХДУ. Саме вони пізніше вчитимуть своїх вихованців берегти природу. А поки що на одну академічну годину вони перетворилися з всезнаючих вчителів на допитливих учнів.
Ми розглянули проблему питної води та підтоплення територій, проблему безпритульних тварин та зелених насаджень, сміття та забруднення морів. Окремо приділили увагу впливу міста на стан річки Дніпро, оскільки працюємо у напрямку «Допомоги Дніпру».
Адже, Херсон вносить свою помітну частку в загальне забруднення Дніпра. Слід виділити три складові такого забруднення. Це, по-перше, побутові та промислові стоки, які поступають по каналізаційним мережам на міські очисні споруди біологічного очищення, що після біологічних ставків скидаються в правий рукав Дніпра – р. Кошову через р. Вірьовчину. Другою складовою такого забруднення є води зливової каналізації, що безпосередньо поступають в Дніпро, Кошову та Вірьовчину без очищення. І третьою – скиди в ці річки з окремих виробництв з різним ступенем очищення вод та каналізаційних вод з приватних будинків без очищення.
Принагідно, ми згадали про те, що Інгулець зараз практично повністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість – здатність до самоочищення.
Сучасний Інгулець не відповідає повному визначенню річки як «водного потоку, що живиться за рахунок стоку з водозбору». В цій якості Інгулець вже зник. Зараз він являє собою потік розчинених в воді солей, що живиться за рахунок скидів мінералізованих вод з кар'єрів та шахт Криворізького залізорудного басейну, води каналів Дніпро-Інгулець та Дніпро-Кривий Ріг, комунальних вод міста Кривий Ріг. Цей створений людиною штучний потік тільки використовує природне русло Інгульця, яке сильно замулене за рахунок ерозійних процесів антропогенного походження. Це серйозні речі, про які слід пам’ятати, дивлячись на спокійну течію Дніпра.
По закінченні заходу, користуючись тим, що майбутні вчителі ще й знавці іноземної мови, ми запропонували їм цікаві завдання німецькою мовою. Що в нас з цього вийшло – можете пересвідчитись самі.

Творче завдання німецькою мовою (з перекладом тексту російською мовою): описати, який шлях проходять речі перш ніж потрапити до смітника.

1. Ich bin ein Tisch. Ich bin 3 Jahre alt. Jetzt sehe ich sehr schrecklich aus. Ich habe keine Beine. Frueher habe ich sehr schoen ausgesehen. Ich habe alle 4 Beine. Ich habe mich in einem gemuetlichen Zimmer mit dem kleinen Maedchen befunden. Und da bin ich draussen.
Я – стол. Мне уже 3 года. Сейчас я выгляжу ужасно, и у меня нет ног. А раньше я был очень красивый и у меня были все 4 ноги. Раньше я жил в уютной комнате с маленькой девочкой. А теперь я на улице.

2. Seit 2 Tagen liege ich unter dem Sessel. Hier ist so dunkel. Frueher ging ich jeden tag in die Bibliothek und auch hatte ich einen Bruder, wir waren Zwillinge. Wir waren sehr nah einander. Ich bin ganz alleine hier.
Книга. Уже 2 дня я лежу здесь под креслом. Здесь так темно. Раньше я каждый день ходила в библиотеку. И у меня был брат – близнец. Мы были очень близки. А здесь я совсем одна.

3. Ich bin ein Heft. Frueher hatte ich eine Wirtin. Sie liebte mich und nahm mich immer mit. Sie schrieb nur das Geheimniste in mich auf. Doch jetzt ist Rita erwachsen. Ich lag in ihrem Schubladen 10 Jahre aber sie entschied sich mich wegzuwerfen. Natuerlich habe ich jetzt keine bunten Baende und angenehmberuehrende Blaettern. Ich bin alt und vergessen. Ich bin in einer dunkelgruenen Tonne. Ich fuehle mich wie ein vergessenes Spielzeug. Meine Nachbarn sind altes Papier und Buecher. Konnte ich mir mal vorstellen dass ich hier liegen werde???
Я – тетрадь. Раньше у меня была хозяйка. Она любила меня и всегда брала с собой. Она записывала в меня все свои тайны. Но сейчас Рита выросла. Целых 10 лет она хранила меня в ящике своего письменного стола, но решилась выбросить меня. Во мне нет теперь ярких закладок и приятных на ощупь листов. Я – старая и забытая. Сейчас я нахожусь в мусорном баке темно-зеленого цвета. Я чувствую себя использованной игрушкой, которая больше никому не нужна. Мои соседи – макулатура и старые книги. Могла ли я когда-нибудь представить, что это случится со мной.

4. Make-Up. Ich bin 2 Jahre alt, aber ich fuehle mich schrecklich. Und frueher war ich strahlend und froh, ich schenkte Freude. Jetzt bin ich im Muelleimer. Ich fuehle mich schrecklich und muede. Meine Nachbarn sind Bananenschallen und andere Essensreste. Die Atmosphaere hier ist unruhig. Wir verstehen, wir werden bald in den Recycling-Hof.
Косметика. Мне 2 года, но чувствую я себя ужасно, я полностью измождена. А раньше я была яркой и радостной. Я дарила людям радость. А сейчас я в мусорном ведре. Мои соседи – шкурки банана и другие остатки продуктов. Здесь, в ведре, царит неспокойная атмосфера. Мы чувствуем, что скоро нас отправят на мусорную свалку и утилизируют.

 5. Ich bin eine teure Birne. Naja, war eine teure. Jetzt bin ich sehr sehr alt und kaputt. Ich werde nicht mehr wie frueher strahlen. Ich war ein naechtliche Sonne fuer Menschen und diente ihnen tuechtig und lange. Jetzt liege ich im Muelleimer. Ich bin stark beleidigt! Ich kann nicht weiter auf der decke haengen und strahlen. Stellen Sie sich das vor! Ich fuehle mich verlassen. Meine Nachbarn sind stinkende Socken. Sie sind einfach unertraeglich! Eine schreckliche Atmosphaere herrscht hier ueberall.
Я – очень дорогая лампочка. Ну да, была дорогой. Сейчас я уже очень старая и изжила свой срок. И я уже никогда не буду ярко гореть. Я была ночным солнышком для людей, и служила им верно и долго. А потом меня выбросили в ведро. Я обижена. Представьте себе, я уже никогда не буду висеть на потолке и светить. Я чувствую себя покинутой. Мои соседи – вонючие носки, они просто невыносимы. Здесь, в мусорном ведре, царит невыносимая ужасная обстановка.
 

(Смоліна О., керівник Центру екологічної інформації)