Як, де і для чого ми можемо фіксувати екологічні злочини?

 Міжнародні політики визначають екоцид як: «Вчинення незаконних з усвідомленням того, що вони призведуть до серйозних масштабних або довгострокових збитків навколишньому середовищу». Подібні дії під час військового конфлікту заборонені Женевською конвенцією. Від початку російського вторгнення і до сьогодні було зафіксовано чимало таких злочинів: захоплення АЕС та спалення лісів поблизу Чорнобиля, підрив нафтобаз і складів аміаку після невдалого штурму Сум, обстріл Каховської ГЕС і це далеко не все.

Можливо, комусь здається, що під час війни, коли щодня гинуть наші військові та цивільні перейматися екологічними втратами недоречно. Але екологи та експерти з міжнародного права з цим незгодні. Ведення екологічної війни це спроба знищити майбутнє людей. Країна, довкілля якої у критичному стані матиме колосальні фінансові збитки, брак інвестицій, підрив здоров’я цілого покоління та зрештою ці громадяни можуть стати екологічними біженцями.

Деякі експерти припускають, що знищення агресором природних ресурсів України стане поштовхом до правових змін. Так само як конвенція про геноцид народилася після Голокосту, конвенція про екоцид потенційно може бути ухвалена на основі міжнародного правого обліку екологічних злочинів російських військових. Саме тому слід не тільки повідомляти про ці злочинні дії у відповідні органи, але й просто поширювати цю інформацію за межами України.

Наразі збір інформації про екологічні злочини йде на платформі SaveEcoBot, тут можна конфеденційно повідомити Оперативний штаб Міністерства довкілля та природних ресурсів для подальшого формування позовів до міжнародного суду ООН і відшкодування збитків країною агресором