Міжнародний день захисту клімату

15 травня відзначається  Міжнародний день захисту клімату — свято, що покликане нагадати всьому світу про незмінну цінність нашої планети та невідворотність кліматичних змін. Витоки цього дня сягають 2009 року, коли міжнародна спільнота вперше об'єдналась, щоб звернути увагу на зростаючу загрозу глобальних змін клімату.

За даними ООН, щорічно глобальні викиди парникових газів зростають на 1,5%, а середня температура на планеті вже підвищилася на 1,1 градуса Цельсія з початку промислової епохи. Це не просто цифри це реальні наслідки щоденної діяльності людини.

Тож, кожен такий день, як 15 травня або будь-яка інша екологічна дата, це привід для рішучих дій: від зменшення споживання до підтримки природоохоронних ініціатив. Центр екологічної інформації Гончарівки щороку проводив кліматичний марш разом з однодумцями та друзями. І щоразу місцем зустрічі була наша бібліотека Гончара, а кінцевою точкою — Облдержадміністрація. Активісти та студенти екологічних спеціальностей йшли, вигукуючи гасла із саморобними плакатами в руках. Організовуючи подібні заходи, ми показували іншим областям країни, що Херсон не стоїть осторонь всеукраїнських ініціатив.     

Але окрім урочистостей потрібно щодня докладати зусиль аби відтермінувати кліматичну кризу. Отже, багато з нас вже зрозуміли, що клімат це не просто погодні умови, а комплексний фактор, що визначає життя на планеті і впливає на біорізноманіття. Від того, як ми захистимо його сьогодні, залежить і наше життя зараз, і життя майбутніх поколінь.

Сьогодні, як ніколи, важливо усвідомити, що майбутнє нашої планети в наших руках, і разом ми здатні змінити курс. Ми не можемо стояти осторонь, адже кожна дія має значення. Тож, як ми можемо змінити свою рутину аби менше впливати на довкілля та клімат?   

- можна зменшити споживання одноразових речей, обирати багаторазові альтернативи;

- варто користуватися громадським транспортом або велосипедом замість авто;

- підтримувати місцеві ініціативи, сортувати сміття, економити електроенергію.

- кожен наш маленький крок знижує навантаження на клімат і допомагає в глобальній боротьбі.

Однак, люди не завжди розуміють взаємозв’язок між їх побутовими звичками і їх наслідками. Наприклад, яким чином економія електричної енергії може сповільнити зміни клімату? Суть у тому, що більша частина електроенергії досі генерується за рахунок викопного палива, такого як вугілля чи газ. Тобто, чим більше ми споживаємо, тим більше спалюється цих ресурсів, а це призводить до викидів CO2. Тому, економлячи електроенергію, ми зменшуємо попит, а отже, і зменшуємо загальні викиди. Тобто, це опосередковано знижує нашу кліматичну «дорожню карту».

Також давайте розглянемо проблему з викидами вуглекислого газу, яким чином вони шкодять? Викиди CO2 не руйнують озоновий шар напряму, але вони створюють парниковий ефект. CO2 затримує тепло в атмосфері, через що глобальна температура зростає. Це спричиняє танення льодовиків, підвищення рівня океанів, екстремальні погодні явища. Тобто, це змінює баланс енергії на планеті, що в довгостроковій перспективі руйнує кліматичну стабільність.

Клімат це не абстракція, а фундамент нашого існування. Від нього залежить здоров’я людей та якість їх життя, а також склад біоти регіону, що визначає формування екосистем. Найпростіший приклад це танення льодовиків: льодова оболонка Північного полюсу це оселя білих ведмедів. Щороку вчені фіксують, зменшення площі льодовиків і це напряму впливає на популяцію полярного ведмедя. На кризі вони полюють та відпочивають. Ведмеді дуже рідко харчуються рибою, подібно до того як це роблять їх родичі Гризлі. Їх основний  раціон це тюлені, які виходять на морський лід. Коли крига зникає у ведмедя немає можливості знайти їжу і великий, кремезний самець може загинути від голоду. Через кліматичні зміни сезон полювання стає коротшим – лід формується пізніше й тане раніше. За прогнозами вчених популяція ведмедів може втратити 30% чисельності.

Також хочемо звернути увагу нашої аудиторії на таке словосполучення як «глобальне потепління». Терміну такого немає, вчені-метеорологи кажуть «глобальні зміни клімату. Адже йдеться не тільки про рекордну спеку влітку. Цієї зими ми всі відчули на собі екстремальні морози, які прийшли на наш материк невипадково: дуже низькі температури нехарактерні для європейської зими  це теж наслідок змін клімату. А «глобальне потепління» це радше журналістське кліше вигадане для клікбейтних заголовків. Втім ситуація з кліматом загрозлива, а подекуди й моторошна…

Але, повертаючись до 15 травня, Міжнародного дня захисту клімату, ми хочемо наголосити, що клімат це один із ключових компонентів нашого життя! Нам, українцям, важко уявити наш рік без чітко виражених чотирьох сезонів, такий поділ важливий не тільки для аграріїв, але і для тварин, які впадають у зимову сплячку, для перелітних птахів, які тікають від холодів і летять у теплі краї, для життєвого циклу риб і інших мешканців водойм. Отже, клімат є невід'ємною складовою нашої екосистеми. Від дій людини залежить виживання тварин, рослин і всього біорізноманіття, яке ми маємо.