Траса як ризик: українські фахівці досліджують, як дороги загрожують комахам-запилювачам

17.09.2026

Загибель тварин під колесами автомобілів – один із найбільш очевидних наслідків впливу доріг на дику природу. Проте транспортна інфраструктура становить загрозу і для значно менш помітних її мешканців, а саме комах. Особливо це стосується запилювачів, від яких залежить розмноження багатьох рослин та значна частина світового врожаю. 

На одній ділянці дороги загинули понад 117 тисяч комах

Смертність комах від зіткнень із транспортом досліджена значно менше, ніж загибель хребетних тварин. Водночас окремі дослідження свідчать, що масштаби проблеми можуть бути значними.

Наприклад, науковці в канадській провінції Онтаріо протягом двох сезонів досліджували двокілометрову ділянку автомагістралі Highway 69.

Збираючи загиблих комах на асфальті й узбіччі, вони зафіксували понад 117 тисяч особин, які були представниками 15 рядів. Особливо багато виявили бджіл, ос, джмелів і метеликів.

Автори дослідження екстраполювали отримані результати на автомагістралі Північної Америки. За їхніми приблизними оцінками, щороку внаслідок зіткнень із транспортом можуть гинути щонайменше 9,3 мільярда метеликів та 24 мільярди бджіл і ос.

Ці цифри не можна механічно переносити на Україну, однак вони дійсно демонструють масштаб проблеми.

Яка ситуація на українських дорогах

В Україні вплив транспортної інфраструктури на біорізноманіття досліджує команда WWF-Україна вздовж автомобільної дороги М06 Київ – Чоп.

Польові роботи проводять у межах міжнародної інтегрованої програми GRID. Один із її напрямів в Україні – дослідження того, як транспортна інфраструктура впливає на природні території та екологічну сполучність ландшафтів.

Практичну частину проєкту реалізують на восьми демонстраційних ділянках у Карпатському та Поліському регіонах. Це території, де дороги перетинаються з цінними природними ландшафтами та маршрутами переміщення диких тварин.

Під час одного з виїздів на таку ділянку фахівці WWF-Україна лише за один день польових спостережень зафіксували понад сотню загиблих комах. Значну частину серед них становили комахи-запилювачі.

Ці спостереження поки не дають змоги оцінити загальну смертність комах на українських дорогах. Для цього потрібні систематичні дослідження в різні пори року, за різних погодних умов та різної інтенсивності руху.

Дорога як ризик

Для комах транспортна інфраструктура створює одразу кілька проблем. По-перше, дорога може стати екологічною пасткою. Квітучі узбіччя іноді залишаються одним із небагатьох доступних місць, де бджоли та метелики можуть знайти нектар і пилок. Тому комахи концентруються біля доріг, але водночас опиняються поруч із інтенсивним транспортним потоком.

По-друге, великі дороги створюють бар'єр для переміщення комах. Дослідження показують, що дикі бджоли та оси можуть уникати перетину широких автошляхів. Через це окремі популяції опиняються ізольованими одна від одної, а природні території – фрагментованими.

По-третє, проблемою стають світло та шум. Нічне освітлення доріг і фари автомобілів можуть дезорієнтувати нічних комах. Шум транспорту, своєю чергою, може заважати видам, які використовують звуки або вібрації для пошуку партнерів.

Отже, вплив дороги починається не лише в момент зіткнення комахи з автомобілем. Інфраструктура може змінювати поведінку комах, їхні маршрути переміщення та доступність придатних оселищ.

Як зробити дороги безпечнішими

Один із підходів — змінити структуру рослинності вздовж дороги.

Дослідження показують, що на узбіччях, обмежених лісосмугами або масивами дерев, рівень загибелі комах може бути приблизно вдвічі нижчим, ніж біля відкритих газонів чи луків. Дерева та високі чагарники змушують літаючих комах набирати висоту під час перетину дороги.

Інший підхід передбачає зонування рослинності.

Безпосередньо біля асфальту — приблизно в межах перших трьох метрів — пропонують залишати низьку смугу зі злакових трав, які не є привабливими для комах, і регулярно її скошувати. А квітучі луки та рослини, багаті на нектар і пилок, розміщувати далі від проїзної частини.

Так можна зберегти кормову базу для запилювачів, водночас зменшивши їхню концентрацію безпосередньо біля автомобільного потоку.

Для подолання бар'єрного ефекту можуть використовуватися також спеціальні інженерні рішення — зокрема екрани вздовж доріг, тунелі, екодуки та інші безпечні переходи.

Про що варто думати ще до будівництва дороги

За підходом WWF-Україна, питання збереження біорізноманіття та екологічної сполучності мають враховуватись ще на ранніх етапах транспортного планування – до ухвалення ключових рішень щодо інфраструктурного проєкту. Такий підхід дає змогу заздалегідь визначити потенційні ризики для дикої природи й передбачити рішення, які допоможуть зменшити негативний вплив.

У межах програми GRID команда WWF-Україна та партнери досліджують, як зробити збереження біорізноманіття системною складовою транспортного планування в Україні.

Зокрема, дослідження вздовж М06 Київ–Чоп мають допомогти краще зрозуміти, де і як транспортна інфраструктура впливає на біорізноманіття, сформувати наукову та нормативну основу для природоорієнтованого транспортного планування й підготувати пропозиції щодо вдосконалення підходів до проєктування доріг.

Що таке GRID

GRID (Greening Transportation Infrastructure Development) – міжнародна інтегрована програма, спрямована на розвиток транспортної інфраструктури з урахуванням збереження біорізноманіття, екологічної сполучності та природних екосистем.

Програму реалізують за підтримки Глобального екологічного фонду (GEF) під керівництвом WWF у партнерстві з Азійським банком розвитку та Програмою ООН з навколишнього середовища. Вона розрахована на 2025-2031 роки та реалізується, зокрема, в Україні.

В Україні проєкт GRID реалізує WWF-Україна у співпраці з національними та міжнародними партнерами. Основним державним партнером проєкту є Міністерство економіки та довкілля України.

Чому це важливо для євроінтеграції України

Планування транспортної інфраструктури з урахуванням впливу на довкілля та біорізноманіття відповідає підходу ЄС до розвитку транспортних мереж. У Євросоюзі екологічні ризики від інфраструктурних проєктів мають оцінюватись на ранніх етапах, зокрема коли йдеться про можливий вплив на цінні природні території.

Для України це безпосередньо пов'язано з переговорним процесом про вступ до ЄС. Кластер «Зелений порядок денний і стале з'єднання» охоплює, зокрема, транспортну політику, транс'європейські мережі, довкілля та зміни клімату.

Тому перехід до транспортного планування, у якому дорогу розглядають як частину ландшафту, має важливе значення для збереження української природи, а також є наближенням до європейських правил і стандартів.

Джерело: Еко.Район https://eco.rayon.in.ua/news/1102237-ginut-bdzoli-ta-meteliki-faxivci-doslidzuiut-iak-trasi-vplivaiut-na-komax-zapiliuvaciv