30.03.2026
Наслідки війни для природно-заповідного фонду України
Наслідки війни для природи Півдня: спеціалісти оцінили масштабні втрати на Херсонщині
За період ...
30.03.2026
У кримському парку «Тайган» зникла орангутанка Дана – зоозахисники заявляють про загибель
У кримському парку левів “Тайган” зникла орангутанка Дана, яка була занесена до міжнародної ...
27.03.2026
"Гіперактивний мандрівник Карпат": фотопастки зафіксували відомого самця рисі ID-4
У Карпатах зафіксували добре відомого науковцям самця рисі євразійської — ID-4, якого дослідники ...

На тимчасово окупованій території Херсонської області ворог змушує місцевих аграріїв застосовувати шкідливі хімікати під час весняної посівної кампанії.
За даними активістів, такі дії можуть завдати шкоди як навколишньому середовищу, так і здоров’ю людей, а також негативно вплинути на якість майбутнього врожаю. Місцеві фермери перебувають під постійним тиском окупаційної влади і змушені дотримуватися її вказівок, щоб уникнути репресій. Про це повідомляють представники руху "Жовта стрічка".
За їхніми даними, фермерів зобов’язують обробляти поля пестицидами та гербіцидами, які можуть становити загрозу для здоров’я людей та довкілля.
Головною метою таких вимог є демонстрація високої врожайності та ефективності посівів, незалежно від можливих наслідків для екології та населення. Зокрема аграріям нав’язують використання російських гербіцидів на основі ацетохлору та прометрину.
Ацетохлор — це ґрунтовий гербіцид, який через високу токсичність заборонений у ЄС з 2012 року. Він шкідливий через значне забруднення водойм, токсичність для бджіл, дрібної худоби, а також здатність викликати подразнення шкіри, очей та дихальних шляхів у людей при контакті. Легко промивається в ґрунті, викликаючи фітотоксичність. Ацетохлор виявлений як забруднювач у багатьох водних джерелах, негативно впливає на риб та земноводних, прискорюючи їх метаморфоз.
Прометрин належить до 3-го класу небезпеки (помірно небезпечні речовини) як для людей, так і для бджіл. При потраплянні в організм або на шкіру він може викликати подразнення або загальну інтоксикацію. Прометрин має здатність вимиватися в підземні води, що створює ризик для водних екосистем та якості питної води у сільській місцевості. При порушенні дозування або за несприятливих погодних умов (наприклад, сильні зливи відразу після внесення) препарат може пригнічувати ріст навіть тих культурних рослин, для яких він призначений.
Крім того, до обробки посівів змушують застосовувати інсектициди з групи неонікотиноїдів – зокрема імідаклоприд та тіаметоксам.
Імідаклоприд — це системний інсектицид з групи неонікотиноїдів, який вважається одним із найбільш шкідливих для довкілля через його високу токсичність для нецільових організмів та здатність накопичуватися в екосистемах.Імідаклоприд діє на центральну нервову систему комах. Навіть у малих дозах він викликає у бджіл дезорієнтацію, втрату пам'яті (вони не можуть знайти дорогу до вулика) та зниження імунітету. Через масову загибель бджіл використання імідаклоприду на відкритому повітрі повністю заборонено в Європейському Союзі з 2018 року. Він є вкрай шкідливим для водних безхребетних які є основою харчового ланцюга риб та птахів.
Інший гербіцид тіаметоксам має схожі характеристики. Це системний неонікотиноїдний інсектицид, який є високотоксичним для бджіл та інших запилювачів, викликаючи порушення їхньої нервової системи та загибель. Він також небезпечний для водних організмів, здатен накопичуватися у ґрунті, тривалий час зберігаючи активність, що негативно впливає на екосистему.
У країнах Європейського Союзу ці речовини заборонені або суворо обмежені через потенційну канцерогенність, негативний вплив на репродуктивне здоров’я та шкоду для навколишнього середовища.
В Україні такі хімікати деякі безвідповідальні фермери також використовують на свій страх і ризик. На щастя, такі випадки поодинокі, але вже в цьому році їх використання призвело до загибелі кількох косуль. Центр екологічної інформації Гончарівки закликає відмовитися від отруйних пестицидів і гербіцидів та вирощувати врожай законними методами.