26.11.2025
Україна може стати першою державою, яка добиватиметься компенсації за кліматичні викиди, спричинені війною
Україна вимагатиме від росії компенсації кліматичної шкоди, щоб забезпечити екологічно безпечне відновлення ...
26.11.2025
Запрошуємо долучитися до опитування про євроінтеграційні процеси у сфері захисту довкілля
Правозахисна організація Екологія Право Людина (ЕПЛ) просить долучитися до опитування:
"Шановні ...
21.11.2025
Екоцентр провів корисний тренінг для учнів
Попри щоденні відключення світла Центр екологічної інформації Гончарівки таки спромігся провести ...
Кілька днів назад співробітникам Центру екологічної інформації Гончарівки відкрилася унікальна нагода відвідати селище Новоронцовка. Цей населений пункт розташовано у північній частині Херсонщини на березі колишнього Каховського водосховища.
Новоронцовка як частина Бериславського району не була під російською окупацією, але була у сірій зоні до 25 березня 2022 року, потім до неї увійшли підрозділи ЗСУ і тримали оборону на її території. Наразі російські окупанти знаходяться на іншому кінці «водосховища» на відстані 16 км. Це відносно недалеко – селище періодично потерпає від обстрілів дронами і артилерією.
Слово «водосховище» ми беремо в лапки не тільки через те, що після підриву дамби там вже давно немає води, але і тому, що зараз ця місцевість дедалі більше нагадує ліс. Хоча, коли дивишся як на вітру тріпочуть листочки тисяч верб мимоволі думаєш про море, зелене море! Ця місцевість являє собою унікальне явище і вражає науковців, оскільки зміни ландшафту відбуваються буквально реальному часі. Процеси, які ми спостерігаємо зараз на цій території нагадують глобальний науковий експеримент: на спустошеній землі з’явилася нова екосистема.
Зараз молодий вербовий ліс переживає свою другу весну. Науковці періодично приїздять сюди і фіксують ріст дерев, наразі вони досягають 6-7 метрів і ростуть дуже рясно. Вчених дивує не лише висота цих дерев, але й те, що вони вже почали цвісти - процес, який зазвичай починається лише на п’ятий-сьомий рік життя верби. Це може свідчити про сприятливі умови для швидкого поширення цих рослин, якщо насіння зможе прижитися на ділянках, які довго залишалися затопленими. Новий лісовий масив також демонструє ознаки формування різноманітних екосистем. Деякі території вже заселені не лише деревами, а й чагарниками, травами, мохами та навіть лишайниками, що вказує на швидкий розвиток біорізноманіття. Проте науковці поки не готові прогнозувати, яким саме буде остаточний вигляд цього лісу. Можливо, з часом тут утвориться класичний ліс із розрідженими деревами, чагарниками та ліанами, але поки що верболіз лишається дуже густим. Проте він не виключає, що конкуренція за ресурси незабаром призведе до природного відбору, коли слабші дерева почнуть відмирати, створюючи простір для сильніших.
В майбутньому, після закінчення війни, це місце може стати не тільки важливим науковим об’єктом, а й туристичною атракцією області.