Які втрати поніс Чорноморський біосферний заповідник

Центр екологічної інформації Гончарівки намагається тримати руку на пульсі усіх подій, які відбуваються на територіях природно-заповідного фонду Херсонщини.

В грудні наша увага була прикута до біосферного заповідника «Чорноморський» НАН України. Провідний інженер відділу еколого-просвітницької роботи заоповідника  Вікторія Плющ люб’язно погодилася відповісти на наші питання, втім зазначила, що надана нею інформація це результат роботи усього колективу. Вона розповіла, що з початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України території та акваторії Чорноморського біосферного заповідника опинилися в окупації.

«Сьогодні такі Рамсарські водно-болотні угіддя як Тендрівська та Ягорлицька затоки залишаються під окупацією. Через це острови заповідника фактично позбавлені будь-якого належного догляду – необхідних комплексів природоохоронних заходів, і ми ризикуємо втратити унікальні місця, де щороку гніздилися рідкісні види птахів. Серед них – мартини тонкодзьобий і середземноморський, а також крячки чорнодзьобий, каспійський і рябодзьобий. Без належного контролю над зростанням чисельності мартина жовтоногого може скластися ситуація, яка поставить під загрозу гніздування цих вразливих видів», –  пояснює пані Вікторія.

За словами фахівчині, якщо ситуація затягнеться, відновити острівні пташині колонії буде набагато важче. Деякі природні зміни можуть стати незворотними. І це те, про що ми маємо говорити вже зараз, щоб не втратити цю частину нашої природної спадщини назавжди.

Попри цінність заповідника, російська армія завдала і продовжує завдавати нищівного впливу на його території та акваторії.

Коли говорять про наслідки бойових дій для природи, перше, що спадає на думку – гибель тварин та червонокнижних рослин, забруднення водойм та повітря. Але пані Вікторія звертає нашу увагу ще й на нищівний вплив війни на ґрунти.

- Масштабне пошкодження ґрунтового покриву через рух військової техніки, облаштування фортифікацій і оборонних ліній, особливо на степових ділянках та солончаках. Ці трансформації чітко фіксуються на супутникових знімках. Після активного просування Збройних сил України восени 2022 року й відступу російських підрозділів з правобережної частини Херсонщини було задокументовано інтенсивне спорудження оборонних систем уздовж узбережжя дельти Дніпра та Дніпро-Бузького лиману, - каже співробітниця заповідника.

До інших чинників деградації належать систематичні осередки займання, що виникають через підриви боєприпасів, ракет і військової техніки; мінування територій; забруднення суходолу й акваторій паливно-мастильними матеріалами; наслідки припинення традиційних біотехнічних заходів. Усе це супроводжується знищенням видового різноманіття флори й фауни та постійним фактором неспокою для тварин, особливо в період розмноження. Оцінити реальні збитки природним комплексам, маючи неповний набір інформації, наразі складно.

Катастрофічного впливу від пожеж, що були спричинені веденням бойових дій, зазнали величезні площі лісостепових та приморських ділянок заповідника та його охоронних зон. І найболючіше те, що пожежі траплялися неодноразово на одних і тих же ділянках, починаючи з травня 2022 року. Подекуди пожежі охоплювали більше 90 % території окремих ділянок.

Масові пожежі призвели не лише до значних втрат у рослинному й тваринному світі, а й суттєво деформували структуру піщано-степових біотопів, що через свої природні властивості відновлюються надзвичайно повільно. У результаті ці біотопи стали значно більш відкритими до заселення інвазійними видами рослин. Додатково вогонь призвів до тривалого зникнення придатних умов існування для ряду ендемічних і рідкісних тварин.

Катастрофічним  наслідком стало порушення цілісності лишайникового покриву –  ключового елемента структури аренних піщано-степових угруповань. За відсутності антропогенного втручання саме лишайники забезпечують стабільність поверхні, підтримують цілісність біотопу та відіграють вирішальну роль у запобіганні проникненню чужорідних видів.

Вікторія Плющ  зазначає:

- Через бойові дії, що тривають у заповіднику з 2022 року, там регулярно виникають пожежі. Вогонь швидко поширюється, адже протипожежні заходи здебільшого неможливі. Саме пожежі стали одним із головних чинників, що впливають на екосистеми. Відстеження цих наслідків важливе для оцінки шкоди довкіллю. Основна причина загорянь – наявність та сама діяльність російських окупаційних військ, – підсумовує пані Вікторія.

За результатами моніторингу встановлено, що протягом 2022–2025 років (станом на 30 листопада 2025 року) загальна площа згарищ у заповідній зоні досягла 10106,0 га, з яких 2508.3 га горіли повторно, фактично пошкоджено 7597,7 га території, що становить 51,3 % площі суходільних ділянок заповідної зони, включно з територією островів.

У межах охоронної зони загальна площа згарищ сягнула 5742,4 га, з них 1982.3 га зазнали пірогенного впливу повторно, фактична площа вигорілих територій склала 3760,1 га, або 46.9 % від загальної площі охоронної зони.

Попри масштабні втрати, природа здатна відновитися – але для цього потрібен час. Після деокупації першочерговими будуть розмінування, очищення територій та відновлення охорони. Далі – оцінка завданої шкоди й, за потреби, біотехнічні заходи для відновлення популяцій. А потім природа поступово зробить своє.

Вікторія Плющ переконана: після деокупації саме науковці, маючи багаторічний досвід роботи в заповіднику та в регіоні загалом, зможуть звести докупи всі доступні дані й розробити стратегію відновлення та збереження природних комплексів. Це буде довгий шлях, але ми готові пройти його – заради майбутнього заповідника