Скільки гектарів вигоріло під час пожежі в заповіднику «Асканія-Нова»?

Днями, а саме 7 липня, співробітники «Асканії-Нова» святкували професійне свято – День працівника природо-заповідної справи. Втім, святковий настрій був зіпсований неприємними подіями, які сталися напередодні: 1 та 2 липня в заповіднику відбулася масштабна пожежа. Займання сталося через роботу російської системи ППО, яке окупанти додумалися розмістити безпосередньо на території біосферного заповідника. Але незаконне керівництво «Асканії-Нова» звинуватило ЗСУ, заявивши, що заповідник палав через «ворожі дрони».

За результатами аналізу післяпожежного знімку Sentinel-2 зробленого 4 липня, площа згарища у заповідній зоні (масив «Південний») склала 942 га. У межах сільсько-господарських угідь зони типового землекористування (не заповідна зона) вигоріло ще близько 104 га.

Згоріла площа заповідної зони охоплює степові біотопи з охоронюваними угрупуваннями рослинності занесеними до Зеленої книги України: Stipeta ucrainicae та Stipeta capillatae. Ситуація обтяжується тим, що поточна пожежа «наклалась» на згарище від 1 вересня 2023 року в межах постраждалої ділянки «Успенівка», тому фахівцям важко оцінити збитки та наслідки пожежі, до того ж робити це доводиться дистанційно, оскільки заповідник досі перебуває під російською окупацією.

Нагадаємо, 22 серпня 2023 року на заповідній ділянці «Великий Чапельський під» трапилася аналогічна пожежа через падіння частини російської ракети-перехоплювача.

Окрім цієї пожежі від початку повно-масштабного вторгнення на території біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна відбулося щонайменше 69 пожеж, які є наслідками бойовиї дій, падінь уламків ракет та безпілотних літальниих апаратів. Це катастрофічна цифра для заповідної зони з унікальним природним середовищем. Це означає знищення частини еталонного степу, який неораний уже понад 100 років та втрачені середовища існування для червонокнижних видів тварин, птахів і рослин. За оцінками екологів частина заподіяної шкоди є незворотньою.