Розмінування водних об’єктів: роль людей і техніки

Днями Центр екологічної інформації опублікував власний матеріал про підводне розмінування. І ось бачимо статтю від правозахисної організації "Екологія Право Людина" на схожу тематику. Вочевидь, розмінування водойм за допомогою дронів це на сьогодні панацея (та надія) від мін та снарядів. 

Представники ЕПЛ взяли участь у Національній конференції з підводного розмінування «Глибина безпеки», організованої Міністерством оборони України, ПРООН та міжнародними організаціями та операторами протимінної діяльності з метою обговорення нормативної та методичної бази щодо очищення водних обʼєктів, аналізу екологічних аспектів.

Перший день був присвячений демонстрації техніки і технологій для гуманітарного розмінування водних об’єктів з використанням роботизованих платфом, БПЛА та підводних систем. Своїми вміннями і досвідом ділилися іноземні та національні фахівці з використанням новітніх технологій. Було продемонстровано водолазне обстеження водойми та застосування спеціальних розробок зі знешкодження снарядів без підриву.

Сучасні технології успішного розмінування водних об’єктів також включають первинне розмінування берегових смуг, без цього роботи не розпочинають. Інша проблема – намул. В умовах українських прісних водойм на багатьох ділянках за одну-дві доби вибухонебезпечні предмети опиняються під кількасантиметровим шаром намулу і виявити їх візуально майже неможливо, ускладнюються умови для застосування техніки та роботи водолазів.

Для розмінування водойм застосовуються плавальні, підводні та повітряні безпілотні комплекси, зокрема, такі, що мають роботизовані маніпулятори і можуть здійснювати різні види робіт оберігаючи життя та здоров’я водолазів. Кожна технологія має свої сильні і слабкі сторони. Наприклад, вибухонебезпечні предмети у воді можна шукати із повітряних БПЛА, але лише на невеликій глибині до 2-3 м. Є апарати, здатні занурюватися на кількасот метрів автономно, а є й такі які потребують з’єднання з мережею. Універсальною залишається тільки людина – водолаз, оператор, сапер. На їхню долю і випадає найскладніша робота. Деякі боєприпаси заборонено піднімати на поверхню, вони знешкоджуються на місці. І не тільки шляхом підриву. Зокрема, була продемонстрована технологія контрольованого випалювання вибухової речовини без детонації боєприпасу, яка може бути застосована водночас і у наземних, і у підводних умовах.

Під час обговорення піднімалися питання нормативно-методичної бази з питань розмінування акваторій, методики і сценарії застосування технічних рішень, питання оцінювання результатів та контролю якості, підготовки фахівців, екологічних аспектів розмінування. Приємно відзначити, що спеціалісти Міноборони докладають зусиль для пошуку оптимальних екологічних рішень. Були озвучені питання складності розмінування динамічних річкових та морських екосистем. Чи не вперше на офіційному рівні було озвучено те, про що давно говорять екологи: розмінування має бути соціально, економічно й екологічно обґрунтованим. Адже за умов високих ризиків і високої вартості розмінування варто розглядати варіанти екологічної консервації земель і водойм. Такі об’єкти вилучаються з господарського обороту, залишаючи вкрай небезпечну роботу зі знешкодження вибухових речовин природі і часу.

За результатами заходу ЕПЛ продовжить свою роботу, спрямовану на допомогу екологізації розмінування в України, і сподівається на подальшу співпрацю з Міністерством оборони України та іншими зацікавленими організаціями.