Охорона зимуючих птахів в НПП «Олешківські піски»

Як відомо, птахи завжди займали важливе місце в історії світової науки та культури. Стародавні слов'яни, які населяли територію України ще у ІІІ ст. до н.е., особливу шану віддавали деревам і птахам, що вважалися основоположниками або покровителями якогось роду, племені, називали їх священними та приписували дар пророцтва. Кожен з видів був символічним, та мав певне значення чи характеристику. Так, орел (аг, ara, ama — швидкий, буйний, стрімкий) був геральдичним символом у Київській Русі за часів Ярослава Мудрого. Спостереження та дослідження велись у різних куточках світу, а вже в кінці XVI століття італійським натуралістом У. Альдрованді введено термін «орнітологія» - наука про птахів, що вивчає їхню ембріологію, морфологію, фізіологію, екологію, систематику і географічне розповсюдження.
Роль птахів у господарській діяльності людини визначається перш за все через трофічні зв’язки – знищення комах, гризунів та інших ворогів рослин, що сприяє підвищенню врожайності полів. Маючи велику екологічну пластичність, тобто здатність пристосовуватися до найрізноманітніших ландшафтних і кліматичних умов, птахи розселилися по всій земній кулі, утворивши в різних її регіонах специфічні "життєві форми".
Не виключенням є територія Національного природного парку «Олешківські піски», орнітофауна якого налічує 154 види, серед них – 19 занесені до Червоної книги України, 3 – до Європейського Червоного списку (European Red List of Globally Threatened Animals and Plants), 41 – охороняється Бернською Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats) та 17 видів – Бонською Конвенцією про збереження мігруючих видів диких тварин (Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, CMS).
При проведенні інвентаризації Парку встановлено, що на території науково-дослідних відділень «Раденське» та «Буркути» налічується 39 видів зимуючих птахів, серед яких: пірникоза велика (Podiceps cristatus), боривітер звичайний (Falco tinnuncutlus), куріпка сіра (Pedix perdix), горлиця садова (Streptopelia decaocto), мартин жовтоногий (Larus cachinnans), лиска (Fulica atra). Саме тому, проблема збереження та охорони авіфауни Парку є актуальною, особливо у зимовий період, який характеризується низькими температурами повітря, снігопадами та ожеледдю з обледенінням рослинності та зменшенням кількості їжі, меншою можливістю добути її у зв'язку із скороченням світлової частини доби.
Охорона птахів на міжнародному рівні здійснюється Королівським товариством охорони птахів (Royal Society for the Protection of Birds, RSPB), BirdLife International, Британським орнітологічним товариством (British Ornithologists' Union, BOU), Куперівським орнітологічним товариством (Cooper Ornithological Society, COS). Серед вітчизняних організацій відоме Українське товариство охорони птахів (ТОП) — національна громадська природоохоронна організація, заснована 1994 року як перша неурядова організація з охорони птахів в Україні.
Напрямки діяльності та заходи щодо охорони різних видів птахів є індивідуальними. Проте, основні це – охорона місць існування, розведення в неволі, реінтродукція та переселення.
Перейнявши досвід спеціалістів у галузі орнітології, служба державної охорони ПЗФ національного природного парку «Олешківські піски» визначила першочергові завдання по здійсненню охорони зимуючих птахів. Одним із таких стало проведення природоохоронних заходів, спрямованих на покращення умов їх існування.
У лютому місяці поточного року, інженером з охорони тваринного світу спільно з інспекторами НДПВ «Буркути» та «Раденське», а також із залученням учнів Малокопанівської та Раденської ЗОШ виготовлені засоби для підгодівлі пернатих, а саме – годівнички з картону, пластику та дерева. Також, проведено дослідження кормової бази для птахів взимку:
• насіння соняшника (не смажене) дуже люблять снігурі та синиці;
• овесом живляться вівсянки та чубаті жайворонки (посмітюхи) й польові горобці;
• просо, пшоно – найулюбленіша їжа вівсянок і жайворонків;
• крихти сухого білого хліба (чорний хліб шкідливий для птахів) – чудовий корм для багатьох птахів;
• горобина і бузина, зібрані в кетяги й розвішані на деревах – найліпший подарунок дроздам.
Наступним етапом стало облаштування місць для підгодовування зимуючих птахів на території відділень. Годівнички встановлено у березових гайках та на околицях озера Довге. Наочним прикладом користі та дієвості заходу було спостереження за лунем очеретяним (Circus aeruginosus), лунем польовим (Circus cyaneus), зимняком (Buteo lagopus), фазаном (Phasianus colchicus), канюком звичайним (Buteo buteo), чижем (Spinus spinus), горобцем польовим (Passer montanus), синицею блакитною (Parus caeruleus), зябликом (Fringilla coelebs) біля місць підгодівлі.
Враховуючи унікальність природних комплексів Парку, фахівці відділу державної охорони ПЗФ закликають усіх небайдужих сприяти збереженню природи, охороні птахів та інших представників тваринного світу, тим самим приєднавшись до старих, але чудових традицій шани рідного краю! Адже, як сказав видатний та мудрий Іван Сергійович Тургенєв: «Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник»!