Фауна вербовго лісу на дні колишнього водосховища

У своїх матеріалах, присвячених біорізноманіттю вербового лісу, який утворився на місці Каховського водосховища Центр екологічної інформації Гончарівки найбільше приділяв увагу рослинності. Але за три роки існування нової екосистеми можна нарешті поговорити і про тваринний світ.

Фахівці Екоцентру зв’язалися з зоологом Олексієм Василюком, який нещодавно побував на дні колишнього Каховського водосховища. Він є членом Української природоохоронної групи та науковим співробітником біосферного заповідника «Асканія-Нова». Передусім ми цікавилися в зоолога, кого він бачив на власні у вербових заростях. Всього експедицій до молодого лісу було 9, подорож  у травні стала першою вилазкою для Олексія Василюка. Цей новий ландшафт вже став легендарним у науковому ком’юніті, можна без перебільшення сказати, що мрією чи не кожного дослідника є побувати на території колишнього водосховища.     

- У цьому році я там був вперше. Я тільки зараз зрозумів, наскільки ексклюзивним є туди потрапити. І всі питають, а які там тварини, ну це,  вибачте, можна дізнатися винятково через фізичну присутність, – каже Олексій Василюк.

Далі фахівець розповів, що через непрохідність вербових хащів великих ссавців там, поки що немає, але по знайдених слідах можна зробити висновки, що там є шакали, лисиці та тхори. Вони полюють на гризунів та пташенят. Тому ми одразу питаємо про птахів. Пан Олексій відповідає:

- Там є велика кількість солов’їв та очеретянки. Тобто ця місцевість є для них напрочуд комфортною. Але птахів, які гніздяться у дуплах там немає, адже молоді дерева затонкі, зате дрібним комахоїдним, які роблять гнізда серед гілок, є де розгулятися.

Під час своєї роботи зоолог записував аудіодоріжки зі співом птахів та робив багато світлин. Варто нагадати, що площа молодого лісу близько 150 тисяч гектарів. Звичайно, дослідники не могли охопити своєю увагою всю цю територію, з урахуванням того, що вона вважається зоною бойових дій. До того ж, для своєї роботи науковці мали 4 дні. Вони працювали з того боку водосховища, де розташовано селище Нововоронцовка.

Також науковець розповів про велику кількість павуків та комах, яка там з’явилася. Але, що цікаво, за словами зоолога  – метеликів та бджіл там немає, оскільки в цій місцевості квіткових рослин поки що обмаль, а є ті, що запилюються вітром (верби, тополі).

Окрім цього, він спростував інформацію, яку поширювали деякі іноземні медіа, начебто після підриву греблі Каховської ГЕС у селах навколо водосховища з’явилися гадюки, які нападали на собак. Пан Олексій припускає, що йдеться про вужів, вочевидь ці бідолахи просто повзали у пошуках води, щоб вижити. Місцеві жителі могли трохи «прикрасити» побачене, до того ж вони часто плутають вужів із степовими гадюками, втім вужі абсолютно безпечні, як для людей, так і для тварин, адже харчуються рибою і не мають отрути:

- А гадюк тут немає, вони на цій території не водяться… Вужі точно є, але нам вони не попадалися, вони – біля заплавних ділянок, – уточнив зоолог.

Також ми запитали у фахівця, чи можуть вважатися повністю зниклими види, які були масово знищені внаслідок підриву греблі ГЕС, а саме сліпак піщаний, мишівка Нордмана, товстохвостий тушканчик Фальц-Фейна та ендемічний морський судак? Відповідаючи на наше питання, науковець почав з того, що наголосив – 6 червня відбувся саме екоцид (раніше на його думку цей термін несправедливо використовували у медіа та соцмережах для «красного слівця»):

- Всі тварини, які були в зоні затоплення загинули. І тварини, і пташенята. Загинули й морські мешканці через потрапляння прісної води до моря, і навпаки – річкові, які потрапили до солоної води. Щодо гризунів, наприклад, візьмемо мишівку Нордмана, 70% особин виду припадало саме на місцевість, яка була затоплена. Це не гарантує вимирання виду, бо вона подекуди зустрічається і в Європі. Так само і сліпак піщаний, – вони (ред.- гризуни) не вимерли. Ми довгий час думали, що вимер судак морський. Вважалося, що він живе на нижній солоності між прісною і морською водою в Дніпро-бузькому лимані. Це дійсно рідкісна риба. Але це був поспішний висновок. Немає підстав говорити, що він вимер. Бо він проживає з іншого боку Тендрівської коси, куди не потрапила вода з водосховища.

Але на думку зоолога, все ж таки є види, які могли остаточно зникнути:

- Є два види мурах, які могли загинути: один – на Кінбурській косі, а другий – на перших островах під греблею прямо, це тапінома кінбурнська (Tapinoma kinburni) і ліометолум звичайний (Liometopum microcephalum). Але є певні правила: вид вважається вимерлим, якщо його 50 років цілеспрямовано шукали і не знайшли. Тобто зараз ми можемо тільки припускати, що ці види мурах на нашій планеті перестали існувати в межах декількох годин. Якщо ми доведемо, що якийсь із видів зник, то це буде перша війна, яка призвела до вимирання видів на нашій планеті.      

Також Олексій Василюк розповів про 12 видів червонокнижних водних організмів (молюски, ракоподібні), які також могли повністю зникнути внаслідок катастрофи:

- Ці види зустрічались у нижній течії Дніпра. Там, де знаходиться  національний парк «Нижньодніпровський». І там є протоки в плавнях, у яких мешкали дуже рідкісні види. Внаслідок підриву їх засипало товстим шаром мулу з водосховища. Для рачка чи молюска, який живе в чистій воді, бути засипаним 2 метрами забрудненого мулу це катастрофічно, – пояснив фахівець.

На думку зоолога, катастрофа, яка трапилася після підриву ГЕС, набагато сильніше нашкодила тваринному світу, ніж Чорнобильська аварія:

- Так, тисячі людей отримали шкоду для здоров’я після аварії на ЧАЕС, хтось загинув, більше сотні тисяч евакуювалися, але для природи такої шкоди не було. А те, що сталося після підриву, як я вже казав, це безперечно екоцид. У світі немає другої такої події, коли одночасно гинуло би стільки живих організмів. Це не можна забути, стерти… Я просто радію, що природа має механізми відновлення – просто на абсолютно мертвій поверхні виникло життя за лічені місяці.

Також він припустив, що згодом велика кількість дерев на дні водосховища загине, але це буде нормальний природний процес для того, щоб ця екосистема остаточно стала схожою на ліс. «Природа має прорідити цей ліс». Ми ще не знаємо як це станеться, але припускаємо, що кількість дерев зменшать комахи, які харчуються деревиною. Ми з колегами вже бачили деякі дерева пошкоджені комахами.   

Центр екологічної інформації Гончарівки і надалі слідкуватиме за експедиціями науковців до вербового лісу і розповідатиме вам, нашим користувачам.