Птахи – окраса природи

1 квітня в Україні святкується не лише День сміху, але й Міжнародний день птахів.
Трохи історії: 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не лише річниця Конвенції, але й час повернення пернатих додому. Саме навесні в очікуванні пернатих розвішуються «пташині будиночки».
1 квітня ми вирішили провести екологічну акцію з читанням віршів про птахів у парку та спостереженням за птахами. Але мінлива весняна погода вирішила по-іншому. Порадувавши любителів дощу, вона змусила нас змінити плани. Разом з учнями херсонських шкіл №2 (загальноосвітньої та спеціальної) ми повернутись до Центру екологічної інформації до бібліотеки.
Розпочали ми з напрочуд цікавої розповіді Підгайного Михайла Миколайовича, старшого наукового співробітника Херсонського обласного краєзнавчого музею. Він розповів безліч цікавинок про птахів Херсонщини (навіть присутні батьки заслухались). Михайло Миколайович розкрив таємниці особливостей життя птахів, яких ми можемо зустріти, зокрема тих, що занесені до Червоної книги України.
За звичаєм, зустрічаючи птахів, пекли «жайворонки» з тіста і співали особливі святкові пісні. Ми запропонували нашим гостям не співати, а розказати вірш. Усі бажаючі взяли участь у конкурсі на кращу декламацію віршів про птахів. Найкращим було визнано учня 2 спеціальної школи Миколу Жука. Він вразив журі цікавим вибором поезій та тим, що зачитав аж два вірші: «Втікач» С. Міхалкова та «Трясогузка» К. Бальмонта. Усі учасники конкурсу отримали від бібліотеки книги та закладинки у подарунок.
Закінчилась наша зустріч майстер-класом з письма пташиним пером «Що написано пером…».
Щиро вдячні Михайлу Миколайовичу Підгайному за можливість послухати його цікаву, таку по-батьківськи зрозумілу лекцію та вчителям і учням двох 2-х шкіл м. Херсона, які незважаючи на канікули, завітали до нас. Чекатимемо на наступні зустрічі.
Вірш переможця конкурсу:

С. Михалков

Беглец

Я за столом сидел и ел,
Когда в окно Орел влетел
И сел напротив, у стола,
Раскинув два больших крыла.
Сижу. Дивлюсь. Не шевелюсь
И слово вымолвить боюсь:
Ведь прилетел ко мне за стол
Не чижик-пыжик, а Орел!
Глядит. Свой острый клюв раскрыл.
И тут мой гость заговорил:
— Я среди скал, почти птенцом,
Был пойман опытным ловцом.
Он в зоопарк меня отвез.
Я в клетке жил. В неволе рос,
О небе только мог мечтать,
И разучился я летать...
Беглец умолк. И я как мог
Его пригрел, ему помог —
И накормил, и напоил,
И в зоопарк не позвонил.

(Мартюк О., керівник Центру екологічної інформації)