«Зелений туризм» (загальне поняття таких видів туризму як екотуризм, сільський туризм та агротуризм) — новий вид туризму, що швидко[Джерело?] поширюється в Україні та світі. Суть зеленого туризму полягає у відпочинку в приватних господарствах у сільській місцевості, яка приваблює своєю недоторканою природою, пам'ятками історії та природи.

Сільський зелений туризм позитивно впливає на фізичне та моральне здоров'я людини, оскільки він включає у себе чинники, що надають оздоровчий, пізнавальний та естетичні ефекти. Екотуризм чудовий також тим, що тут немає тієї величезної кількості туристів, яку можна побачити на популярних курортах світу. Такого роду відпочинок особливо потрібний для жителів великих міст.

Згідно з офіційними статистичними даними Всесвітньої туристичної організації "зелені" подорожі займають від 7 до 20 % у загальному об'ємі туристичних поїздок.

Екологічний туризм - туризм з екологічно значущим наповненням, специфічна форма діяльності людей, які в спілкуванні з природою вибудовують свої відносини з нею на основі взаємної вигоди: - людина одержує від такого спілкування певний фізичний, інтелектуальний і емоційний запас міцності; - природа при цьому не страждає (як мінімум) або покращує свої екологічні характеристики (як максимум).

Сільський туризм - відпочинок в сільській місцевості (у селах, на хуторах, в зручних селянських будинках). Туристи якийсь час ведуть сільський спосіб життя, знайомляться з місцевою культурою і місцевими звичаями, беруть участь в традиційній сільській праці.

(Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії)

Цікаве про історію екотуризму ми дізнавались зі статті Віталія Шелегеди "Екотуризм як модель природознавства, природорозуміння, природолюбства і природокористування." в журналі "Vita - Жизнь", №11, 2007 (який ви можете знайти в нашому центрі). Пропонуємо вашій увазі уривок статті:

"Розвиток концепції екотуризму бере свій початок із 70-х років XX ст. Породжена дією різних причин, концепція практично одночасно почала розроблятися в Латинській Америці та Африці. У Латинській Америці екотуризм почали розглядати як альтернативу лісозаготівельній промисловості, розвиток якої призводив до знищення тропічних лісів - скарбниці біологічної різноманітності та виробника планетарного кисню. Було запропоновано використовувати тропічні лісові масиви для потреб міжнародного екотуризму на противагу лісозаготівлі. На африканському континенті розвиток екологічного туризму став сегментом нової природоохоронної моделі, яку почали розробляти вчені та адміністрації національних парків замість старої колоніальної схеми. За часів колоніалізму африканські національні парки створювалися як ексклюзивні володіння для білих туристів, науковців, мисливців. Місцевому населенню, яке насильно переселялося за межі територій парків, не дозволялося відвідування розташованих тут священних місць чи місць поховання родичів, полювання, збирання трав, плодів, дров на цих територіях. Отож парки охоронялися насамперед від місцевих жителів, хоч останні мали напрацьований впродовж століть значний досвід життя у гармонії з природою. Проблеми знищення природи і загроза зникнення біологічних видів у Африці з'явилися якраз із прибуттям європейських поселенців та мисливців. Незважаючи на цю реальність, колоніальна природоохоронна філософія була взята на озброєння постколоніальними урядами. Це призвело до глибоких протиріч між місцевим населенням та адміністраціями національних парків через зростання браконьєрського полювання, зокрема, на слонів та носорогів, нелегального випасу худоби, заготівлі дров тощо. Замислившись над створенням нової природоохоронної моделі, фахівці дійшли висновку, що зникаючі види і вразливі екосистеми можуть бути збережені лише в тому випадку, якщо населення, що живе поблизу парків, буде фінансово зацікавлене в розвитку заповідних територій і туризму, а відтак - у збереженні природи. Місцеві жителі повинні мати компенсацію за можливі втрати інших прибутків (полювання, лісозаготівля тощо) у зв'язку з організацією заповідних територій. Вперше на африканських теренах новий підхід був запроваджений у Кенії, де налічується більше 50 національних парків і заповідників. Два з них (заповідник Масаї-Мара і національний парк Амбоселі), найбільш відвідувані туристами, були передані під контроль місцевих органів влади, які почали отримувати надходження від вхідних квитків, готелів, тимчасового користування різним туристським спорядженням. Ці кошти йшли на реалізацію місцевих проектів. Значна кількість місцевих жителів отримала роботу та стабільний заробіток. Все це дало відчутні результати: якщо у Кенії загалом за період із 1975 по 1990 pp. популяція слонів через браконьєрське полювання зменшилася на 85%, а носорогів - на 97%, то у вищезгаданих заповідних територіях скорочення не відбувалося. Було підраховано, що один живий лев у природних умовах здатний щороку "заробляти" на туристах 70 тис. дол. (замість одноразових 8 тис. як мисливський трофей), а стадо слонів - 610 тис. дол. США щорічно. Кенійський досвід був підхоплений і розвинутий багатьма іншими країнами, що розвиваються,  для яких  екотуризм став надійним і стабільним джерелом прибутків."
 

Надаємо адреси деяких "зелених" садиб області. Якщо ж ви бажаєте більш докладно дізнатись про туризм на Херсонщині, ласкаво просимо на регіональний портал Арткавун, розділ Туризм, відпочинок, розваги

 «Зелені» садиби

«Збур’ївські грибниці»

Голопристанський р-н., с. Нова Збур’ївка, вул. Матросова, 11
тел.: 8 (050) 988-46-44

«Червоні озера»

Голопристанський р-н, с. Кохани, вул. Будівельників, 33
тел.: 8 (050) 503-88-11

«Лукомор'я»

Голопристанський р-н, с. Гладковка
тел.: 8 (05539) 37-78-81, 8 (050) 987-24-61

«Чумацький шлях»

Голопристанский р-н, с. Геройське
тел.: 8 (05539) 4-62-12, 48-59-13, 8 (066) 580-31-55

«Щедра криниця»

смт. Каланчак, вул. І. Кулика, 17
тел.: 8 (05530) 2-18-68

«У сестер»

смт. Каланчак, вул. Горького, 71
тел.: 8 (05530) 2-10-73, 8 (067) 182-23-26

«Мисливська хата»

смт. Каланчак, вул. Садова, 38
тел.: 8 (05530) 2-19-14, 8 (066) 914-81 -49

«Соснова»

Чаплинський р-н, с. Асканія- Нова, вул. Фрунзе, 6
тел.: 8 (05538) 6-15-47

База зеленого туризму «Кани»

Чаплинський р-н, смт. Асканія- Нова, вул. Червоноармійська, д. 22
тел.: 8 (05538) 6-13-37

«Рожеві береги»

Чаплинський р-н, с. Григор’ївка
тел.: 8 (05538) 5-34-28

База зеленого туризму «У діда Карася»

Бериславский р-н, с. Ольгівка
тел.: 8(050) 605-27-72

«Квітуча вишиванка»

м. Херсон, озеро Скворцове
тел.: 8 (0552) 37-87-38,
8 (097) 946-66-82, 8 (067) 552-47-65

«Білі зорі»

Білозерський р-н, с. Новотягинка, вул. Придніпровська, 51
тел.: 8 (067) 742-95-23

«Камишовий єрик»

с. Камишани, вул. Жовтнева, 29-а
тел.: 8 (066) 972-84-12

«Калинові острови»

Цюрупинський р-н, с. Ліві Солонці, вул. Лісна, 32
тел.: 8 (05542) 49-31-52, 8 (093) 870-57-00

База зеленого туризму «Джарилгач»

Скадовський р-н., острів Джарилгач
тел.: 8 (097) 226-63-96

«Красна горниця»

Голопристанський р-н, смт. Залізний Порт, вул. Морська, 40-а
тел.: 8 (050) 502-21-82

База зеленого туризму «Хорли»

Каланчацький р-н, с. Хорли, вул. Шкільна, 28
тел.: 8 (05530) 4-53-84

«Курінь»

м. Херсон, с. Степанівка, вул. Сикалко, 14
тел.: 8 (0552) 26-30-05

«Фазенда»

Голопристанський р-н, смт. Залізний Порт, вул. Садова, 1
тел.: 8 (05539) 3-56-03

«Мій сад»

Голопристанський р-н, с. Вільна Україна
тел.: 8 (067) 552-47-65

«Марійкіна садиба»    sadyba.ks.ua

Голопристанський р-н, с. Іванівка
тел.: 8 (050) 954-74-93, 8 (095) 364-29-01
e-mail: marijkina.sadyba@gmail.com

База зеленого туризму «Чайка»

м. Гола Пристань, вул. Дніпрова, 78
тел.: 8 (05539) 7-85-44, 8 (097) 331 -24-54
e-mail: goprik@yandex.ru

«Оазис в полі»

Херсонська область, смт. Велика Олександрівка,
вул. Фермерська, а/с 2