ГРОМАДСЬКА ЕКОЛОГІЧНА РАДА
при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області
73026 м. Херсон, пров. Козацький, 10 тел./факс (0552) 26-31-95; e-mail: eko_kherson@hs.ukrtel.net

27 серпня 2012 р. № 16/12
Міністру екології та природних ресурсів України
Ставицькому Е.А.

Відкрите звернення

Шановний Едуарде Анатолійовичу!

Екологічна громадськість Херсонщини вкрай занепокоєна соціально-еколого-ресурсним станом області та відверто провальною природоохоронною роботою відповідних регіональних установ центральних органів влади, що мають відповідати за конкретні питання реалізації екологічної політики в нашій області та контролювати безумовне виконання чинного природоохоронного законодавства всіма суб’єктами господарювання та управління в сфері суспільного виробництва та безпеки життєдіяльності.
Факти, оприлюднені на Дніпровському Форумі громадськості 6-7 липня 2012 р. фахівцями та вченими України та Білорусі, засвідчили постійне погіршення гідрологічного режиму по всьому басейну Дніпра, що особливо відображається на ситуації в Україні. Враховуючи глобальні зміни клімату водозбір басейну на сьогодні зріс і за умов вільного стоку в Чорне море Дніпро мав би виносити до 63-67 млрд. кубометрів води – але водостік у море становить лише 35-38 млрд. кубометрів. За рахунок водовідбору на питні та технічні потреби (до 5-6 млрд. кубометрів) та фільтраційних процесів у Київському, Канівському, Кременчуцькому та Каховському водосховищах (до 25 млрд. кубометрів) Дніпро з «каскадом гребель» практично «підтопив» більшу частину прилеглих територій та перетворився в болото…
Крім того, змушені констатувати, що зруйнована в останні роки на всіх рівнях система екологічного моніторингу не дає нам реалістичного уявлення про сутність природних та техногенних причин постійно-прогресуючих негативів та втрат еколого-ресурсного потенціалу, викликаних «глобальними перемогами над природою» з часів недалекого комуністично-радянського минулого. Не маючи аналізу динаміки втрат та реального прогнозу можливого наближення до еколого-ресурсно-економічного краху життєдіяльності в силу техногенних чинників і глобальних змін клімату в певних регіонах країни та в Україні в цілому (в деяких регіонах – Чорнобильська зона, Донбас, Карпати, Нижнє-Дніпровське Причорномор’я тощо ми вже маємо катастрофічно-депресивний стан) держава не може визначити єдино вірного шляху сталого розвитку, не може зупинити поза-правову діяльність на рівні екологічного вандалізму та бандитизму. За таких умов загине Дніпро – загине Україна.
Ігнорують свої завдання в сфері екологічного моніторингу та оприлюднення кричущих показників катастрофічного еколого-ресурсного стану на певних територіях та акваторіях, і зокрема в Нижньому Подніпров’ї, і установи природоохоронного напрямку обласного та регіонально рівнів – лише цим можна пояснити замовчування певних офіційно зафіксованих фактів останніх років.
Достатньо відмітити, що за свідченням керівництва Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області (Херсондержрибоохорона), в заплавних озерах пониззя Дніпра до його зарегулювання вилов становив 600-800 тонн в рік, включаючи таких цінних видів риб, як тараня, лящ, судак, щука, сом, сазан, чехоня. На сьогодні річний вилов не більше 50 тонн, в основному сріблястого карася… Проте промислові скиди на еколого-токсикологічний стан таких, напівзакритих водойм, практично не мають негативного впливу…
Показовими є і показники вилову цінних порід риби за останні 60 років:

І в той же час не менш цікавими є кількісні дані щодо випуску молоді деяких порід риби при зариблені – навіть оціночне переведення цих показників у «вагові показники» вказує на те, що до «промислового вилову» доживає лише 1-2 рибини з 1000 випущених!!!
Так, зокрема:
Середньорічний випуск одно-дворічної молоді в Нижній Дніпро та Каховське водосховище оцінюється в 700 тонн, а вилов з цієї акваторії – до 95-100 тонн!!!
З 2008 року в Нижній Дніпро було випущено майже 450 тисяч екз. молоді стерляді – а не виловлено жодної!!! Аналогічна ситуація з осетровими.
То на що ж тоді держава витрачає чималі кошти, і де «економіка» зростання?
Кричущими є і показники «втрат» рибних ресурсів при заморах – за даними тієї ж «Херсондержрибоохорони» в 2006 році загинуло більше 20 тонн карася та бичка, в 2007 році – більше 10 тонн товстолобика та майже 60 тонн бичка, у 2008 році – 640 тонн карася, 15 тонн тюльки, майже 4,5 млн. екз. бичка… В подальші роки фіксуються в основному показники в екземплярному обчисленні – вагові дані навіть важко уявити!
Тож:
2010 рік - зафіксовано 5 заморів з наступними показниками: карась – майже 19 тис. екз., щука – 3 тис. екз., лящ – 1,2 тис. екз., амурський чебачок – 0,6 тис. екз., окунь – 0,6 тис. екз., тараня – 1,2 тис. екз., гірчак – 29,35 тис. екз., бичок – 763 тис. екз.;
2011 рік - зафіксовано 4 заморні події з наступними показниками: карась –14 тис. екз., товстолобик - 120 екз., короп - 23 екз., атерина - 10 тис. екз., бичок – 2 тис. екз.;
2012 рік (на 15.08) - зафіксовано 7 заморів з наступними показниками: карась – майже 4 тис. екз., бичок (молодь) – 312 тис. екз.; сазан – 26 екз., короп -10 екз., товстолобик - 60 екз. … Причому сазан, короп та товстолобик довжиною до 60 см…
Не менш кричуще негативними на економіку регіону є прогресуючі прояви регіонального підтоплення та деградації земель сільськогосподарського призначення, що також є наслідком нашого втручання в гідрологію Дніпра та вже незворотні гідрогеологічні зміни на територіях регіону.
Враховуючи вищенаведене, а також рішення щодо проведення 30 вересня 2012 під Вашим головуванням тематичної наради з питань забруднення водних об'єктів (на виконання п.13 рішення Колегії Мінприроди від 13 липня 2012р.) за участі представників профільних міністерств та установ, вчених і громадськості, вважаємо за необхідне просити Вас на перше місце порядку денного проставити питання показників реального еколого-ресурсного та техногенно-безпекового стану водних ресурсів, їх використання та впливу на соціально-економічні складові суспільної життєдіяльності, а також проблеми повного і комплексного еколого-ресурсного моніторингу стану наших водних ресурсів.
Екологічна громадськість Херсонщини, враховуючи наявність у своїх лавах високопрофесійних фахівців «водокористування» різно-профільних напрямків, бажає бути залученою до підготовки та проведення зазначеного заходу з відповідною проблематикою.
Безумовно, проблема скидів на сьогодні є також досить важливою і потребує відповідних рішень, але вона не є основною та вирішальною у тому екологічному стані всього басейну Дніпра, що склався на сьогодні, і за попередніми розрахунками не перевищує 8-10% негативного впливу на нього у зонах максимального промислового навантаження.
Ми готові залучитися до відкритого попереднього обговорення цих питань на рівні учасників Дніпровського Форум громадськості (6-7 липня 2012р.), членів Української річкової мережі та Громадської ради Всеукраїнських організацій та об’єднань природоохоронного спрямування при Міністерстві екології та природних ресурсів.
Ми сподіваємось, що факти, наведені в цьому листі, будуть вмотивовано спростовані або підтверджені та розширені на рівень всього басейну Дніпра представниками відповідних державних установ, а також отримають відповідну оцінку з позицій бачення шляхів вирішення питань на державному рівні.
Сподіваємось на розуміння нашого занепокоєння та подальшу плідну співпрацю.

Голова Громадської екоради при
Держуправлінні екології в
Херсонській області, заступник
голови Громадської ради при
Мінекоресурсів України, к.х.н. Г.М.Романенко